Рішення

від 25.09.2012 по справі 30/5014/1966/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/5014/1966/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 25.09.12                                                                                 Справа № 30/5014/1966/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд», м. Стаханов Луганської області про стягнення 8 330 501  грн. 26  коп. Суддя Голенко І.П. в присутності представників сторін: від позивача –не прибув, від відповідача –не прибув, в с т а н о в и в: Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 330 501 грн. 26 коп.  за додатковим договором № 24-12/179_1 від 12.08.2008 про надання разового кредиту та за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008 про надання разового кредиту, які укладені в рамках Генерального договору № 24-12/179 про здійснення кредитування від 12.08.2008. Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов  в частині оплати у встановлені додатковими договорами № 24-12/179_1 та № 24-12/179_2  про надання разового кредиту, укладених в рамках Генерального договору № 24-12/179 від 12.08.2008 про здійснення кредитування, строки суми кредиту та процентів. Позивач письмовими поясненнями б/н від 03.09.2012 уточнив позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 8 330 501 грн. 26  коп. - заборгованість за кредитом у розмірі 3 381 804, 39 грн., заборгованість за відсотками у                           розмірі 969 450,60 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 23953,34 грн. за додатковим договором № 24-12/179_1 від 12.08.2008 та заборгованість за кредитом у розмірі 3 057 231,95 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 876 406,60 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 21 654,39 грн. за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008.           Позивач у судове засідання не прибув, проте через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке судом задовольняється.            21.08.2012, 03.09.2012, 25.09.2012 відповідач у судове засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена. Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами та доповненнями), … дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75                    (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.           Ухвали господарського суду Луганської області у даній справі направлялися відповідачу за  юридичною адресою, що міститься у наявної у справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої державним реєстратором Виконавчого комітету Луганської міської ради на вимогу суду (а. с. 45-50).           Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.     Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами. Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини. 12.08.2008 між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд»(позичальник) укладено Генеральний договір №  24-12/179 про здійснення кредитування (далі за текстом –генеральний договір). Відповідно п. 1.2 статті 1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»27.09.1991 Національним банком України були зареєстровані зміни до Статуту Банку щодо зміни найменування та було проведено реєстрацію Банку з найменуванням Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»за реєстраційним № 3. Загальними Зборами Акціонерів 09.03.2010 прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»є правонаступником Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. Банку належать всі права та обов'язки, все рухоме та нерухоме майно, які належали Акціонерному комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк». Пунктом 1 генерального договору передбачено, що кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти в гривнях та/або доларах США та/або євро на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором та додатковими договорами до нього в межах загального ліміту в сумі 2928487,15 доларів США, а позичальник зобов'язується повертати кредит у строки/терміни та в порядку, визначеним цим договором та додатковими договорами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових договорах, але, в будь-якому разі, не більше 12 процентів в доларах США, а також сплачувати комісії у розмірі та у порядку, визначених Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться у додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.     Пунктом 3 генерального договору передбачено, що кредитування за цим договором здійснюється протягом періоду з 12 серпня 2008 року по 03 липня 2009 року на підставі укладених між сторонами додаткових договорів. Відповідно до п. 4 генерального договору конкретні умови кредитування, а саме: валюта, сума, мета та строк кредиту, розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту, форма та спосіб надання кредиту, визначаються додатковими договорами, що укладаються між сторонами та є невід'ємною частиною цього договору. Додаткові договори не повинні суперечити загальним та граничним умовам, що визначені цим договором. У передбачених цим договором випадках додаткові договори можуть містити умови, відмінні від загальних, встановлених цим договором. Згідно п. 2.6 статті 2 генерального договору нарахування процентів здійснюється кредитором у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в кінцевий термін повернення кредиту, визначений в додатковому договорі (в день дострокового повернення кредиту у передбачених цим договором випадках), за методом «факт/360», де факт –це фактична кількість днів, за яку здійснюється нарахування процентів, а «360»- умовна кількість днів у році, на суму фактичної заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту в кінцевий термін повернення заборгованості визначений в додатковому договорі, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (в день дострокового повернення кредиту у передбачених цим договором випадках), на рахунок, зазначений в додаткових договорах (п. 2.7 статті 2 генерального договору).     У разі прострочення повернення кредиту понад 90 днів, сплата процентів до моменту його повернення, починаючи з місяця, в якому прострочення перевищило 90 днів, здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день відповідного місяця (п. 2.8 статті 2 генерального договору). Відповідно до п. 4.1 статті 4 генерального договору у разі прострочення позичальником повернення кредиту згідно п.п.1.3, 1.4, 2.12.3, 3.2.2, 3.2.4, 5.4 цього договору та відповідним додатковим договором та/або сплати процентів та/або комісій, позичальник сплачує кредитору у валюті кредиту пеню в розмірі 1 відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. Пунктом 7.3 статті 7 генерального договору цей договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Відповідач звернувся до позивача з листом-заявкою на кредит/транш № 1 від 12.08.2008 на суму 825575,98 доларів США та з листом-заявкою на кредит/транш № 2 від 09.09.2008 на суму 788006,37 доларів США (а. с. 40-41). Позивач надав відповідачу кредит на суму 825575,98 доларів США та на суму 788006,37 доларів США згідно меморіальних валютних ордерів № 27 від 12.08.2008, № 89 від 09.09.2008 (а. с. 90-91). 30.06.2009 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Генерального договору про здійснення кредитування № 24-12/179 від 12.08.2008, якою п. 3 виклали у наступній редакції: «Кредитування за цим договором здійснюється протягом періоду з 12 серпня 2008 року по 07 серпня 2009 року». Інші умови договору кредиту залишаються без змін. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору кредиту. 12.08.2008 сторони уклали додатковий договір № 24-12/179_1 про надання разового кредиту в рамках Генерального договору про здійснення кредитування                     № 24-12/179 від 12.08.2008 (далі за текстом –додатковий договір № 24-12/179_1). Згідно додаткового договору № 24-12/179_1 кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів у сумі 825575, 98 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості до 31 березня                      2009 року; позичальник зобов'язується сплачувати кредитору проценти в розмірі 12 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких визначений в Генеральному договорі. 30.06.2009 сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткового договору                    № 24-12/179_1, якою п. 1 виклали у наступній редакції: «кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів у сумі 825575,98 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості до 07 серпня 2009 року». Інші умови договору кредиту залишаються без змін. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору кредиту. 09.09.2008 сторони уклали додатковий договір № 24-12/179_2 про надання разового кредиту в рамках Генерального договору про здійснення кредитування                     № 24-12/179 від 12.08.2008 (далі за текстом –додатковий договір № 24-12/179_2). Згідно додаткового договору № 24-12/179_2 кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів у сумі 788006,37 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості до 28 квітня 2009 року; позичальник зобов'язується сплачувати кредитору проценти в розмірі 12 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких визначений в Генеральному договорі. 30.06.2009 сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткового договору                    № 24-12/179_2, якою п. 1 виклали у наступній редакції: «кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів у сумі 788006,37 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості до 07 серпня 2009 року». Інші умови договору кредиту залишаються без змін. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору кредиту. Позивач звернувся до відповідача з претензіями б/н від 23.06.2011 про стягнення заборгованості за додатковими договорами № 24-12/179_1 та                                  № 24-12/179_2 у розмірі 486882,95 доларів США та у розмірі 440153,83 доларів США Відповідач отримав претензії 30.06.2011, але залишив їх без відповіді.    В порушення умов кредитного договору відповідачем не виконуються взяти на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, в результаті чого станом на 14.02.2012 виникла заборгованість на загальну суму 8330501, 26 доларів США: 1) 547743, 20 доларів США за додатковим договором № 24-12/179_1: - сума заборгованості за кредитом 423376,49 доларів США; - сума заборгованості за відсотками 121367, 93 доларів США; - сума пені за не сплату відсотків 2998,78 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 14.02.2012 в розмірі 7,9877 за 1 долар США становить 4 375 208, 33 грн., в тому числі: -  сума заборгованості за кредитом 3 381 804, 39 грн.; - сума заборгованості за відсотками 969 450, 60 грн.;   - сума пені за не сплату відсотків 23 953,34 грн. 2) 497 172, 95 доларів США за додатковим договором № 24-12/179_2: - сума заборгованості за кредитом 382742,46 доларів США; - сума заборгованості за відсотками 109719,52 доларів США; - сума пені за не сплату відсотків 2710,97 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 14.02.2012 в розмірі 7,9877 за 1 долар США становить 3 955 292,93 грн., в тому числі: -  сума заборгованості за кредитом 3 057 231, 95 грн.; - сума заборгованості за відсотками 876 406, 60 грн.;   - сума пені за не сплату відсотків 21 654, 39 грн. За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у загальному розмірі 8 330 501, 26 грн. Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково з таких підстав. Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до п. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за додатковими договорами № 24-12/179_1 та № 24-12/179_2  про надання разового кредиту, укладених в рамках Генерального договору № 24-12/179 про здійснення кредитування від 12.08.2008. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо. Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідач прострочив виконання зобов'язань за додатковими договорами                № 24-12/179_1 та № 24-12/179_2  про надання разового кредиту, укладених в рамках Генерального договору № 24-12/179 про здійснення кредитування від 12.08.2008. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч взятих на себе зобов'язань порушив умови додаткових договорів № 24-12/179_1 та № 24-12/179_2  про надання разового кредиту, укладених в рамках Генерального договору                               № 24-12/179 про здійснення кредитування від 12.08.2008, в термін передбачений вищезазначеним договором відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків. Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що за відповідачем утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі                 423 376, 49 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі                              121 367,93 дол. США за додатковим договором № 24-12/179_1 від 12.08.2008 та прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 382 742,46 дол. США, заборгованість за відсотками у розмірі 109 719, 52 дол. США за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008.   Курс Національного Банку України станом на 14.02.2011 становить 7,9877 за              1 долар США (а. с. 85). У зв'язку з чим за додатковим договором № 24-12/179_1 від 12.08.2008: - сума заборгованості за кредитом складає 3 381 804, 39 грн.; - сума заборгованості за відсотками складає 969 450,60 грн.; За додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008: - сума заборгованості за кредитом складає 3 057 231,95 грн.; - сума заборгованості за відсотками складає 876 406, 60 грн.; Згідно довідки позивача № 08.6-02/12164 від 19.09.2012 станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за кредитом складає 3 381 804, 39 грн. та заборгованість за відсотками складає 969 450,60 грн. за додатковим договором                          № 24-12/179_1 від 12.08.2008 та заборгованість відповідача за кредитом складає 3 057 231,95 грн. та заборгованість за відсотками складає 876 406, 60 грн. за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008. З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 3 381 804, 39 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 969 450,60 грн. за додатковим договором № 24-12/179_1 від 12.08.2008 та      заборгованості за кредитом у розмірі 3 057 231,95 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 876 406, 60 грн. за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф). Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано. Відповідно п. 4.1 статті 4 генерального договору у разі прострочення позичальником повернення кредиту згідно п.п.1.3, 1.4, 2.12.3, 3.2.2, 3.2.4, 5.4 цього договору та відповідним додатковим договором та/або сплати процентів та/або комісій, позичальник сплачує кредитору у валюті кредиту пеню в розмірі 1 відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. Оскільки відповідач допустив прострочення зобов'язань за генеральним договором та додатковими договорами до зазначеного договору, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства, п. 4.1 ст. 4 генерального договору та з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка визначає, що розмір пені не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 2998,78 дол. США (23953,34 грн.) за додатковим договором № 24-12/179_1 від 12.08.2008 та пеню у розмірі 2710,97 дол. США (21654 грн. 39 коп.) за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008. Перевіривши розрахунок розміру пені, суд дійшов висновку про те, що стягненню підлягає пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 23 867,57 грн. (2988,04 дол. США) за додатковим договором № 24-12/179_1 від 12.08.2008 та у розмірі 21 576,93 грн. (2701,27 дол. США) за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008.      Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.           Відповідач ні яким чином не спростовував позовні вимоги. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути  заборгованість за кредитом у розмірі 3 381 804, 39 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 969 450,60 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі                  23 867,57 грн. за додатковим договором № 24-12/179_1 від 12.08.2008 та заборгованість за кредитом у розмірі 3 057 231,95 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 876 406,60 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 21 576,93 грн. за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008. Згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                               в и р і ш и в :      1.  Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд»,               м. Стаханов Луганської області, вул. Руднічна, буд. 3, код 32623653, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, Голосіївський район, вул. Ковпака, будинок 29, код 00039019, заборгованість за кредитом у розмірі 3 381 804, 39 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 969 450,60 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 23 867,57 грн. за додатковим договором                       № 24-12/179_1 від 12.08.2008 та заборгованість за кредитом у розмірі 3 057 231,95 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 876 406,60 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 21 576, 93 грн. за додатковим договором № 24-12/179_2 від 09.09.2008, судовий збір у розмірі 64378, 74 грн., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено та підписано –28.09.2012 Суддя                                                                                                         І.П. Голенко