cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2012 р. Справа № 5006/38/8б/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012 у справі господарського суду№ 5006/38/8б/2012 Донецької області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "БУРАНО" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДОН-СТАНДАРТ" про банкрутство, розпорядник майнаарбітражний керуючий Михайловський С.В., за участю представників сторін: не з'явились;
встановив:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.03.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРАНО" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ДОН-СТАНДАРТ" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Донецької області від 15.03.2012 ТОВ "ДОН-СТАНДАРТ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора -ТОВ "БУРАНО", якого зобов'язано повідомити всіх можливих кредиторів, в т.ч. фонди державного соціального страхування, податкову інспекцію, органи державної виконавчої влади.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.05.2012 (суддя Лейба М.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "ДОН-СТАНДАРТ". Юридичну особу -банкрута ТОВ "ДОН-СТАНДАРТ" ліквідовано. провадження у справі припинено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д. -головуючий, Кододова О.В., Мартюхіна О.Н.) ухвалу господарського суду Донецької області від 22.05.2012 залишено без змін.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція (ДПІ) у Київському районі м. Донецька просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012 та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 75, 79 Податкового кодексу України, ст.ст. 4-1, 32, 43 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 3 1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
За приписами частин 1, 2, 6 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.
Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови господарського суду Донецької області від 25.03.2012 ліквідатором боржника подано на затвердження господарського суду звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута, в якому вказано, що майнових активів банкрута, достатніх для задоволення вимог кредиторів, не виявлено.
Затверджуючи ліквідаційний баланс господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ліквідатор належним чином вжив усіх необхідних заходів по виявленню можливих кредиторів боржника, для чого були направлені запити до Донецького міського центру зайнятості, Центральної міжрайонної у м.Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності, ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька, УПФУ в Київському районі м.Донецька.
На адресу ліквідатора надійшли відповіді від УПФУ в Київському районі м.Донецька, Донецького міського центру зайнятості, Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Донецького обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності, ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області , Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька, якими повідомлено про відсутність заборгованості.
З метою виявлення активів боржника ліквідатором було направлено запити до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м.Донецька, управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, інспекції Держтехнагляду Донецької облдержадміністрації, ВРКР УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька.
На запити ліквідатора повідомлено про відсутність у ТОВ "ДОН-СТАНДАРТ" будь-яких активів (в тому числі основних засобів), а також будь-якого рухомого та нерухомого майна.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами, долученими ліквідатором до матеріалів справи із звітом ліквідатора про проведену роботу.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які дослідивши звіт ліквідатора боржника, визнали його повним, виваженим, а дії ліквідатора такими, що здійснені у межах та відповідності до приписів ст.ст. 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дійшли обґрунтованого висновку про його затвердження ухвалою від 22.05.2012.
Доводи скаржника про неможливість проведення податкової перевірки органів управління боржника у зв'язку з відсутністю боржника за юридичною адресою колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника, який відповідно до частини 1 статті 25 Закону з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, та провести позапланову перевірку господарської діяльності суб'єкта господарювання згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати документи для проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора (інших посадових осіб боржника) до суду у справі про банкрутство або звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами про розшук, витребування (вилучення документів) від попередніх органів управління боржника, якими не передано ліквідатору всіх документів бухгалтерського обліку боржника.
Однак, ДПІ жодних доказів на підтвердження неможливості здійснення позапланової перевірки боржника до касаційної скарги не додано, доказів звернення до ліквідатора з питань проведення перевірки, як і доказів його відмови до касаційної скарги не додано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанов немає.
Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012 у справі № 5006/38/8б/2012 залишити без змін.
Головуючий Панова І.Ю.
Судді Білошкап О.В.
Хандурін М.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2012 |
Оприлюднено | 01.10.2012 |
Номер документу | 26180377 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Хандурін М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні