Рішення від 18.09.2012 по справі 7/193-32/174-2012

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/193-32/174-2012 18.09.12

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Підченко Ю.О.

Судді Бондарчук В.В.

Васильченко Т.В.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", м. Київ до відповідачаКорпорації "Тріліні Інтернейшнл ЛТД" в особі представництва "Тріліні Інтернейшнл ЛТД", м. Київ про стягнення 404 404, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулік С.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

У зв'язку з складністю справи розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.08.2012р. призначено її колегіальний розгляд у складі трьох суддів.

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації "Тріліні Інетернейшнл ЛТД" в особі представництва "Тріліні Інтернейшнл ЛТД" про стягнення основного боргу з орендної плати в сумі 194 376, 00 грн. відповідно до Договору суборенди частини приміщення № б/н від 23.04.2007р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

В позовній заяві позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, оскільки останнім не сплачені відповідні платежі, та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що на час розгляду справи він не користується спірним приміщенням, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

До прийняття рішення у справі позивач надав суду клопотання про уточнення позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми основного боргу за орендну плату, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 404 404, 00 грн. Згідно пункту 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що нормами Господарського процесуального кодексу не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або з'явлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен встановити що саме відбувається в зв'язку з поданою заявою з урахуванням приписів ст. ст. 22, 78 ГПК України.

Так, положеннями статті 22 ГПК України передбачено права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, які можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з урахуванням п. 3.10. Постанови.

На час звернення позивача з позовом заборгованість відповідача з орендної плати становила 194 376, 00 грн. за період з 01.06.2008р. по 31.08.2009р. З наданих позивачем уточнень вбачається, що період нарахування орендної плати збільшений і становить з 01.06.2008р. по 31.12.2010р., в зв'язку з чим сума заборгованості збільшилася і складає 404 4040, 00 грн. Таким чином, фактично відбулося збільшення розміру кількісних показників первісної вимоги, заявленої позивачем, що відповідає нормам Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов до висновку, що має місце нова ціна позову, яка дорівнює 404 404,00 грн., і з якої вирішується спір.

Під час судового процесу виникло питання щодо належним чином оформленого представництва в Україні Корпорації "Тріліні Інетернейшнл ЛТД" та здійснення дій від її імені.

Відповідно до приписів статті 95 ЦК України представництвом визначено відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи . Філії та представництва не є юридичними особами. Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємств визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, діяльність яких здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 117 ГК України.

До матеріалів справи долучений Статут Корпорації "Тріліні Інетернейшнл ЛТД", далі Підприємство, відповідно до п 1.5 якого воно є юридичною особою, набуваючи права юридичної особи з моменту державної реєстрації. Пунктом 1.6 встановлено порядок організації, діяльності та управління Підприємством, яке в своїй роботі керується чинним законодавством, Статутом і установчим Договором, має всі права і несе зобов'язання, що належать юридичній особі, в тому числі від свого імені укладати договори, набувати майнові і особисті немайнові права та нести пов'язані з цим обов'язки, також створювати, реорганізовувати та ліквідувати дочірні підприємства, філіали та представництва, затверджувати їх статути та положення, що в свою чергу відноситься до виключної компетенції зборів учасників його учасників, відповідно до п. 3.3.5 Статуту.

Слід зазначити, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь, оскільки в розумінні вимог статті 55 ГК України філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності не є суб'єктами господарювання, за винятком повноважень зазначених в їх статутах, положеннях, тощо.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" № 2709-ІV від 23.06.2005р., суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо на території України відповідач по справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Приписами статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що представництвом іноземного суб'єкта господарської діяльності є установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Як вбачається з наданого позивачем до суду Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.08.2012р., представництво "Тріліні Інтернейшнл ЛТД" зареєстровано 30.11.1994р. за адресою: м. Київ, вул. Печерська, буд. 2/16, і діє без права юридичної особи, що в свою чергу, є належним підтвердженням представництва на території України, що кореспондується з приписами ч. 5 ст. 95 ЦК України та ч. 4 ст. 64 ГК України, та є фактом, який встановлений постановою Київського апеляційного суду від 03.04.2012р. у справі 7/193, в розумінні ст. 35 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, виходячи із фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 23.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" в особі генерального директора Долинського Дениса Валентиновича, який діє на підставі статуту, далі Орендар, та Корпорацією "Тріліні Інетернейшнл ЛТД" в особі представництва "Тріліні інтернейшнл ЛТД", в особі директора Молодики Людмили Анатоліївни, яка діє на підставі довіреності від 12.09.06р., далі Суборендар, було укладено Договір суборенди частини приміщення № б/н, далі Договір.

На виконання п. п. 2.1., 2.2., 2.3 укладеного Договору Орендар передав, а Суборендар прийняв в суборенду Приміщення, яке знаходиться в будинку за адресою: 01014, м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 3/2 (літ. А), про що було складено відповідний акт приймання передачі від 23.04.2007р.

Плата за суборенду становить 1 000,00 грн. за місяць, разом з ПДВ, як зазначено в п. 4.1. Договору. Обов'язок Суборендаря сплачувати орендну плату в безготівковій формі на поточний рахунок Орендаря не пізніше 30-го числа кожного поточного місяця за попередній місяць встановлений у п. 4.2. Договору, а у п. 4.4. передбачено право Суборендаря вносити плату за суборенду Приміщення наперед за будь-який строк в розмірі, що визначається на момент оплати, але не менше місячного платежу. Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що розмір плати може бути змінений тільки за їх взаємною згодою, шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору, яка буде невід'ємною його частиною. Строк суборенди, згідно п. 3.1. Договору, становить до 01.07.2007р.

Додатковою угодою від 04.05.2007р. сторони змінили п. 4.1 Договору щодо розміру плати за суборенду, яка становить 17 554,00 грн. за місяць.

Разом з тим, пунктом 1 Додаткової угоди від 31.05.2007р. до Договору сторони продовжили строк його дії до 31.12.2010р.

31 січня 2008 року між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода до Договору, пунктом 1 якої розмір плати за суборенду встановлений у розмірі 13 884,00 грн. за місяць.

Втім, свої зобов'язання за договором Суборендар у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за період з 01.06.2008р. по 31.12.2010р. за ним утворився борг з орендних платежів в сумі 404 404,00 грн. на підставі актів здачі приймання робіт (надання послуг), а саме:

· акт № ОУ-0000055 від 30.06.2008р.;

· акт № ОУ-0000056 від 30.07.2008р.;

· акт № ОУ-0000058 від 31.08.2008р.;

· акт № ОУ-0000061 від 30.09.2008р.;

· акт № ОУ-0000066 від 31.10.2008р.;

· акт № ОУ-0000072 від 28.11.2008р.;

· акт № ОУ-0000075 від 31.12.2008р.;

· акт № ОУ-0000010 від 31.01.2009р.;

· акт № ОУ-0000012 від 28.02.2009р.;

· акт № ОУ-0000020 від 31.03.2009р.;

· акт № ОУ-0000030 від 30.04.2009р.;

· акт № ОУ-0000033 від 31.05.2009р.;

· акт № ОУ-0000042 від 30.06.2009р.;

· акт № ОУ-0000052 від 31.07.2009р.;

· акт № ОУ-0000059 від 31.08.2009р.;

· акт № ОУ-0000063 від 30.09.2009р.;

· акт № ОУ-0000073 від 31.10.2009р.;

· акт № ОУ-0000078 від 30.11.2009р.;

· акт № ОУ-0000088 від 31.12.2009р.;

· акт № ОУ-0000003 від 31.01.2010р.;

· акт № ОУ-0000007 від 26.02.2010р.;

· акт № ОУ-0000021 від 31.03.2010р.;

· акт № ОУ-0000146 від 31.05.2010р.;

· акт № ОУ-0000164 від 30.06.2010р.;

· акт № ОУ-0000184 від 30.07.2010р.;

· акт № ОУ-0000427 від 30.09.2010р.;

· акт № ОУ-0000428 від 31.10.2010р.;

· акт № ОУ-0000429 від 30.11.2010р.;

· акт № ОУ-0000430 від 31.12.2010р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір суборенди щодо якого застосовуються норми глави 58 ЦК України та глави 30 ГК України.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов, передбачених законом для даного виду договорів, а саме: щодо його предмету, ціни, строку, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 284 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638. ЦК України. До правовідносин які випливають із договору суборенди застосовуються приписи законодавства, яке регулює орендні відносини.

Частина 1 ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Судом з'ясовано, що відповідно ч. 2 ст. 774 ЦК України строк договору піднайму не перевищує строку договору найму. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. За приписами статті 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розмір якого може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки та умови внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне:

Так, з матеріалів справи вбачаться, що заборгованість з орендної плати виникла у відповідача за період з 01.06.2008р. по 31.12.2010р., тобто до розгляду господарським судом даної справи. Крім того, наявні акти здачі приймання робіт (надання послуг) за вказаний період у кількості 29 шт., які підписані з боку відповідача, підтверджують наявність між сторонами господарських відносин та виникнення зустрічних договірних зобов'язань в силу вимог ст. 599 ЦК України та ст. ст. 173, 174, 175, 193 ГК України.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном, зокрема, підписаними зі сторони відповідача вказаними вище актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які не оскаржені та не визнанні в судовому порядку недійсними. Крім того матеріалами справи підтверджено факт виконання спірного договору, в т. ч. укладанням додаткових угод до нього та здійснення сплати орендних платежів. Відповідач доказів повного виконання обов'язків за договором суборенди щодо повного внесення орендних платежів суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 404 404,00грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Звірку розрахунків між сторонами не проведено належним чином, проте суд звертає увагу на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо. Надані первинні документи, а саме акти здачі-приймання робіт підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій за договором оренди, та виникнення дебіторської заборгованості у позивача, та, відповідно, кредиторської заборгованості у відповідача.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум судового збору за подання заяв про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011р. було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р., з урахуванням чого витрати по сплаті судового збору в сумі 470,50 грн. за перегляд зазначеної ухвали у апеляційному порядку покладаються на відповідача у справі - Корпорацію "Тріліні Інетернейшнл ЛТД" в особі представництва "Тріліні інтернейшнл ЛТД".

Витрати по сплаті державного мита в сумі 2 000,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за подання позову, а також витрати по сплаті судового збору в зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог в сумі 4720, 56 грн., витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. у апеляційному порядку в сумі 470, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Корпорацію "Тріліні Інетернейшнл ЛТД" в особі представництва "Тріліні інтернейшнл ЛТД".

У судовому засіданні, яке відбулося 18.09.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного керуючись ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. ст. 95, 237, 238, 599, 627, 628, 638, п. 1, ст. 759, 762, 774, ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 175, ч. ч. 1, 2 ст. 180, ч. 1 ст. 181, ст. ст. 193, 283, 284, 286 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 4 5 , 22, 33, 34, 36, ч. 3 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 55, 82, 82-1, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" до Корпорації "Тріліні Інетернейшнл ЛТД" в особі представництва "Тріліні інтернейшнл ЛТД" задовольнити.

2. Стягнути з Корпорації "Тріліні Інетернейшнл ЛТД" (41 Терейс Плейс, Бруклін, Нью-Йорк, 11218, США, ідентифікаційний номер: 11-3099219) в особі представництва "Тріліні інтернейшнл ЛТД" (0104, м.Київ, вул. Печерська, буд. 2/16, код ЄДРПОУ 20066946), на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", 01014, м. Київ, провулок Мічуріна, буд. 3/2 літ. А, код ЄДРПОУ 34047146, основний борг з орендної плати в сумі 404 404, 00 грн. витрати по сплаті державного мита в сумі 2 000,00 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. за подання позову, витрати по сплаті судового збору в зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог в сумі 4720, 56 грн., витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. у апеляційному порядку в сумі 470, 50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 19.09.2012р.

Головуючий суддя Ю. О. Підченко

Судді В. В. Бондарчук

Т. В. Васильченко