Рішення

від 25.09.2012 по справі 5015/3123/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.12 Справа№ 5015/3123/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТ-ПАК», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМ-ПЛАСТ», с.Старий Яр Яворівського району Львівської області

про: стягнення 15 879,72 грн.,

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: Ридкін В.Д.- представник за довіреністю №1 від 08.08.2012 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТ-ПАК (м.Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМ-ПЛАСТ» (с.Старий Яр Яворівського району Львівської області), про стягнення 15 879,72 грн з яких: 14260,71 грн.-основний борг, 854,49 грн. - інфляційні втрати та 764,52 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, отримавши від позивача товарно-матеріальні цінності згідно договору поставки №9/1404 від 25.04.2010 р., не сплатив їх вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 14260,71 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 14.08.2012 р.

Позивач 14.08.2012р. явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві, надав довідки та витяги про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію листа № 783 від 06.08.12р., докази поштового відправлення листа відповідачу, копію банківської виписки по рахунку ТзОВ «ПЛАСТ-ПАК»за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р. Крім того, на підтвердження існування між сторонами факту господарських відносин та численних поставок на підставі договору №9/1404 представником позивача подано копії накладних та довіреностей, а також копії виписок з банківського рахунку позивача.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідмлений про час та місце розгляду спору, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 81023 0000783 6.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТ-ПАК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МПМ-ПЛАСТ» укладено договір №9/1404 поставки (надалі -Договір). За цим договором постачальник (позивач) зобов'язується виготовити та поставити, а покупець (відповідач) прийняти (купити) певну продукцію на умовах, викладених в даному договорі.

Відповідач отримав від позивача товар згідно договору поставки № 9/1404 від 25.04.2010р. на загальну суму 15128,21 грн., про що свідчать накладні №0336 від 10.09.2010 року на суму 5586,30 грн. та № 0391 від 11.10.2010 року на суму 9541,91 грн., а також довіреність на отримання товару № 50 від 08.09.2010 року. (копії накладних та довіреності містяться в матеріалах справи).

Згідно п.5.2. договору, відповідач зобов'язаний провести оплату не пізніше 10 днів від дати отримання товару.

При здійсненні покупцем передоплати відпуск продукції здійснюється протягом 10 днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.3. даного договору).

Відповідач у визначений договором строк розрахунок за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14128,21 грн.

Часткова сплата суми боргу відповідачем підтверджується банківськими виписками по рахунку ТзОВ «ПЛАСТ-ПАК», які містяться в матеріалах справи.

Позивачем на адресу відповідача надіслано лист №783 від 06.08.2012 року з пропозицією добровільно погасити заборгованість за поставлений товар, про що свідчить опис вкладення до цінного листа від 06.08.2012 року та поштова квитанція. Вказаний лист залишений відповідачем без відповіді.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №9/1404 від 25.04.2010 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у

встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий товар, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 14260,71 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч. 2 ст. 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до вдповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч.1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано інфляційні втрати у розмірі 854,49 грн. та 3% річних у розмірі 764,52 грн., які підлягають стягненню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договором поставки. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МПМ-ПЛАСТ" (81023, Львівська область, Яворівський район, село Старий Яр, будинок 11, ідентифікаційний код 32673437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАСТ-ПАК" (79056, місто Львів, вулиця Старознесенська, 67, ідентифікаційний код 30650622) 14260,71 грн. основного боргу, 854,49 грн.-інфляційні втрати, 764,52 грн.- 3% річних та 1609,5 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 26.09.2012 р.

Суддя Король М.Р.