Рішення

від 30.08.2012 по справі 5006/46/31/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.12 р. Справа № 5006/46/31/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Шляхово-будівельне управління № 6, м. Луганськ

предмет спору: стягнення 6945,90 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Литвиненко О.М. - за довір. від 01.08.2012 р. № 10-53

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Шляхово-будівельне управління № 6, м. Луганськ про стягнення 6945,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 289 від 02.07.2007 р. з додатками; рахунки, звіти про використану електричну енергію.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні 30.08.2012 р. висловив свою правову позицію по суті позовних вимог, надав відзив в якому зазначив, що ухвалою від 18.11.2010 р. порушена справа 42/167 Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд». Ухвалою суду від 29.11.2010 р. введена процедура розпорядження майном Боржника. Зазначив, що згідно з частинами 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження по справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Оскільки позивач своєчасно не заявив свої вимоги до відповідача, тому його вимоги вважаються погашеними. Крім того, посилаючись на п. 8.13 Рекомендацій Президій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство господарський суд на підставі п. 1 ст. 79 ГПК України зупиняє позовне провадження.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2010 р. № 42/167Б порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Системний аналіз змісту вищевказаних норм права свідчить про те, що мораторій стосується лише тих вимог кредиторів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, тобто вимог конкурсних кредиторів і в силу положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій не розповсюджує свою дію на вимоги поточних кредиторів. Тобто, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після дня введення мораторію, а тому не зупиняє міри направлені на забезпечення їх виконання.

За змістом зазначених вище норм права, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію та нести юридичну відповідальність за їх невиконання у відповідності із чинним законодавством, у тому числі оплачувати пеню та штраф за їх невиконання або неналежне виконання.

Аналогічна позиція викладена у Постановах Вищого господарського суду України № 5/34-09 від 27.09.2010р.; № 5002-33/4815-2010 від 23.02.2011р

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

02.07.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 289 (далі по тексту Договір), відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 80,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2007 р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.3 Договору).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених Додатком «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» з урахуванням вимог розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору. Згідно п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків».

Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначений сторонами розділом 5 Договору. Так, згідно п. 5.1 договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатках «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» на підставки заявки споживача на обсяг очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання за місяцями року.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку «Порядок розрахунків» до Договору.

Відповідно до п. 6 Додатку «Порядок розрахунків» оплата за перетікання реактивної електроенергії, сум на відшкодування збитків, пені за порушення термінів розрахунків та інші платежі здійснюються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Згідно п. 9 Додатку «Порядок розрахунків» розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії, оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Фактичне споживання електричної енергії за розрахунковий період визначаються за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені Договором.

Дата оплати (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» - Відкритому акціонерному товариству «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», підтверджено матеріалами справи, зокрема звітами про використану електроенергію (активну, реактивну).

Факт отримання рахунку на сплату за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії за листопад, грудень 2011 р., січень 2012 р. також підтверджено матеріалами справи - підписом споживача на самому рахунку (відмітка про його отримання).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної електроенергії у січні 2011 р., за перетікання реактивної електроенергії у листопаді, грудні 2011 р., січні 2012 р. позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за активну електроенергію в сумі 5 757,01 грн. та борг за перетікання реактивної електроенергії в сумі 942,85 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем за активну електроенергію - 5 757,01 грн. та боргу за перетікання реактивної електроенергії - 942,85 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі.

Посилаючись на неналежне виконання зобов'язань щодо сплати боргу за перетікання реактивної електроенергії в сумі 942,85 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 9,68 грн., 3% річних в сумі 20,83 грн., інфляційні нарахування в сумі 15,20 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 29.11.2011 р. по 19.03.2012 р. в сумі 2,64 грн., за період з 27.12.2011 р. по 19.03.2012 р. в сумі 2,10 грн., за період з 16.02.2012 р. по 19.03.2012 р. в сумі 0,89 грн. та інфляційні нарахування за період грудень - лютий 2012 р. в сумі 15,20 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства, тому в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.4.1 Договору № 289 від 02.07.2007 р. за порушення споживачем передбачених Додатком «Порядок розрахунків» строків розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9,68 грн., а саме: за період з 29.11.2011 р. по 19.01.2012 р. - 6,51 грн., за період з 27.12.2011 р. по 19.01.2012 р. в сумі 3,17 грн.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору та арифметично вірний.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 9,68 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилаючись на перевищення споживачем у листопаді 2011 р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач також просить стягнути 200,33 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).

Згідно п. 4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання викладений сторонами у розділі 5 Договору.

Згідно п. 5.1 Договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатках «Обсяги постачання електричної енергії споживачам» та «Обсяги постачання електричної енергії субспоживачам» на підставі заявки споживача на обсяг очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання за місяцями року, яка надається споживачем постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року.

Відповідно до додатку «Обсяги постачання електричної енергії споживачам» на 2011 рік, узгодженими величинами електроспоживання на листопад 2011 р. є 7 тис. кВт/год.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на спірний період, і іншого відповідачем по справі не доведено.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на листопад 2011 р. становить 7 тис. кВт/год.

Відповідно до п. 6.14. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно п. 4.4.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої спожитої та договірних величин.

На виконання умов Договору постачальник виставив відповідачу рахунок на сплату суми вартості перевищення договірної величини електроспоживання (за листопад 2011 р. на суму 200,33 грн.), про отримання яких свідчить відповідна відмітка та підпис споживача на вказаних документах.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I -IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 6.16. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Строк оплати рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктом 9 додатку „Порядок розрахунків" до Договору, складає 5 операційних днів починаючи з наступного дня після їх отамання.

Вказаний вище рахунок на момент розгляду справи відповідачем не сплачений, у зв'язку з чим за ним перед позивачем значиться грошове зобов'язання за перевищення договірних величин електроспоживання за листопад 2011 р. в сумі 200,33 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 200,33 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за листопад 2011 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р., Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ до Відкритого акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Шляхово-будівельне управління № 6 про стягнення 6945,90 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м. Донецьк (83050, м. Донецьк, вул. Університетська, 36, ідентифікаційний код 03450063) в особі відокремленого підрозділу Шляхово-будівельне управління № 6 (91038, м. Луганськ, вул. 1-а Будівельна, 19, ідентифікаційний код 03449670, р/р № 26002101072 в АБ «Укркомунбанк», м. Луганськ, МФО 304988 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ (91021, м. Луганськ, кв. Гайового, 35А, ЄДРПОУ 31443937, п/р зі спеціальним режимом використання № 260363339060 ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, п/р 260218961 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль, луганська обласна дирекція, МФО 304007 ) заборгованість за активну електроенергію в сумі 5757,01 грн, перевищення договірних величин споживання в сумі 200,33 грн., заборгованість за перетікання реактивної електроенергії в сумі 942,85 грн., пеню в сумі 9,68 грн., 3% річних в сумі - 20,83 грн., інфляційні нарахування в сумі 15,20 грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 04.09.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.