Постанова

від 25.09.2012 по справі б11/210-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 № Б11/210-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Верховця А.А.

Гарник Л.Л.

за участю представників:

від заявника: не з'явились;

ліквідатор боржника: арбітражний керуючий Бондар А. В. (постанова господарського суду Київської області від 01.06.2011 року у справі №Б11/210-10);

від скаржника: Середюк Б.Л. - представник за довіреністю № 31/9/10-109 від 05.03.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на ухвалу господарського суду Київської області від 18.07.2012 року у справі № Б11/210-10 (суддя Мальована Л.Я.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Пона-Україна», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Новосвіт», с. Петрушки

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пона-Україна» звернулося до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Новосвіт» у зв'язку з неспроможністю останнього виконати грошові вимоги перед кредитором.

Провадження за вказаною заявою порушено ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2010 року у справі № Б11/210-10.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 06.04.2011 року у справі № Б11/210-10 затверджено реєсть вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Київської області від 01.06.2011 року у справі № Б11/210-10 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бондаря А.В., якого зобов'язано в п'ятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, надати суду докази опублікування даного оголошення. При цьому, припинено підприємницьку діяльність банкрута, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних заходів по всім видам заборгованості та припинено повноваження органі управління банкрута.

21.05.2012 року на виконання вимог постанови ліквідатором боржника подано до місцевого господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Крім того, від кредиторів ПАТ «Енергобанк» та громадянина Савенка А.О. надійшли письмові заперечення щодо затвердження звіту ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2012 року у справі № Б11/210-10 (суддя Мальована Л.Я.) затверджено звіт ліквідатора Бондара А.В. та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю «Новосвіт» та ліквідовано як юридичну особу, зобов'язано ліквідатора повідомити державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. При цьому, провадження у справі припинено.

Дана ухвала мотивована тим, що відповідно до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу майнових активів, фінансово-бухгалтерської документації, рухомого та нерухомого майна товариства не виявлено, кошти на рахунках боржника відсутні, а тому подальше провадження у справі недоцільне.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство «Енергобанк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду Київської області від 18.07.2012 року у справі № Б11/210-10 та направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а саме ст.ст. 25, 26, 32, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом».

27.08.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора банкрута надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін

Представник публічного акціонерного товариства «Енергобанк»в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, з підстав зазначених в ній.

Ліквідатор боржника в судовому засіданні заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що сторони про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до абз.6 ч. 1 ст. 25, абз. 13 ч. 1 ст. 25, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. В той час, як усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Як зазначено в пунктах 90-92 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте, цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з ч. 1 ст. 213 ГК у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 213 ГК до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника. Правила про додаткову та солідарну відповідальність засновників і учасників юридичних осіб та господарських товариств за зобов'язаннями останніх передбачено у статтях 65, 74, 75 та 82 Закону «Про господарські товариства».

Частиною 5 ст. 25 Закону ліквідатору надано право при здійсненні своїх заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.

В той же час, досліджуючи матеріали справи, а саме звіт ліквідатора, апеляційний суд дійшов висновку, що ліквідатором не в повній мірі проведена робота по виявленню майнових активів (майна та майнових прав) банкрута, вжиттю заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також поверненню дебіторської заборгованості.

Так, апеляційний суд вважає, що інформація, яка міститься в звіті ліквідатора про те, що дебіторська заборгованість згідно облікових документів відсутня не може бути достатнім аргументом на підтвердження того, що така заборгованість дійсно відсутня враховуючи наступне.

Так, наявність/відсутність дебіторської заборгованості відображається у балансі підприємства, який складається на основі первинних документів.

Зі звіту ліквідатора вбачається, що останнім не здійснено в повній мірі аналіз первинної бухгалтерської документації, оскільки, така документація не була передана ліквідатору колишнім керівником банкрута.

Також, зі звіту ліквідатора вбачається, що ним було направлено вимогу до засновника банкрута Гавронської Т.В. № 09/04-12 від 09.04.2012 року, в якій він просив протягом 7 календарних днів з моменту отримання цього листа передати йому всю бухгалтерську та іншу документацію.

Згідно відповіді на зазначений запит засновником банкрута Гавронської Т.В., з було загублено первинну документацію боржника.

В той же час з матеріалів справи не вбачається, що ліквідатором банкрута в ході ліквідаційної процедури було здійснено заходи по виявленню необхідної документації для проведення аналізу фінансового становища банкрута, та докази щодо його звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо втрати Гавронською Т. В. бухгалтерської документації та подання оголошення у засоби масової інформації щодо розшуку первинних документів ТОВ «Новосвіт».

Натомість, згідно наявних в справі документів ТОВ «Новосвіт» було отримано у ПАТ «Енергобанк» кредитні кошти в розмірі 29 361000,00 грн.

Однак, ліквідатором не досліджувалась і не знайшла свого відображення у звіті та обставина, що отримані в кредит кошти були витрачені, ліквідатором не проаналізовано первинні документи з цього приводу та не надано оцінки даній обставині, не подано позовів про визнання недійсними угод, які були укладені із заінтересованими особами з використання коштів отриманих в кредит.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх окупності, керуючись законом.

Вищенаведені обставини справи, судом першої інстанції не з'ясовано за таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом було неповно досліджено обставини справи, помилково визнано встановленим факт відсутності дебіторської заборгованості у банкрута, який є недоведеним матеріалами справи, в наслідок чого передчасно затверджено наданий ліквідатором звіт і ліквідаційний баланс, отже місцевий суд передчасно дійшов висновку про доцільність прийняття оскаржуваної ухвали та припинення провадження у справі в зв'язку з ліквідацією боржника як юридичної особи, а тому така ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Таким чином, доводи апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Енергобанк» підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.

В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Енергобанк» підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 18.07.2012 року у справі № Б11/210-10 скасуванню та направленню до місцевого суду для подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст. 41, 42, 43, 47, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергобанк» задовольнити повністю.

Скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18.07.2012 року у справі № Б11/210-10 повністю.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Верховець А.А.

Гарник Л.Л.