Рішення

від 25.09.2012 по справі 5011-7/11178-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/11178-2012 25.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Аптека Музей"

про стягнення 7 707,80 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Марковська В.В. -дов. б/н від 13.02.2012;

від відповідача: Шолойко Н.В. -директор;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Аптека Музей" про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 7 707,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору №25-0176 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.09.1999 р. не оплатив вартість отриманої теплової енергії, заборгувавши позивачу 7210,33 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 7210,33 грн. - боргу, 391,74 грн. -пені, 27,95 грн. -інфляційних збитків, 77,78 грн. -3% річних, а також 1 609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 17.08.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.09.2012.

05.09.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, враховуючи клопотання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 25.09.2012.

25.09.2012 представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке судом задоволено, а також заяву про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача 3000,00 грн. -основного боргу, 391,74 грн. -пені, 27,95 грн. -інфляційних збитків, 77,78 грн. -3% річних, 1 609,50 грн. -судового збору. Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.09.2012 позовні вимоги визнав в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 1999 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №25-0176 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався постачати, а відповідач споживати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

Згідно з пп. 2.2.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору.

Згідно Додатку № 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених ї затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору та звертання -доручення до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку розрахунковим способом.

Пунктом 5 Додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) здійснює оплату вартості заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, за період з 01.02.2012 року по 01.07.2012 року поставив, а відповідач спожив теплову енергію на суму 7210,33 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

У свою чергу, відповідач лише частково оплатив поставлену енергію, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 3000,00 грн., що представник відповідача підтвердив у судовому засіданні.

З матеріалів справи слідує, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідачем порушено зобов'язання за Договором щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 7 Додатку 4 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 391,74 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Пунктом 7 Додатку 4 до Договору передбачено, що відповідачеві на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань в розмірі 391,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 27,95 грн. -індексу інфляції та 77,78 грн. -3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 27,95 грн. -індексу інфляції та 77,78 грн. -3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Аптека Музей" (04071, м. Київ, вул. Притисько-Микільська, 7, код ЄДРПОУ 16303257) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, поточний рах. № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач -ПАТ Київенерго») -3000 (три тисячі) грн. 00 коп. - боргу, 391 (триста дев'яносто одну) грн. 74 коп. -пені, 27 (двадцять сім) грн. 95 коп. -інфляційних збитків, 77 (сімдесят сім) грн. 78 коп. -3% річних, а також 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 27.09.2012р.