Рішення

від 24.07.2012 по справі 5006/8/82/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.12 р. Справа № 5006/8/82/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

Розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група», м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит», м. Макіївка

про стягнення заборгованості в сумі 3371,60 грн., інфляційних втрат в сумі 1085,66 грн.,

3 % річних в сумі 304,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Курбакова Т.К. - за довір № б/н від 16.04.2012 р.

від відповідача: Єлін В.В. - за довір. № 48 від 18.04.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засідання 23.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 24.07.2012 р.

Поз?ивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група»,

м. Макіївка звернувся до господар?ського суду Донецької област?і з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит», м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 3371,60 грн., інфляційних втрат в сумі 1085,66 грн.,

3 % річних в сумі 304,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір поруки від 01.05.2004 р. № 01/05-39, рахунки № 0551 від 09.06.2004 р., № 0551 від 07.07.2004 р., № 0551 від 07.09.2004 р., № 0551 від 07.10.2004 р., № 0551 в?ід 02.11.2004 р., № 0551 від 07.12.2004 р., № 0551 від 29.12.2004 р., банківські виписки від 29.06.2004 р., 02.08.2004 р., 21.09.2004 р., 03.11.2004 р., 14.12.2004 р., 13.01.2005 р.

Відповідач у судовому засіданні 23.07.2012 р. надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 3371,60 грн., інфляційних втрат в сумі 1085,6 грн., 3 % річних в сумі 304,00 грн. визнав у повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

31.12.2003 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макіївкагаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит» було укладено договір транспортування природного газу № 551/04 (далі по тексту Основний договір), відповідно до умов якого газотранспортна організація зобов'язується протранспортувати споживачу через свої газові мережі природний газ, а споживач зобов'язується сплачувати послуги з транспортування на умовах даного договору.

Обсяги та умови постачання природного газу визначені у розділах 2 та 3 Договору.

Тариф за транспортування газу та порядок розрахунків узгоджено сторонами у розділах 5 та 6 Договору. Відповідно до п. 5.2. Договору сума цього Договору складає 1800,00 грн. Проте, у розділі 5.3 Договору вказано, що тариф, наведений в Договорі, визначений на день його підписання та може бути змінено уповноваженими на це державними установами, організаціями та підприємствами.

Згідно п. 3.1. Договору про транспортування природного газу № 551/04 від

31.12.2003 р. газотранспортна організація транспортує газ до вхідної запірної (відключаючої) арматури газоспоживаючого обладнання споживача. Пунктом 1.2 Договору передбачений обов'язок споживача оплачувати послуги з транспортування газу на умовах визначених Договором. Пунктом 6.1. Договору передбачено, що розрахунки за газ здійснюється Споживачем шляхом 100 % попередньої оплати вартості місячного обсягу газу по тарифу, що діє на момент проведення розрахунків, грошовими коштами до 20 числа місяця, що попереджує місяцю транспортування, на рахунок газотранспортної організації.

Відповідно до п.11.1 Договору, даний договір набирає чинності з 01.12.2004 р. і діє в частині транспортування газу по 31.12.2004 р., а в частині проведення розрахунків за послуги з його транспортування - до їх повного здійснення.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

01.05.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макіївкагаз», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група» та відповідачем укладено договір поруки № 01/05-39 (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група» зобов'язалось нести солідарну відповідальність за виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортування природного газу № 551/04 від 31.12.2003 р., шляхом оплати за транспортування природного газу, транспортування якого здійснюється в 2004 р.

Згідно п. 2.1 Договору Поручитель зобов'язується у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Основним договором виконати за Боржника зобов'язання перед Кредитором за Основним договором в обсягах, зазначених у п. 1.1. Договору. Термін розрахунків встановлено п. 2.2 Договору, а саме до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.1 Договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до виконання боржником або поручителем у повному обсязі своїх зобов'язань перед кредитором за основним договором. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

За наявними в матеріалах справи документів, а саме рахунків № 0551 від 09.06.2004 р., № 0551 від 07.07.2004 р., № 0551 від 07.09.2004 р., № 0551 від 07.10.2004 р., № 0551 від 02.11.2004 р., № 0551 від 07.12.2004 р., № 0551 від 29.12.2004 р., банківських виписок від 29.06.2004 р., 02.08.2004 р., 21.09.2004 р., 03.11.2004 р., 14.12.2004 р., 13.01.2005 р. вбачається, що позивач, відповідно до зазначеного вище договору поруки від 01.05.2004 р. № 01/05-39 погасив заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит», м. Макіївка перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Макіївкагаз» на загальну суму 3371,60 грн.

У матеріалах справи також міститься акт звірки розрахунків від 01.03.2012 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит» та позивачем на суму 3371,60 грн., підписаний обома сторонами та скріплений печатками, яким відповідач підтверджує наявність заборгованості перед позивачем на цю суму.

Приписами п. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Таким чином, судом встановлено, що позивач набув права кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит», а останній зобов'язаний був сплатити заборгованість за транспортування природного газу позивачеві, а саме грошову суму 3371,60 грн. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група», що ним зроблено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься лист-вимога позивача від 28.01.2005 р. № 8, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група» просить відповідача перерахувати заборгованість за червень-грудень 2004 р. в сумі 3371,60 грн. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група».

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит» зазначена сума на розрахунковий рахунок позивача сплачена не була.

Відповідач свої зобов'язання за Договором поруки від 01.05.2004 р. № 01/05-39 не виконав, заборгованість за транспортування природного газу у повному обсязі не сплатив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості транспортування природного газу у червні-грудні 2004 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за транспортування природного газу в сумі 3371,60 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем -

3371,60 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 20.03.2009 р. по 19.03.2012 р. 3% річних у сумі 304,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1085,66 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем з порушенням приписів діючого законодавства, а саме позивачем невірно визначений період нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Відповідно до приписів ст. 257 Цивільного кодексу України період нарахування 3% річних та інфляційних втрат становить з 05.07.2009 р. по 04.07.2012 р. Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме: інфляційні втрати в сумі 610,26 грн., 3 % річних в сумі 304,00 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву суму основного боргу 3371,60 грн., 3% річних у сумі 304,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1085,66 грн. визнав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 553, 556, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група», м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит», м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 3371,60 грн., інфляційних втрат в сумі 1085,6 грн., 3 % річних в сумі 304,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит» (86145, м. Макіївка, Донецька область, вул. Кірова, 114, ЄДРПОУ 32087433, п/р 2600401379 у ПАТ «Родовід банк», МФО 321712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група» (86145, м. Макіївка, Донецька область, вул. Зелена, 4, п/р 26004582001701 у ПАТ «Родовід банк», МФО 321712, ЄДРПОУ 32866250) заборгованість в сумі 3371,60 грн., інфляційні втрати в сумі 610,26 грн., 3 % річних в сумі 304,00 грн.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «Ханжонковський завод деревинних плит» (86145, м. Макіївка, Донецька область, вул. Кірова, 114, ЄДРПОУ 32087433, п/р 2600401379 у ПАТ «Родовід банк», МФО 321712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова інвестиційна група» (86145, м. Макіївка, Донецька область, вул. Зелена, 4, п/р 26004582001701 у ПАТ «Родовід банк», МФО 321712, ЄДРПОУ 32866250) - витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 30.07.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.