Постанова

від 29.08.2012 по справі 2а-4166/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29.08.2012 р. Справа № 2а-4166/12/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області, вул. Кірова, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

до Приватного підприємства «Мілан», вул.. Папаніна, 55А, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

про стягнення заборгованості в сумі 5 413,81 грн.

встановив

Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Мілан»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5 413,81 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами господарської діяльності станом на 25.07.2012 року Приватне підприємство «Мілан»має узгоджену, але несплачену заборгованості зі сплати фінансових санкцій (штрафу) та пені за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5 413,81 грн.

Представники позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 03.08.2012 року направлена за адресою відповідача та без вручення адресату повернулись.

У суду відсутні відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача та внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст.ст.19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-VІ від 08.07.2010 року стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (надалі Закон №1058-ІV), Відповідач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - страхові внески), на якого вказаним Законом був покладений обов'язок сплачувати до Пенсійного фонду України страхові внески.

За результатами господарської діяльності станом на 25.07.2012 року Відповідач має узгоджену, але несплачену заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафу) та пені за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5413 грн. 81 коп.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується рішенням № 385 від 27.04.2009 року про застосування до Відповідача фінансових санкцій (штрафу) та нарахування пені у сумі 9208,81 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-І\/.

Вказане рішення було направлено Відповідачу поштою та отримане ним 30.04.2009 року.

07 травня 2009 року Відповідач оскаржив дане рішення до головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Рішенням від 27.05.2009 року скарга залишена без задоволення, а рішення № 385 від 27.04.2009 року без змін.

03 червня 2009 року Відповідач оскаржив обидва рішення до Пенсійного фонду України, проте скарга була залишена без задоволення, а рішення - без змін. Рішення Пенсійного фонду України про відмову в задоволенні скарги отримане Відповідачем 12.08.2009 року.

Протягом 10 робочих днів із дня одержання рішення страхувальник зобов'язаний сплатити суми штрафних санкцій та пені. У цей самий період страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми штрафних санкцій та пені, узгоджує його з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження рішення про застосування штрафних санкцій має право на оскарження даного рішення.

Правом оскарження рішення № 385 від 27.04.2009 року до суду Відповідач не скористався, а тому рішення набрало чинності 28.08.2009 року.

Проте, 26.08.2009 року з Відповідачем було укладено договір про розстрочення №7, за яким Відповідачу було надано розстрочку сплати накладених штрафів та пені на суму 9208,81 грн. на період з серпня 2009 року до червня 2014 року, з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів.

На виконання даного договору Відповідачем була сплачена сума у розмірі 3795,00 грн.

12 липня 2012 року договір № 7 від 26.08.2009 року був достроково розірваний управлінням через несплату Відповідачем розстрочених сум у встановлені строки.

Станом на 25.07.2012 року заборгованість в сумі 5413,81 грн. відповідачем не сплачена.

Таким чином, заборгованість Приватного підприємства „Мілан" перед управлінням ПФУ в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області станом на 25.07.12 року становить 5413,81 грн.

Частина 2 ст.124 Конституції України передбачає право кожної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь - якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідач по суті заявлених вимог заперечень суду не надав, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області задовольнити повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Мілан» (вул. Папаніна, 55А, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, р/р 26006277987 Райфайзен Банк Аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 31421599) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (вул.. Кірова, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, р/р 3719805201405 ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37945221) заборгованість в сумі 5 413,81 грн. (п'ять тисяч чотириста тринадцять гривень 81 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа