Ухвала

від 20.09.2012 по справі 13/162 а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р. Справа № 27050/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Яворського І.О., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Стрийському районі на постанову господарського суду Львівської області від 29.04.2010 року у справі за позовом державне підприємство „Стрийський вагоноремонтний завод" до державної податкової інспекції у Стрийському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Стрийський вагоноремонтний завод" звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Стрийському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000562303/0 від 03.06.2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що станом включення суми в розмірі 218494,82 грн. до чистого прибутку підприємства є безпідставним та не ґрунтується на відповідних доказах. Про що свідчить, зокрема, угода про зарахування зустрічних вимог від 21.05.2007., згідно якої підтверджено погашення заборгованості ДГТО «Львівська залізниця»в сумі 142509,31 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 29.04.2010 року позов задоволено частково, а саме визначено частково нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000562303/0 від 03.06.2008 року суму податкового зобов'язання за платежем - частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України в розмірі 8193,31 грн. за основним платежем та в розмірі 1638,87 грн. за штрафними санкціями, а всього - 9832,18 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у Стрийському районі подала апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що позивачем при проведенні перевірки не було представлено угоди про зарахування зустрічних вимог від 21.05.2007 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вiд 04.12.1990 № 509-XII органам державної податкової служби визначено право на підставі рішення керівника податкового органу, яке оформлене наказом проводити планові перевірки в межах повноважень, визначених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Державне підприємство „Стрийський вагоноремонтний завод" зареєстровано розпорядженням міського голови м. Стрия 14.06.2001 року за №121 та взято на податковий облік 23.03.1994 року.

Суд першої інстанції встановив, що працівниками ДПІ у Стрийському районі Львівської області з 27.03.2008 року по 15.05.2008 року проведено планову виїзну документальну перевірку ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки 21.05.2008 року складено акт № 842/23-4/20770332, яким встановлено, що даними бухгалтерського обліку підприємства по рах. 63 (Розрахунки з вітчизняними постачальниками) та рах. 685 (Розрахунки з іншими кредиторами), обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 218494,82 грн. (в т.ч ПДВ), за якою минув строк позовної давності, тому ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" порушено вимог п.1-3 Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 68 від 29.01.2007 року.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Стрийському районі 03.06.2008 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000562303/0, яким визначено підприємству суму податкового зобов'язання за платежем - частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України в розмірі 32774 грн. та штрафні санкції в розмірі - 6555 грн., всього-39329 грн.

Суд першої інстанції, враховуючи зміст постанови господарського суду Львівської області від 11.09.2008 року у справі № 12/167 А, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року, обґрунтовано не прийняв до уваги покликання позивача на угоду про зарахування зустрічних вимог від 21.05.2007року, оскільки така не була представлена при проведені перевірки та визначив кредиторську заборгованості, за якою сплив термін позовної давності, в сумі 218494,82 грн.

Відповідно до п. 3 Порядку відрахування господарським організаціями до державного бюджету частини прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2007 року № 68 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та розмірів відрахувань частини прибутку (доходу), зазначених в пункті 2 цього Порядку.

Згідно п. 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 року, чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку. Згідно п. 34 цього ж Положення прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

За твердженням відповідача, покладеного в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 218495 грн. слід повністю віднести до чистого прибутку та з даної суми сплатити 15 % платежу - частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України.

Проте, даний висновок, зважаючи на наведені вище норми п. 3 Порядку та п. 37 Положення є невірним.

При цьому, слід з суми кредиторської заборгованості, за якою сплив термін позовної давності в розмірі 218495 грн., у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року підприємство має сплатити податок на прибуток підприємств в розмірі 25%, що становитиме 54623,75 грн. і чистий прибуток підприємства становитиме 218495 грн. - 54623,75 грн. = 163871,25 грн.

Тому, суд першої інстанції вірно визначив, що нечинним є податкову повідомлення - рішення № 0000562303/0 від 03.06.2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України в розмірі 8193,31 грн. за основним платежем та в розмірі 1638,87 грн. за штрафними санкціями, а всього - 9832,18 грн.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що господарський суд Львівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Стрийському районі - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 29.04.2010 року у справі №2а-13/162а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 21.09.2012р.