Постанова

від 18.09.2012 по справі 5011-51/4259-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2012 № 5011-51/4259-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Тупікова К.В., довіреність б/н від 02.07.2012 року,

відповідача: Лесик М.А., довіреність № 23/07 від 23.07.2012 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд"

на рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2012 р.

у справі № 5011-51/4259-2012 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство Безпека ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд"

про стягнення 316 526,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 316 526,00 грн. згідно договору на охорону об'єкта №1192/ФО від 24.10.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг відповідно до умов вищевказаного договору.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №1192/ФО від 24.10.2008 р. в сумі 274 903,00 грн., пеню в сумі 32 192,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 3 194,00 грн. і 6 232,00 грн. -3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 274 903 (двісті сімдесят тисяч дев'ятсот три гривні) 00 коп. заборгованості, 20 692 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 21. коп. пені, 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 6 232 (шість тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп. 3% річних та 6 081 (шість тисяч вісімдесят одну) грн. 73 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

24.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство "Безпека-ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд" укладено договір №1192/ФО.

За умовами даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд" доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство "Безпека-ЛТД" приймає на себе зобов'язання щодо фізичної охорони силами п'ятьох цілодобових постів охорони та трьох сторожових собак об'єкту Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. А. Ахматової, 4.

Згідно з п. 4.1 договору сума договору визначається сторонами на основі домовленості та складає щомісячно за п'ять цілодобових постів охорони та трьох сторожових собак 82 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі зміни норм витрат позивача та інших факторів, які впливають на ціну послуг, сума договору може змінюватися за згодою сторін шляхом укладання додаткових угод до договору.

Пунктами 4.3, 4.4 договору визначено, що оплата за послуги охорони здійснюється відповідачем щомісячно шляхом перерахування визначеної у рахунку-фактурі суми на поточний рахунок позивача до 20 числа поточного місяця. По закінченню поточного місяця позивач до 1-го числа наступного місяця надає відповідачу два примірники акта приймання наданих послуг. Відповідач до 5-го числа наступного місяця зобов'язаний підписати Акт і повернути один примірник позивачу.

Згідно з п. 4.5. договору у випадку ненадходження коштів за надані послуги до закінчення поточного місяця позивачем нараховується пеня від суми заборгованості з початку наступного місяця за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період виникнення заборгованості.

Пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено, що він набирає чинності 24.10.2008 року та діє до розірвання з ініціативи однієї із сторін. Якщо за тридцять діб до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається подовженим на тих же умовах

Доповненням №8 від 25.02.2009 року до договору на охорону об'єкта №1192/ФО від 24.10.2008 року сторони частково змінили предмет договору, виклавши

п. 1.1. договору в новій редакції, а саме відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання щодо фізичної охорони силами двох цілодобових постів охорони та трьох сторожових собак об'єкта позивача, що знаходиться за адресою: м. Київ,

вул. А. Ахматової, 43.

Також в наведеному доповненні до договору сторони визначили, що з

01.03.2009 року вартість роботи двох цілодобових постів охорони та трьох сторожових собак щомісячно складає 34 000,00 грн. Доповнення вступає в дію з 01.03.2009 року.

В період з лютого 2011 року до серпня 2011 року позивач надавав відповідачу послуги з охорони об'єкта на суму 34 000,00 грн. за один місяць, про що складені акти №ОУ-0000464 від 28.02.2011 р, №ОУ-0000710 від 31.03.2011 р., №ОУ-0000958 від 30.04.2011 р., №ОУ-0001214 від 31.05.2011 р., №ОУ-00001467 від 30.06.2011 р., №ОУ-00001724 від 31.07.2011 р., №ОУ-00001978 від 31.08.2011 р. на суму 34 000,00 грн. кожний.

Доповненням №12 від 30.08.2011 р. сторони частково змінили предмет договору, виклавши п. 1.1. договору в новій редакції, а саме відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання щодо фізичної охорони силами одного цілодобового поста охорони та однієї сторожової собаки об'єкта відповідача, що знаходиться за адресою:

м. Київ, вул. А. Ахматової, 43.

Також в наведеному доповненні до договору сторони визначили, що з

01.09.2011 року вартість роботи одного цілодобового поста охорони та однієї сторожової собаки щомісячно складає 11 000,00 грн.

Доповнення вступає в дію з 01.09.2011 року.

В період з вересня 2011 року до листопада 2011 року позивач надавав відповідачу послуги з охорони об'єкта на суму 11 000,00 грн. за один місяць.

Зазначене підтверджується актами №ОУ-0002244 від 30.09.2011 р., №ОУ-0002503 від 31.10.2011 р., №ОУ-0002766 від 30.11.2011 р. на суму 11 000,00 грн. кожний.

14.12.2011 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача про розірвання договору №1192/ФО від 24.10.2008 року в якому відповідач просив вважати договір розірваним з 12.12.2011 року, для чого надав підписаний зі свого боку примірник угоди про розірвання договору від 12.12.2011 року.

Зазначена угода була підписана позивачем і договір припинив свою дію з 12.12.2011 року.

12.12.2011 року сторони уклали угоду про розірвання з 12.12.2011 року договору №1192/ФО від 24.10.2008 року.

У грудні 2011 року позивачем надано відповідачу послуг на суму 3 903,00 грн., що підтверджується актом №ОУ-0003039 від 12.12.2011 р.

Таким чином, за період з лютого 2011 року до грудня 2011 року позивачем надано відповідачу послуг з охорони об'єкта на загальну суму 274 903,00 грн.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на приписи п. 4.3 договору відповідач зобов'язаний був оплачувати послуги з охорони об'єкта в строк до 20-го числа місця, в якому такі послуги надавались.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем послуг з охорони об'єкта, що надавались йому в період лютого 2011 року до грудня 2011 року.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення 274 903,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім цього, посилаючись на порушення відповідачем п. 4.3. договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 32 192,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 3 194,00 грн. і 6 232,00 грн. -3% річних за період з 01.03.2011 року до 23.03.2012 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати послуг з охорони об'єкта за період з лютого 2011 року до грудня 2011 року і в п. 4.5 договору сторони визначили, що ненадходження від відповідача коштів за надані послуги до закінчення поточного місяця є підставою для нарахування позивачем пені на суму заборгованості з початку наступного місяця за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період виникнення заборгованості.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 1 ст. 216, ст. 218, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України позивач має право вимагати сплати пені від відповідача за невиконання останнім обов'язку щодо оплати послуг, наданих йому в період з лютого 2011 року до грудня 2011 року.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним.

Дослідивши розрахунок пені, наданий до матеріалів справи позивачем, судом встановлено, що при його здійсненні позивач не врахував приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а отже суд не може погодитись з розміром пені, заявленій позивачем до стягнення з відповідача.

Здійснивши розрахунок пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені з відповідача підлягає частковому задоволенню в сумі 20 692,21 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З доданих до позовної заяви розрахунків вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період з 01.03.2011 року до 23.03.2012 року.

При цьому, по кожному зобов'язанню відповідача позивач просить стягнути

3% річних за період, що починається не з дня виникнення прострочки, а з 1-го числа місяця, що слідує за місяцем в якому сплинув строк виконання зобов'язання.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем до матеріалів справи судом було встановлено, що останнім було порушено методику його розрахунку.

Зокрема, в рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, затверджених Листом Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 р. зазначено, що для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що становлять відповідний період, перемножити між собою.

В той же час, судом встановлено, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, позивачем не було враховано зазначені вище рекомендації Верховного Суду України щодо визначення середнього індексу інфляції за період, зокрема, позивач не здійснював перемноження індексів інфляції в періодах, а відтак суд не може погодитись з розміром інфляційних втрат, які просить стягнути позивач.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за період з 01.03.2011 року до 23.03.2012 року, з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 2 284,32 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку про його обгрунтованість, а відтак вимога позивача про стягнення 6 232,00 грн. -3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2012 року у справі № 5011-51/4259-2012 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 11.06.2012 року у справі № 5011-51/4259-2012.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

постановив:

Рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2012 року у справі № 5011-51/4259-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.