Рішення

від 24.09.2012 по справі 5017/2500/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р.Справа № 5017/2500/2012

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Приватного Підприємства „Валлеон"

про стягнення заборгованості у розмірі 25 196,14 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -довір. №4048 від 12.09.2012р.

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „Валлеон", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 25 181,66 грн. та 3% річних у сумі 14,48 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що в період з червня по жовтень 2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25 181,66 грн., що підтверджується відповідними накладними. Однак, відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Як зазначає позивач, 30.07.2012р. на адресу відповідача була направлена вимога про сплату протягом семи днів після отримання вимоги заборгованості з оплати товару. Вказана вимога була отримана відповідачем 02.08.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Незважаючи на отримання вимоги, розрахунку за товар здійснено не було, що і зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 27.08.2012р. було порушено провадження у справі №5017/2500/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 24.09.2012р. представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач -Приватне підприємство „Валлеон" про час та місце судового засідання повідомлений завчасно належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд, приймаючи до уваги віддаленість місцезнаходження позивача, з метою недопущення зайвого витрачання державних коштів на повторне повідомлення сторін, вважає за можливе та необхідне розглянути справу у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

При цьому, чинним законодавством обов'язкова письмова форма договору поставки не передбачена.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 20.06.2011р. по 07.10.2011р. ФОП ОСОБА_1 поставила товар ПП «Валлеон», що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на суму 25 181,66 грн. (а.с.8-11), оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні 24.09.2012р.

Таким чином, оцінюючи характер відносин між сторонами та факт поставки товару за видатковими накладними, суд доходить висновку, що дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції та направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, 30.07.2012р. ФОП ОСОБА_1, надіслала на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості, в якій просила повернути грошові кошти у сумі 25 181,66 грн. за поставлений товар у семиденний строк з дня отримання вимоги (а.с.12).

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ПП «Валлеон»отримало вказану вимогу 02.08.2012р. (а.с.13).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що факт поставки товару позивачем на суму 25 181,66 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи накладними (а.с.8-11), підписаними представниками сторін, приймаючи до уваги надіслання вимоги щодо сплати боргу, яка була отримана відповідачем 02.08.2012р., з огляду на ст. 530 ЦК України, у відповідача виник обов'язок сплатити вказану суму у семиденний строк від дня отримання вимоги.

Приймаючи до уваги, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 25 181,66 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про сплату 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми закону позивачем на суму заборгованості було нараховано 3% річних, які, згідно розрахунку позивача (а.с.7), перевіреного судом, становлять 14,48 грн., та підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Валлеон" (65069, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 59, корпус 2, кв. 23, код 36043871 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 25 181 /двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят одна/ грн. 66 коп. заборгованості, 14/чотирнадцять/грн. 48 коп. 3% річних, та 1 609 /одна тисяча шістсот дев'ять/ грн.50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.