5006/8/51/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я іменем України 05.07.12 р. Справа № 5006/8/51/2012 Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В. При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу: за позовом: Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ до відпов?ідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроменергобуд», м. Донецьк предмет с?пору: стягнення основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії в сумі 27249,41 грн., інфляційну складову боргу в сумі 11239,66 грн., 3 % річних в сумі 3891,98 грн. за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроменергобуд»», м. Донецьк про стягнення основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії в сумі 27 249,41 грн., інфляційну складову боргу в сумі 11 239,66 грн., 3 % річних в сумі 3 891,98 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії від 13.11.2007 р. № 10641 з додатками, звіти про використану активну електроенергію за жовтень, листопад 2008 р., січень – березень 2009 р. повідомлення від 12.11.2007 р. № 048-30-14075, лист від 30.09.2008 р. № 366, лист від 20.10.2008 р. № 048/30-13605, лист від 12.011.2008 р. № 406/1, лист від 27.11.2008 р. № 048/30-15792, повідомлення від 07.11.2008 р. № 048-30-10143, рахунки-фактури від 31.10.2011 р., від 31.12.2009 р. від 28.01.2009 р. № 10641015/1/2, від 28.10.2008 р. № 10641015/10, від 28.10.2008 р. № 10641015/10, від 28.11.2008 р. № 10641015/11, від 28.11.2008 р. № 10641015/11, акт приймання-передачі товарної продукції за жовтень 2008 р., листопад 2008 р., податкові накладні. Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог. Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору. Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ: Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. 13.11.2007 р. між ПАТ «Київенерго» (постачальник) та ТОВ «Київпроменергобуд» (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 10641 (далі по тексту Договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Строк дії Договору встановлено до 31.12.2007 р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5 Договору). Оскільки в матеріалах справи відсутні докази припинення дії Договору, суд приходить до висновку, що сторони на момент виникнення спору перебували у договірних відносинах. Згідно п. 2.1. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку. Відповідно до п. 2.2.2. постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору. Згідно п. 2.3.2. споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатка «Перелік об'єктів». Пунктом 2.3.2. передбачений обов'язок споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів» (п. 2.3.2 договору). Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку № 2.1. «Порядок розрахунків та зняття показань електролічильників споживачів» до Договору. Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії, їх доведення та коригування викладений в розділі 5 Договору. Додатком № 8А до Договору та повідомленням від 12.11.2007 р. № 048-30-14075 відповідачу було погоджено договірні величини постачання електричної енергії на 2008 р. Величина споживання електричної енергії на жовтень 2012 р., листопад 2012 р. становить 49300 кВт. Відповідно до п. 1 Додатку № 2.1. «Порядок розрахунків та зняття показань електролічильників споживачів» до Договору, розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Відповідно до п. 3.2.1. споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії в порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору. Пунктом 4.4. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. З матеріалів справи вбачається, що в порядку, передбаченому умовами Договору за заявами споживача, договірна величина на жовтень, листопад 2012 р. була скоригована. Так, 22 вересня 2008 р. відповідач звернувся до позивача із листом про коригування договірної величини електроспоживання на вересень, жовтень 2008 р. з 49300 кВт до 100000 кВт. Листом від 25.09.2008 р., споживачу було скориговано договірну величину до 100000 к Вт. 12 листопада 2008 р. відповідач звернувся до позивача із листом про коригування договірної величини електроспоживання на листопад, грудень 2008 р. з 49300 кВт до 260000 кВт. Листом від 27.11.2008 р., споживачу було скориговано договірну величину до 260000 кВт. За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на жовтень 2008 р. - 10000 кВт/год, на листопад 2008 р. - 260000 кВт/год. Відповідно до п. 6 Додатку № 2.1 за даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з Додатком «Розрахунок втрат» визначається обсяг фактично спожитої електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в «Акті про приймання – передачу товарної продукції», «Акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії». Відповідно до п. 16 Додатку № 2.1. у разі споживання електричної енергії у розрахунковому періоді понад договірну величину актом, що фіксує зазначене перевищення, сторони вважають Додаток «Звіт про використану електроенергію» за відповідний розрахунковий період, погоджений обома сторонами. Постачальник надає рахунок на оплату двократної вартості перевищення споживачу щодо допущеного перевищення. Рахунок повинен бути оплачений протягом 5 операційних днів з моменту отримання. Відповідно до звіту відповідача та акту приймання-передачі товарної продукції за жовтень № 10641015/10, обсяг спожитої ним у жовтні 2008 р. електричної енергії складає 161673 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: 61673 кВт/год = кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 161673 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 100000 кВт/год). Тобто, відповідач перевищив вищезазначену величину на 61 673 кВт/год на суму 34 119,97 грн. Відповідно до звіту відповідача та акту приймання-передачі товарної продукції за листопад 2008 р. № 10641015/11, обсяг спожитої ним у листопаді 2008 р. електричної енергії складає 260168 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: 168 кВт/год = кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 260168 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 260000 кВт/год). Тобто, відповідач перевищив вищезазначену величину на 168 кВт/год на суму 100,06 грн. замість169 кВт, як зазначає позивач. Відповідно до п. п. 7 п. 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору. На виконання вищевказаних приписів ПКЕЕ та умов Договору, споживачу було виставлено рахунок № 10641015/1/2 від 28.01.2009 р. для оплати за фактично спожиту електроенергію в розмірі двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною електроенергії. Факт отримання рахунку споживачем підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи звітами про використану електроенергію. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Вказаний вище рахунок на момент розгляду справи відповідачем сплачений частково.Частково сплачений відповідачем рахунок на оплату двократної вартості різниці між фактично спожитою електроенергією і договірною величиною свідчить про визнання останнім нарахованої позивачем плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за жовтень, листопад 2008 р. Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 27 249,41 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за жовтень, листопад 2008 р. підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 27248,81 грн. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3 891,98 грн. та інфляційні в сумі 11 239,66 грн. Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно, проте згідно приписів діючого законодавства вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних повинні бути розраховані за період травень 2009 р. – квітень 2012 р. Відповідно до викладеного, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 891,98 грн. та інфляційні в сумі 11 239,66 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме 3% річних в сумі 3641,66 грн. та інфляційні в сумі 9939,27 грн. Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 625, 529, 714 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд В И Р I Ш И В : Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроменергобуд», м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Шутова, буд. 2, ЄДРПОУ 30536978), на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, р/р зі спеціальним режимом використання № 36038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЕДРПОУ 00131305) двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії в сумі 27 248,81 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроменергобуд», м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Шутова, буд. 2, ЄДРПОУ 30536978), на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, р/р № 26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії» МФО 320627, код ЄДРПОУ 26187763) 3% річних в сумі 3641,66 грн. та інфляційні в сумі 9939,27 грн., судовий збір в сумі 1 609,50 грн. У задоволені вимог в залишковій частині відмовити. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписаний 10.07.2012 р. Суддя Бокова Ю.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2012 |
Оприлюднено | 01.10.2012 |
Номер документу | 26180900 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Бокова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні