Постанова

від 03.07.2012 по справі 2а-4978/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-4978/12/1370   ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 03 липня 2012 р.                                                                                    № 2а-4978/12/1370                Львівський  окружний  адміністративний  суд у складі  головуючого –судді   Сасевича О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до Комунального підприємства «Берізка»про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 34 413,58 грн.,- В С Т А Н О В И В:           управління Пенсійного  фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області (надалі –УПФУ в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області) звернулося до суду із позовом до Комунального підприємства «Берізка», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 34 413,58 грн.           В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в порушення частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»не погашено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За період з січня по квітень 2012 року Комунальним підприємством «Берізка» не сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому відповідно підприємство нарощує суму недоїмки, чим порушуються норми п.1 ч.2 ст.6 згаданого вище Закону.           Оскільки заборгованість у добровільному порядку не сплачена, позивач просить стягнути цю суму у судовому порядку.           Згідно ухвали судді від 08 червня 2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі.           Відповідачу надіслано судом рекомендованою кореспонденцією копію ухвали про відкриття скороченого провадження  разом із копією позовної заяви з додатками до неї, та  запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.           Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення,  направлені судом документи, повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання. У відповідності до ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.           Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.           Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.           Встановлено, що Комунальне підприємство «Берізка»зареєстроване Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа та згідно п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»є платником єдиного внеску.           Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».           Згідно статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»дія цього Закону поширюється на  відносини, що  виникають під  час провадження діяльності,  пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.  Дія інших нормативно-правових  актів  може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках,  передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.           За змістом статті 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.           Страхувальники є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.           Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.           Частина 2 статті 6 Закону України Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»встановлює обов'язки страхувальників, пункт 1 якої передбачає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.           Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 7 коментованого Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.           Згідно вимог частини 5 статті 7 вказаного Закону єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.           Частиною 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.           Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на якого покладено обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області.           Обов'язок щодо сплати єдиного внеску визначений частиною 8 та 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до вимог яких платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати такий внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.           Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.           Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2012 року в сумі 10244,18 грн., за лютий 2012 року у сумі 10063,56 грн., за березень 2012 року –7637,83 грн. та за квітень 2012 року у сумі 6468,01 грн., однак такі не були ним сплачені.           Згідно розрахунку суми заборгованості станом на 25.05.2012 року, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 34 413,58 грн.           З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».           Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.          У разі якщо платник єдиного внеску  протягом  десяти  робочих днів  з  дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом  Пенсійного  фонду,  не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму  недоїмки  протягом  десяти  робочих днів  з  дня  надходження узгодженої вимоги,  територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в  порядку,  встановленому  законом,  до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.         У випадках,   зазначених   в  абзаці  шостому  цієї  частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має  право  звернутися до  суду  з  позовом  про  стягнення  недоїмки.  При  цьому заходи досудового   врегулювання   спорів,   передбачені   законом,   не застосовуються.         Встановлено, що на час розгляду справи судом відповідач не узгодив вимогу з органом  Пенсійного  фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку та не сплатив узгоджену суму недоїмки.           Відповідно до пункту 2.2. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року, Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум страхових внесків та інших платежів.           Згідно розрахунку суми заборгованості станом на 25.05.2012 року, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 34 413,58 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме: звітами відповідача про суми нарахування єдиного внеску, що підлягають сплаті за січень-квітень 2012 року та корінцем вимоги про сплату боргу № Ю-1114 від 03.05.2012 року.           Отже, позивач виконав всі вимоги діючого законодавства щодо узгодження суми заборгованості, пеня та штраф нараховані в межах повноважень позивача та на підставі діючого законодавства, але заборгованість на теперішній час залишається несплаченою. Вимога про сплату боргу № 1114 від 03.05.2012 року не оскаржені у встановленому законом порядку.           Таким чином заборгованість відповідача підлягає стягненню в примусовому порядку, отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.           З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.           На підставі викладеного, ст. ст. 1, 6, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В :          адміністративний позов задовольнити повністю.                                        Стягнути з Комунального підприємства «Берізка»(код ЄДРПОУ –30444861) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 34 413 (тридцять чотири тисячі чотириста тринадцять) грн. 58 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області.          Постанову суду звернути до негайного виконання.      Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.        У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.          Суддя                                                                                        Сасевич О.М.