Рішення

від 21.05.2012 по справі 5020-315/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року справа № 5020-315/2012 за позовом приватного підприємства «Пік-Трейд»

(пров. Музейний,2/1, оф. 406, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400)

до комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради,

(вул. Л. Павліченко,2 , м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості у розмірі 124 778,70 грн.,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача -Леонова Є.Є., довіреність 06/04/12 від 06.04.12;

представника відповідача - Ільєнко А.Б., довіреність №02-юр від 03.01.2012.

Суть спору :

22.03.2012 приватне підприємство «Пік-Трейд»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 124 778,70 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 193 ГК України, статтю 625 Цивільного кодексу України обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо розрахунків за договором про поставку вугілля кам'яного за державні кошти № 254/11 від 06.12.2011.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.03.2012 було порушено провадження по справі та призначено судовий розгляд на 09.04.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 09.04.2012 на 07.05.2012 та оголошувалася перерва 07.05.2012 до 18.05.2012.

У судове засідання 18.05.2012 з`явились представник позивача Леонов Є.Є., який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та представник відповідача Ільєнко А.Б., який частково заперечував проти задоволення позовних вимог. Раніше відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилався на невідповідність якості поставленого вугілля параметрам визначеним в умовах договору, а тому вважає що сума поставленого вугілля має бути зменшена на 13% - до 110423,63 грн., у зв'язку із чим, просив задовольнити позов частково у сумі 110423,63 грн.

18.05.2012 суд вийшов до нарадчої кімнати та повідомив що вступна та резолютивна частини рішення будуть проголошені 21.05.2012.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 21.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд.

ВСТАНОВИВ:

06.12.2011 між приватним підприємством «Пік-Трейд»(постачальник) та комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (покупець) було укладено договір про поставку вугілля кам'яного за державні кошти № 254/11 (далі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався на протязі кінця 2011 поставити покупцеві товар за його заявками партіями «Вугілля кам`яне антрацит АС»у кількості 110 тонн, що відповідає ДСТУ 3472-96 (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити отриманий товар (а.с.9-11). Даний Договір вступає в силу з дати його укладення і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань але у будь-якому випадку по 31.12.2011 (п. 10.1 Договору).

Згідно з п. 2.4 Договору прийняття товару за кількістю та якістю оформляється Актом, який повинен бути складений у день приймання Товару та підписується сторонами. У випадку, коли буде встановлено порушення якості Товару (відповідно до її сертифікатів, посвідчень тощо) або нестача будь-якої його кількості, представник Замовника, спільно з представником Постачальника, відображає це у акті прийому Товару та складає окремий акт і, залежно від причин недоліків, пред'являє претензію стороні, що порушила законні інтереси Замовника з урахуванням п.2.8. та п. 6.2.3. Договору.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, неурегульованих цим Договором, здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-6 від 15.06.1965) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю ( затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-7 від 25.04.1966) з доповненнями та змінами, які внесені до них згідно з установленим порядком або іншими нормативними актами України, які будуть прийняті з цього питання замість вищезгаданих.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.4. Договору, розрахунки проводяться шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу 90 календарних днів з моменту поставки товару. Покупець здійснює оплату за фактом постачання на підставі рахунку-фактури та документу, що підтверджує факт отримання товару Покупцем (накладної, акту приймання -передачі, товарно-транспортної накладної, копії сертифікату якості або паспорту якості з «мокрим»друком).

На виконання умов Договору позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 124 778,70 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000195 від 07.12.2011 на суму 124 778,70 грн., підписаною представниками обох сторін та скріпленою печатками сторін (арк.с.12).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав та не сплатив вартість поставленого товару, у зв'язку з чим, станом на 14.02.2012 у нього виникла заборгованість у розмірі 124 778,70 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним обома сторонами (а.с.13).

Зазначене стало причиною звернення позивача до суду з відповідними вимогами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язався здійснити повну оплату товару у сумі 124 778,70 грн. шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу 90 календарних днів з моменту поставки товари, тобто в строк до 07.03.2012 (п.4.2 Договору).

Пунктом 6.1.1. Договору визначено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за договором про поставку вугілля кам'яного за державні кошти № 254/11 від 06.12.2011 на загальну суму -124 778,70 грн.

Щодо посилання представника відповідача на невідповідність якості вугілля, поставленого Постачальником параметрам визначеним в умовах договору, у зв'язку із чим, ним була зменшена сума поставленого вугілля на 13% - до 110423,63 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 40 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю ( затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-7 від 25.04.1966) з доповненнями та змінами, претензія, яка випливає з поставки продукції, що не відповідає по якості, комплектності, тари, упаковки і маркування, стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурами, зразкам (еталонам), пред'являється одержувачем (покупцем) виготовлювачу (відправнику, постачальнику) у встановлений термін.

Згідно п.2.6. Договору, претензії по товару можуть бути заявлені: Покупцем Постачальникові відносно кількості товару (нормо-машина по таріровке) -під час приймання, а якості -протягом 3-х днів після приймання товару або протягом 3-х днів після отримання Покупцем результатів незалежної експертизи товару на свій вибір.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданого відповідачем протоколу випробувань №992/11 Севастопольської лабораторії №1 від 11.01.2012, контрольне випробування зразку вугілля кам'яного марки АС на відповідність якості вугілля параметрам визначеним в умовах договору було проведено 11.01.2012, тоді як письмова претензія відповідача була надіслана на адресу позивача лише 07.03.2012, тобто із пропуском 3-х денного строку, встановленого у пункті 2.6 Договору.

Крім цього, за приписами ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, посилання відповідача на протокол випробувань №992/11 Севастопольської лабораторії №1 від 11.01.2012 щодо невідповідності якості вугілля параметрам визначеним в умовах договору суд залишає поза увагою, у зв'язку із тим, що він не може бути належним доказом у справі, оскільки проведення вказаних випробувань було здійснено не в судовому порядку.

До того ж, позивачем в підтвердження якості поставленого товару відповідачу, також було надано до суду протокол випробувань Севастопольської лабораторії №1 за №022/12 від 27.01.2012, в якому містяться інші результати.

За таких обставин, заперечення відповідача є необґрунтованими, оскільки ним не дотриманий порядок пред'явлення позивачу претензії стосовно якості товару та не надано належних доказів невідповідності якості вугілля поставленого відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не були виконані зобов'язання за договором №254/11 від 06.12.2011, суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 124 778,70 грн. за вказаним договором є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 2495,60 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко,2 , м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357) на користь приватного підприємства «Пік-Трейд» (пров. Музейний,2/1, оф. 406, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, ідентифікаційний код 34773315) заборгованість за договором №254/11 від 06.12.2011 у розмірі 124778,70 грн. (сто двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят вісім грн. 70 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2495,60 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять грн.. 60 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 28.05.2012.

Суддя C.О.Щербаков