Рішення

від 20.09.2012 по справі 5023/3183/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р.Справа № 5023/3183/12 вх. № 3183/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

за участю представників:

позивача - Друшляков С.І., довіреність від 03.09.2012 року;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джокон-тото", м. Мерефа

про стягнення коштів у сумі 27426,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 27426,96 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором купівлі - продажі № ХП-05-27 від 05 липня 2010 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 24705,00 грн., пеню в розмірі 1797,80 грн. та 3 % річних в розмірі 746,23 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/3183/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 07 серпня 2012 року о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2012 року клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 5023/3183/12 задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 28 вересня 2012 року та розгляд справи відкладено на 20 вересня 2012 року о 10:20.

11 вересня 2012 року, через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 15122) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначеному судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Під час розгляду справи відповідач в судові засідання не з'являвся, правом на участь уповноваженого представника не скористався.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05 липня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № ХП-05-27 за умовами якого позивач (продавець) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар, а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити цей товар на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 спірного договору від 05.07.2010 року, ціна товару визначається сторонами шляхом узгодження та фіксується у рахунку-фактурі на товар, який додається до договору.

Пунктом 2.3 вищенаведеного договору купівлі-продажу від 05.07.2010 року, сторонами визначено, що відповідач (покупець) зобов'язаний здійснювати оплату товару у готівковій та безготівковій формі згідно рахунку-фактури, виставленого позивачем (продавцем).

Згідно з п. 2.1 спірного договору від 05.07.2010, відповідач (покупець) зобов'язаний провести оплату кожної узгодженої партії товару на протязі трьох банківських днів з дня передачі товару відповідачеві (покупцю) від позивача (продавця).

На виконання умов спірного договору від 05.07.2010 року, позивач за період з 28 березня 2011 року по 25 червня 2011 року передав відповідачу товар, який відповідачем отримано та частково сплачено. Заборгованість по несплаченому товару відповідача за договором купівлі-продажу від 05 липня 2010 року становить 24705,00 грн.

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 92 від 05 червня 2012 року, в якій просить останнього провести повну оплату поставленого товару за договором купівлі-продажу від 05 липня 2010 року (арк. справи 35).

Більш того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена наявним в матеріалах справи гарантійним листом відповідача, в якому директор ТОВ "Джокон-тото" Крамаренко В.А. гарантує сплату боргу, який виник станом на 01 червня 2011 року в розмірі 26041,00 грн. в термін до 01 липня 2011 року. (арк. справи 34), проте всупереч вищенаведеного гарантійного листа, відповідач в термін до 01.07.2011р. оплату не провів, що й змусило позивача звернутись з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 24705,00 грн. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 24705,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем також пред'явлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 746,23 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, 3% річних у розмірі 746,23 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

За порушення відповідачем строків оплати, передбачених договором купівлі-продажу від 05.07.2010 року, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1797,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.3 договору купівлі-продажу від 05.07.2010 року, сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару за умовами цього договору, відповідач (покупець) сплачує позивачу (продавцю) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши нарахування надані позивачем пені в розмірі 1797,80 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джокон-Тото", (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Піщаний кар'єр, 4 км, буд. 2, код ЄДРПОУ 35288559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асс-Харківпласт" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4, код ЄДРПОУ 34014330) - 24705,00 грн. основного боргу, 746,23 грн. 3 % річних, 1797,80 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.