Постанова

від 25.09.2012 по справі 5015/1470/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.12 Справа № 5015/1470/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого -судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Л.С. Данко

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства Бурка В.В.

на рішення господарського суду Львівської області від 11.07.2012р.

у справі № 5015/1470/12

за позовом: прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Поторицької сільської ради

до відповідача: Сокальської районної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача: ФГ Бурка В.В.

за участю третьої особи без самостійних вимог управління земельних ресурсів у Сокальському районі

про визнання недійсним п. 6 рішення сесії Сокальської районної ради № 6 від 05.03.1999р.,

З участю представників :

від прокуратури -не з'явився.

від позивача -не з'явився.

від відповідача -не з'явився.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача -Бурка В.В. -представник (довіреність №б/н від 05.01.2012р.)

від третьої особи без самостійних вимог -Романюк П.Д. -представник (доручення №01-12/1536 від 31.08.2012р.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.07.2012р., суддя Артимович В.М., позов прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Поторицької сільської ради було задоволено повністю. Визнано частково недійсним п. 6 рішення Сокольської районної ради № 6 від 05.03.1999 р. "Про вилучення та надання земельних ділянок для утворення і розширення селянських (фермерських) господарств" в частині надання в постійне користування із земель фермерського запасу фермеру Бурці Віталію Володимировичу 20,0 га земель водосховища ВАТ „Сокальський завод хімічного волокна" для риборозведення. Стягнуто зі Сокальської районної ради в дохід державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

З даним рішенням не погодилося фермерське господарство Бурка В.В. і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права та не повністю досліджені обставини справи.

Поторицька сільська рада подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р.

За клопотанням апелянта здійснювався звукозапис судового процесу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2012р. до участі в справі було залучено управління земельних ресурсів у Сокальському районі в якості третьої особи без самостійних вимог. На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду управління земельних ресурсів у Сокальському районі надало викопіювання з плану території Поторицької сільської ради для відведення земельної ділянки площею 20 га для розширення фермерського господарства фермеру Бурці В.В. З даного викопіювання вбачається, що голова Поторицької сільської ради М.Новосад погодив вказане відведення та поставив свій підпис і печатку сільської ради. Крім того суду було надано копію акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування гр. Бурки В.В. від 03.09.1999р. з якого вбачається, що представник суміжного землекористувача -сільський голова Поторицької сільської ради -М. Новосад також погодив межі земельної ділянки фермеру Бурці В.В.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду Львівської області від 11.07.2012р. у справі №5015/1470/12 скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Львівської області звернувся з позовною заявою прокурор Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Поторицької сільської ради до Сокальської районної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фермерського господарства Бурки В.В. про визнання недійсним п. 6 рішення сесії Сокольської районної ради № 6 від 05.03.1999 р.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що згідно п. 6 рішення Сокальської районної ради від 05.03.1999 р. № 6 було вирішено надати фермеру Бурці В.В. в постійне користування із земель запасу Поторицької сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 20,0 га для розширення селянського (фермерського) господарства -для риборозведення без згоди на це територіальної громади Поторицької сільської ради та з порушенням норм ст.ст. 11, 17, 19, 52 чинного на той час Земельного кодексу України і ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України.

Даний позов прокурора судом було задоволено повністю.

З таким рішенням суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що пунктом 6 рішенням № 6 Сокальської районної ради V сесії І скликання від 05.03.1999 р. „Про вилучення та надання земельних ділянок для утворення і розширення селянських (фермерських) господарств" вирішено надати в постійне користування із земель запасу земельну ділянку для розширення селянських (фермерських) господарств фермеру Бурці Віталію Володимировичу 20,0 га земель водосховища ВАТ „Сокальський завод хімічного волокна" для риборозведення.

Прийняттю даного рішення передувало рішення районної конкурсної комісії Сокальської районної ради від 26.02.1999 р. "Про вилучення та надання земельних ділянок для утворення і розширення селянських (фермерських) господарств", згідно якого рекомендовано сесії районної ради надати в постійне користування із земель фермерського запасу земельні ділянки для розширення селянських (фермерських) господарств, зокрема фермеру Бурці В.В. 20,0 га земель водосховища ВАТ „Сокальський завод хімічного волокна" для риборозведення.

На підставі зазначеного вище рішення районної ради ПП "Земельно-кадастрове бюро" було виготовлено технічну документацію по виконаних проектно-пошукових роботах по розробці проекту відведень земель для розширення селянського (фермерського) господарства гр. Бурці В.В. з земель Сокальського заводу хімволокна Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області.

З матеріалів справи технічної документації вбачається, що листом № 422-1 від 15.05.1998 р. ВАТ „Сокальський завод хімічного волокна" надав згоду на вилучення із земель водосховища хімічного заводу земельної ділянки площею 20 га, при умові вилучення їх із землекористування заводу. При цьому в листі зазначено, що відвід земельної ділянки слід оформити у відповідності з діючим законодавством.

Матеріали справи свідчать, що розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації від 30.08.1999 р. № 385 "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для утворення (розширення) селянських (фермерських) господарств" за результатами розгляду проектів відведення земельних ділянок, розроблених ПП "Земельно-кадастрове бюро", згідно ст.ст. 50, 51, 52 Земельного кодексу України вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки громадянам, в тому числі й Бурці В.В., передати гр. Бурці В.В. згідно розробленого проекту в постійне користування із земель ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" земельну ділянку для розширення селянського (фермерського) господарства загальною площею 18,7974 га та видати Бурці В.В. державний акт на право постійного користування землею.

Згодом, на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 30.08.1999 р. № 1385, третій особі в даній справі видано державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 15.12.1999 р. за № 233. Згідно з державним актом Бурці В.В. надається у постійне користування земельна ділянка площею 18,7974 га для ведення селянського (фермерського) господарства. Земельна ділянка розташована на території Поторицької сільської ради.

До матеріалів справи долучено паспорт ставка від 15.05.2002 р. з якого вбачається, що надана земельна ділянка розташована на території Поторицької сільської ради. Земельна ділянка площею дзеркала 20,0 га зайнята ставком, за виключенням прибережної смуги -50 м, з однієї сторони - 15 м, на якій присутні гідротехнічні споруди.

Зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 03.07.2012 р. вбачається, що реєстрація ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", ідентифікаційний код 05762275, припинена, а відомості про його правонаступників відсутні.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Аналогічна норма міститься і в п. 1 ч. 1 ст. 11 Земельного кодексу України, згідно якого до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів, зокрема, для ведення селянського (фермерського) господарства у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів (ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України).

Як зазначено в ст. 51 Земельного кодексу України громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства. Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання в користування відповідна Рада народних депутатів розглядає у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Рішення про передачу у власність або надання у користування земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства чи про відмову у передачі або наданні землі відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування за погодженням з сільською, селищною Радою народних депутатів розглядає у місячний термін районна (міська) конкурсна комісія та районна, міська, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Рада народних депутатів, і в разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна Рада замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення ділянки, який розробляється в першочерговому порядку. Проект відведення земельної ділянки погоджується із власником землі або землекористувачем (за винятком випадків відведення земельної ділянки із земель запасу) відповідно районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції сільських, селищних рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

З матеріалів справи вбачається, а сторони і третя особа не заперечують, що земельна ділянка, надана в постійне користування третій особі, знаходиться на території Поторицької сільської ради за межами населеного пункту.

У відповідності до ч. 5 ст. 19 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу. Вилучення земель на території району за межами населених пунктів для надання їх у тимчасове користування для сільськогосподарського використання в порядку, передбаченому статтями 77 і 79 цього Кодексу, а також для передачі у власність або надання у користування для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів (ч. 4 ст. 31 Земельного кодексу).

Таким чином, земельна ділянка правомірно була виділена фермерському господарству уповноваженим на то органом - районною радою, після позитивного рішення конкурсної комісії із земель запасу для риборозведення. Як слідує з письмового пояснення від 31.08.2012р. управління земельних ресурсів у Сокальському районі, із 1999 року і по даний час ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна»в управління Держкомзему у Сокальському районі із зверненнями про незаконність вилучення земельної ділянки не звертався.

Тобто, виділення спірної земельної ділянки відбулося у відповідності до норм чинного на той час законодавства.

Апеляційним судом в ході судового розгляду було встановлено, що голова Поторицької сільської ради М. Новосад погодив виділення та розташування земельної ділянки ФГ Бурка В.В. про що свідчать підписи та печатка голови сільради на викопіюванні з плану території Поторицької сільської ради для відведення земельної ділянки площею 20 га для розширення фермерського господарства фермеру Бурці В.В. та акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування даної земельної ділянки. Автентичність підпису та печатки сільської ради на вказаній технічній документації підтвердив представник управління Держкомзему у Сокальському районі. Прокуратурою не притягнено до відповідальності будь-якого виду названого сільського голову за погодження вказаної технічної документації землевідведення.

За таких обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що Поторицька сільська рада у 1999 році не тільки знала про надання ФГ Бурка В.В. спірної земельної ділянки, але і фактично погодила її виділення, а тому висновок суду першої інстанції про порушення прав позивача є безпідставним та невірним.

Апеляційним судом також було спростовано твердження позивача про те, що йому не було відомо про вилучення земельної ділянки ФГ Бурка В.В. із його земель, оскільки на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2012р. було надано вище вказані документи, які долучені до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві прокурор просив суд відновити строк позовної давності, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки, йому стало відомо про оскаржуване рішення лише у січні 2012 р. при виконанні завдання прокуратури Львівської області щодо проведення перевірки дотримання вимог Водного та Земельного кодексів України.

Дане твердження прокурора спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи містяться вимога про проведення перевірки прокурора Сокальського району №1628 від 03.10.2005р. адресована начальнику державного управління екології та природніх ресурсів у Львівській області в якій прокурор в зв'язку з необхідністю визначення статусу земель, що використовуються фермерським господарством Бурка В.В., встановлення порядку їх використання вимагав організувати та провести перевірку за участю відповідних спеціалістів. (Том І а.с. 65) Крім того матеріали справи містять ряд документів, що підтверджують твердження апелянта про те, що прокурору Сокальського району було відомо про існування рішення Сокальської районної ради від 05.03.1999р. №6, зокрема постанови помічника прокурора Сокальського району про відмову в порушенні кримінальної справи. (т.1, а.с.62-64).

Під час судового розгляду ФГ Бурка заявляло клопотання про застосування строків позовної давності (Том І а.с. 119).

Відповідно до ст.. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки позов подано прокурором в інтересах Поторицької сільської ради, то права прокурора стосовно поновлення термінів позовної давності є похідними від позивача -сільської ради. Апеляційним судом беззаперечно встановлено, що Поторицька сільська рада знала про виділення спірної земельної ділянки в 1999 році, але не вживала жодних дій для захисту свого порушеного права, тобто позивач та відповідно і прокурор пропустили строк звернення до суду.

В зв'язку з поданням ФГ Бурка В.В. письмової заяви про застосування позовної давності суду першої інстанції слід було відмовити у позові на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України. Однак, суд першої інстанції проігнорував дану норму матеріального права.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду винесене з неповним дослідженням обставин справи, з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Поторицької сільської ради відмовляє повністю.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу фермерського господарства Бурка В.В. задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Львівської області від 11.07.2012 року у справі №5015/1470/12 скасувати.

Постановити нове рішення, яким в позові прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Поторицької сільської ради відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача. Стягнути з Поторицької сільської ради (с. Поториця Сокальського району Львівської області) на користь фермерського господарства Бурка В.В. (80033, с. Тартаків Сокальського району Львівської області) 536 грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги, про що суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Л.С. Данко

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 27.09.2012р.»