Рішення

від 24.09.2012 по справі 21/5025/842/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р.Справа № 21/5025/842/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя А.М. Яроцький, розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства енергопостачальна компанія

"Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж м. Красилів

до комунального підприємства "Райдуга" с. Великі Зозуленці Красилівського району

про стягнення 35603,47 грн., з яких основний борг - 33858,00 грн., інфляційні нарахування - 70,02 грн., пеня - 1400,30 грн., 3% річних - 275,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Варченко О.П. - представник за довіреністю №3817 від 29.12.2011р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 24.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суть спору:

Позивач - публічне акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача - комунального підприємства "Райдуга" 40603,47 грн., з яких борг - 38858,00 грн., інфляційні нарахування - 70,02 грн., пеня - 1400,30 грн., 3% річних - 275,15 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2012р. порушено провадження у справі №21/5025/842/12, справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом повноважних представників сторін. У зв'язку з неявкою представника відповідача у судові засідання 15.08.2012р., 27.08.2012р., 12.09.2012р. та необхідністю подання доказів по справі розгляд справи відкладався.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на систематичне невиконання відповідачем умов договору №365 від 12.03.2007р.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 27.08.2012р. подав заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог №397 від 22.08.2012р., у якій просить суд стягнути з відповідача 35603,47 грн., з яких 33858,00 грн. - основний борг, 1400,30 грн. - пеня, 70,02 грн. - інфляційні нарахування, 275,15 грн. - 3% річних.

Господарський суд розглянувши заяву представника позивача, вважав її такою, що узгоджується з приписами ст.22 ГПК України, є обґрунтованою, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та законні інтереси, тому вона прийнята судом.

Надалі предметом спору виступала вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 35603,47 грн., з яких 33858,00 грн. - основний борг, 1400,30 грн. - пеня, 70,02 грн. - інфляційні нарахування, 275,15 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2012р. позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами. На виконання вимог ухвали суду від 12.09.2012р. подав суду копії додатків №5, №11 до договору №365 від 12.03.2007р.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, причин неявки суду не повідомив. Так, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення судового розгляду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (спеціальний витяг з ЄДРПОУ доданий до матеріалів справи), а тому відповідно до ст. 64 ГПК України вважається, що адресат належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом (аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції") .

Враховуючи викладене, оскільки відсутність письмового відзиву у справі та неявка представника відповідача у судові засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст.75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив таке:

Між ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж та КП "Райдуга" укладено договір №365 від 12.03.2007 року про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності.

Згідно з п.1 даного договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 69,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.3.3 - 2.3.4 договору).

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Суми пені зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується оплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт і більше.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків визначені розділом 7 договору. Так, п. 7.1 визначено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ відповідно до додатку 2 "Перелік місць установки розрахункових електролічильників". У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка 10 "Порядок розрахунків".

У разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж Електропередавальної організації та Споживача обсяг спожитої електроенергії визначаються шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягів розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком 11 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" (п.7.2 договору) .

Договір підписано сторонами та скріплено відбитками печаток.

На виконання умов договору №365 від 12.03.2007р. сторонами підписано додатки №5, №10, №11.

Додаток №5 до вищевказаного договору містить акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, яким визначено, що на балансі відповідача знаходяться: КТП-442, КТП - 437 електроустановки водонапірної башти с. Улянівка, с. В. Зозуленці.

Відповідно до додатку №10 до договору №365 від 12 березня 2007 року розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 26 числа (згідно змін 06.05.2009р.) розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії. Згідно з п. п. 3, 4 вказаного додатку у разі розміщення засобів обліку електроенергії споживача у приміщеннях, які відповідають визначеним ПУЕ вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електроенергії збільшується на 5% у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку. У разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період трансформаторів струму в порівнянні з вимогами п. 1.5.17. ПУЕ згідно з п. 6.21 ПКЕЕ споживач розраховується за об'єм електроенергії, який визначається відповідно до Методики, затвердженої ВАТ "Хмельницькобленерго". У разі зменшення середнього завантаження електроустановок за розрахунковий період в окремій точці розрахункового обліку нижче за нижній поріг чутливості засобу обліку прямого включення споживача на рівні нижнього порогу чутливості розрахункового засобу обліку та часу роботи струмоприймачів (п. 6.21. ПКЕЕ).

Додатком №11 до договору визначено розрахунок втрат електроенергії в мережі споживача.

В ході виконання даного договору встановлено, що у листопаді 2011 року, січні 2012р. та червні 2012р. відповідач згідно рапортів електроенергію не споживав, тому розраховано 2536 кіловат годин втрат холостого ходу у трансформаторі відповідно до п. 7.2 договору №365 від 12.03.2007р. та додатку №11, видано рахунки на суму 883, 89 грн., 905,53 грн. та 956,54 грн., попередня оплата становила 00 грн. 59 коп.

У грудні 2011 року відповідач згідно рапорту спожив 7816 кіловат годин, та 852 кіловат годин втрат холостого ходу у трансформаторі, разом спожито 8668 кіловат годин, згідно використаної електроенергії 26.12.2011 року видано рахунок на суму 9113 грн. 89 коп., оплата рахунку не проводилася.

У лютому 2012 року відповідач згідно рапорту спожив 10010 кіловат годин, та 905 кіловат годин втрат холостого ходу у трансформаторі, разом спожито 10912 кіловат годин, згідно використаної електроенергії 20.02.2012 року видано рахунок на суму 11735грн. 20коп.

У березні 2012 року відповідач згідно рапорту спожив 2019 кіловат годин, та 842 кіловат годин втрат холостого ходу у трансформаторі, окрім того проведено дорахунок за необігрів приладів обліку за грудень 2011 року - січень 2012 року -137 кіловат годин разом спожито 2998 кіловат годин, згідно використаної електроенергії 22.03.2012 року видано рахунок на суму 3337 грн. 60 коп.

У квітні 2012 року відповідач згідно рапорту спожив 79 кіловат годин, та 842 кіловат годин втрат холостого ходу у трансформаторі, разом спожито 921 кіловат годин, згідно використаної електроенергії 26.04.2012 року видано рахунок на суму 1032 грн. 92 коп.

У травні 2012 року відповідач згідно рапорту спожив 4976 кіловат годин, та 852 кіловат годин втрат холостого ходу у трансформаторі, разом спожито 5828 кіловат годин, згідно використаної електроенергії 30.05.2012 року видано рахунок на суму 6536 грн. 21 коп., оплата рахунку становила 2519 грн. 18 коп.

У липні 2012 року відповідач згідно рапорту спожив 4767 кіловат годин, та 842 кіловат годин втрат холостого ходу у трансформаторі, разом спожито 5609 кіловат годин, згідно використаної електроенергії 17.07.2012 року видано рахунок на суму 6372 грн. 04 коп., оплата рахунку становила 4496 грн. 05 коп.

Таким чином, на час заявлення позовних вимог, залишок неоплаченої суми боргу становив 33 858 грн. 00 коп. нарахований за період з листопада 2011 року по липень 2012 року. Окрім основного боргу, позивачем нараховано відповідно до п. 4.2.1 договору пеню у розмірі 1400,30 грн. за прострочення внесення платежу, а також 70,02 грн. - інфляційних нарахувань, 275,15 грн. - 3% річних.

Оскільки, відповідач наявну заборгованість у добровільному порядку не оплатив, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом враховано, що між сторонами 12.03.2007р. укладено договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №365.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174, ч.1, 2 ст. 175 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 цього Кодексу є предметом його регулювання.

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктами 8.1 та 10.2 вищевказаних правил передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; 2) на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про електроенергетику" постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення міститься і у ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зі змісту укладеного між сторонами договору від 12.03.2007р. позивач продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 69,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

На виконання умов вказаного договору позивач постачав споживачу електричну енергію за період з листопада 2011р. по липень 2012р. згідно затверджених тарифів з виставленням відповідних рахунків-фактур №365 від 26.12.11р. на суму 9113,89 грн., від 20.02.12р. на суму 11735,20 грн., від 22.03.12р. на суму 3337,60 грн., від 26.04.2012р. на суму 1032,92 грн., від 30.05.2012р. на суму 6536,21 грн., від 26.06.2012р. на суму 956,54 грн., від 17.07.2012р. на суму 6372,04 грн.

У листопаді 2011р., січні та червні 2012р. відповідач електроенергію не споживав, однак відповідно до п. 7.2 договору та додатку №11 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" від 12.03.2007р. позивачем виставлено до оплати рахунки №365 від 28.11.2011р. на суму 883,89 грн., від 26.01.2012р. на суму 905,53 грн., від 26.06.2012р. на суму 956,54 грн. Загалом позивачем надано відповідачу послуги з електропостачання на суму 40873,82 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні відповідні рапорти про відпуск та втрати електроенергії за вказані місяці.

Відповідно до додатку №10 до договору №365 від 12 березня 2007 року розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 26 числа (згідно змін 06.05.2009р.) розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії. Згідно з п. 4 додатку №10 у разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період трансформаторів струму в порівнянні з вимогами п. 1.5.17. ПУЕ згідно з п. 6.21 ПКЕЕ споживач розраховується за об'єм електроенергії, який визначається відповідно до Методики, затвердженої ВАТ "Хмельницькобленерго".

Відповідачем заборгованість оплачено частково у сумі 7015,82 грн. Решту зобов'язань щодо оплати 33858,00 грн. заборгованості останній у строк визначений додатком №10 до договору №365 від 12.03.2007р. у повному обсязі не виконав.

Крім того, судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком №10, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Суми пені зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується оплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно з п. 4.2.1 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача (з урахування проплат за договором) 1400,30 грн. - пені за період з 02.04.2012р. по 31.07.2012р.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені судом встановлено, що заявлена сума пені нарахована поза межами максимально можливого розміру (6 місяців), а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню частково в сумі 1192,10 грн. У стягненні 208,20 грн. пені належить відмовити.

Відповідно до умов договору та законодавства України заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 275,15 грн. нарахованих за період з 02.04.2012р. по 31.07.2012р. та 70,02 грн. - інфляційних нарахувань за березень 2012р.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат відповідно до листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" судом встановлено, що заявлена сума нарахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума 3% річних нарахована поза межами максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню частково в сумі 235,41 грн. У стягненні 39,74 грн. 3% річних відмовити.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абз. 1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 33858,00 грн. основного боргу, 70,02 грн. інфляційних нарахувань, 1192 грн. пені та 235,41 грн. 3% річних правомірні, обґрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачем. У частині стягнення 208,20 грн. - пені та 39,74 грн. - 3 % річних належить відмовити з огляду на проведений судом перерахунок.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж про стягнення з комунального підприємства "Райдуга" 35603,47 грн., з яких основний борг - 33858,00 грн., інфляційні нарахування - 70,02 грн., пеня - 1400,30 грн., 3% річних - 275,15 грн. задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Райдуга" (с. Великі Зозуленці Красилівського району Хмельницької області, вул. Леніна, 10, код 32545449) на користь публічного акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж (м. Красилів, Хмельницька область, вул. Боженка, 12А, код 22764778) 33858,00 грн. (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят вісім гривень 00 коп.) основного боргу, 70,02 грн. (сімдесят гривень 02 коп.) інфляційних нарахувань, 1192,10 грн. (одна тисяча сто дев'яносто дві гривні 10 коп.) - пені, 235,41 грн. (двісті тридцять п'ять гривень 41 коп.) 3% річних, 1598,29 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім гривень 29коп.) судового збору.

В частині стягнення 208,20 грн. пені та 39,74 грн. 3% річних відмовити.

Повний текст складено 25.09.2012р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. в 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - рекомендованим з повідомленням на адресу: с. Великі Зозуленці, Красилівського району, Хмельницької області, вул. Леніна, буд. 10.