Рішення

від 25.09.2012 по справі 18/5014/2158/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.12 Справа № 18/5014/2158/2012

Суддя Корнієнко В.В. , розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Адонісс» , м. Луганськ

про стягнення 22751563,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Кострець Є.В. за дов. від 15.03.2012;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України заявлено вимоги про стягнення з відповідача безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 22751563,00 грн., які були сплачені позивачем відповідачу за неукладеним договором.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

28.10.2011 між сторонами за позовом був підписаний договір купівлі-продажу № 28/10/11 згідно якому, відповідач зобов'язався передавати позивачу у власність товар , а позивач приймати та оплачувати його вартість.

Предмет договору (найменування товару, його асортимент та кількість) у самому договорі не визначено.

Разом з цим, п. 2.2. договору встановлено, що найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Позивач у позовній заяві вказав, що ніякі накладні та інші пов'язані з цим договором документи (додаткові угоди, специфікації тощо) сторонами за позовом не оформлювались.

Ніякий товар, на виконання цього договору, відповідачем позивачу не поставлявся.

Разом з цим, на підставі вищевказаного договору, у якості передоплати за товар, позивач в період з 23.12.2011 по 16.01.2012 перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 30851563,00 грн.

19.01.2012 відповідач частково повернув позивачу одержані кошти в сумі 8100000,00 грн.

Позивач зазначив, що між сторонами за договором не було досягнуто згоди (у передбачених законом порядку та формі) щодо усіх істотних умов цього договору, зокрема, щодо предмету та ціни договору.

Тому, позивач вважає, що сплачені ним відповідачу грошові кошти в сумі 22751563,00 грн. були одержані останнім безпідставно.

На підставі вказаних доводів та ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 22751563,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ч. 4 ст. 180 ГК України).

Як вказано вище, сторонами за позовом був підписаний договір купівлі-продажу від 28.10.2011 № 28/10/11 згідно якому, відповідач зобов'язався передавати позивачу у власність товар , а позивач приймати та оплачувати його вартість.

Предмет договору (найменування, кількість, якість товару) та його ціна у самому договорі не визначені.

Позивач у позовній заяві вказав, що ніякі накладні та інші пов'язані з цим договором документи (додаткові угоди, специфікації тощо) сторонами за позовом не оформлювались.

Відповідач не спростував цих доводів відповідача.

Таким чином, враховуючи, що сторони за позовом у передбаченій законом письмовій формі не досягли згоди щодо усіх істотних умов цього договору (предмету та ціни договору), вищевказаний договір купівлі-продажу є неукладеним .

Разом з цим, на підставі зазначеного неукладеного договору позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 30851563,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 23.12.2011 № 5849, від 26.12.2011 № 5852, від 27.12.2011 № 5871, від 28.12.2011 № 5890, від 10.01.2012 № 82, від 13.01.2012 № 154 та від 16.01.2012 № 197 (їх завірені копії залучені до матеріалів справи ).

Таким чином, одержання відповідачем грошових коштів позивача в сумі 30851563,00 грн. за договором купівлі-продажу від 28.10.2011 № 28/10/11 є безпідставним , так як вказаний договір є неукладеним .

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно . Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

19.01.2012 відповідач частково повернув позивачу безпідставно одержані грошові кошти в сумі 8100000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 19.01.2012 № 124 та № 125 (їх завірені копії залучені до матеріалів справи ).

Решту безпідставно одержаних коштів в сумі 22751563,00 грн. відповідач позивачу не повернув.

Враховуючи викладене, відповідач повинен повернути позивачу безпідставно одержані грошові кошти в сумі 22751563,00 грн.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 22751563,00 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 64380 грн. (максимальна ставка) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Адонісс» , м. Луганськ, вул. Лутугинська, 133, ідентифікаційний код 36853051, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» , м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11, ідентифікаційний код 32248136, безпідставно одержані грошові кошти в сумі 22751563,00 грн. , витрати на судовий збір в сумі 64380 грн. ; наказ видати .

25 вересня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28 вересня 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко