Рішення

від 25.09.2012 по справі 25/089-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2012 р. Справа № 25/089-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Підприємства зі 100% іноземною інвестицією "Монблан",

01034, м. Київ, вул. Прорізна, 23-Б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-ЛОГІСТИКА",

07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька, 1

про стягнення 478 046,34 грн.

за участю представників:

позивача - Богатих Д.С. (довіреність від 01.11.2011);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Підприємства зі 100% іноземною інвестицією "Монблан" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-ЛОГІСТИКА" (далі -відповідач) про стягнення 478 046,34 грн., з яких: 423 294,41 грн. -основний борг, 31 950,34 грн. -пеня, 1 331,45 грн. -інфляційні втрати, 8 771,31 грн. -3% річних та 12 698,83 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.08.2012.

У судове засідання 28.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.08.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 11.09.2012.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 08.08.2012 № 14432555 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, на яку направлено ухвалу суду від 08.08.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14087 від 06.09.2012) позивачем подано заяву про зміну підстав позовних вимог та зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 475 629,62 грн., що складаються з: 423 294,41 грн. основного боргу, 32 004,49 грн. пені, 7 631,89 грн. 3% річних та 12 698,83 грн. штрафу.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заява підписана уповноваженою на це особою, вона не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, її прийнято господарським судом, у зв'язку з чим, у справі має місце нова ціна позову -475 629,62 грн., з яких: 423 294,41 грн. основного боргу, 32 004,49 грн. пені, 7 631,89 грн. 3% річних та 12 698,83 грн. штрафу, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року".

У судове засідання 11.09.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.08.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 25.09.2012.

У судовому засіданні 25.09.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням зменшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові, відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.09.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Підприємством зі 100% іноземною інвестицією "Монблан" (далі - позивач, продавець, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КТ-ЛОГІСТИКА" (далі - відповідач, покупець) укладено договір від 04.01.2011 № 26/В-21457-2011 (далі -Договір), відповідно до умов якого продавець (постачальник) зобов'язується передати покупцю товар відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 3.1. - 3.3., 3.3.1, 3.3.3. Договору ціна на товар, який поставляється згідно Договору, остаточно узгоджується та вказуються у відповідних видаткових накладних на товарно-матеріальні цінності. Накладні на товарно-матеріальні цінності, на підставі яких постачальник передавав покупцеві відповідні партії товару, є невід'ємною частиною Договору. Покупець зобов'язаний оплатити кожну партію поставленого йому за Договором товару протягом 14 календарних днів з дати передачі йому такої партії товару. Покупець зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунок за товар. Оплата виконується шляхом безготівкового перерахунку сум, вказаних у видаткових накладних на відповідну партію товару, на рахунок постачальника.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору позивач за весь період дії Договору поставив товар відповідачу на загальну суму 2 254 4469,16 грн., відповідач вказаний товар прийняв, проте, оплатив лише частково, на суму 1 831 174,75 грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано в матеріали справи оригінали видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей уповноваженою особою відповідача (а.с. 107-227, том 1), відповідно до яких поставлено та отримано товар, що не оплачений відповідачем, вказані видаткові накладні підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а довіреності підписані директором відповідача та скріплені відбитком його печатки, крім того, як докази часткової сплати відповідачем коштів, позивачем надано банківську довідку від 05.09.2012 №06.1-17/3633, яка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки.

У зв'язку з викладеним, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 423 294,41 грн. заборгованості -різницю між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, доказів оплати отриманого ним товару в повному обсязі на час вирішення спору суду не подав.

Враховуючи зменшення позовних вимог, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 475 629,62 грн., що складається з: 423 294,41 грн. основного боргу, 32 004,49 грн. пені, 7 631,89 грн. 3% річних та 12 698,83 грн. штрафу.

Крім того, на підставі статті 32 Господарського процесуального кодексу України при з'ясуванні обставин справи, судом враховано письмові пояснення уповноваженого представника позивача (а.с. 91, том 1) про відсутність між сторонами інших правовідносин, крім тих, що виникли на підставі Договору, стягнення заборгованості за яким є предметом позову в даній справі, що не заперечене відповідачем.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те представниками сторін, вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем повністю не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога, про стягнення з відповідача 423 294,41 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

За несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивачем заявлено до стягнення 32 004,49 грн. пені, 7 631,89 грн. 20% річних, 12 698,83 грн. штрафу (3% від суми боргу). Розрахунок наведено в Додатку до заяви про зміну підстав позовних вимог та зменшення позовних вимог (а.с. № 228, том 1).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки. Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частинами 1, 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.1. Договору у випадку прострочення оплати товару покупцем він зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки, завдані простроченням та сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення оплати товару. У разі, якщо прострочення оплати товару, триває більше 30 календарних днів з дати, коли відповідний товар повинен був бути оплачений, покупець, окрім пені, зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 3 % вартості поставленої йому, але не оплаченої партії товару.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою повного і об'єктивного розгляду справи, судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій і 3% річних та встановлено, що здійснений позивачем розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 423 294,41 грн., 32 004,49 грн. пені, 7 631,89 грн. 3% річних та 12 698,83 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Разом з тим, приписами частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про судовий збір" від 25.08.2011 № 01-061175/2011 сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених, зокрема, у частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (зменшення позивачем розміру позовних вимог).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

У зв'язку з вищевикладеним, судовий збір, що сплачений позивачем згідно квитанції від 01.08.2012 №КП1320/1 у розмірі 48,34 грн. підлягає поверненню позивачу -Підприємству зі 100% іноземною інвестицією "Монблан" з Державного бюджету України, а решта судового збору у розмірі 9 512,59 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-ЛОГІСТИКА" (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35486272) на користь Підприємства зі 100% іноземною інвестицією "Монблан" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 23-Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32671445) 423 294 (чотириста двадцять три тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 41 коп. основної заборгованості, 32 004 (тридцять дві тисячі чотири) грн. 49 коп. пені, 7 631 (сім тисяч шістсот тридцять одна) грн. 89 коп. 3% річних, 12 698 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 83 коп. штрафу та 9 512 (дев'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 59 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Підприємству зі 100% іноземною інвестицією "Монблан" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 23-Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32671445) з Державного бюджету України 48 (сорок вісім) грн. 34 коп. судового збору, сплаченого за квитанцією від 01.08.2012 №КП1320/1.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.09.2012.

Суддя С.О. Саванчук