Постанова

від 26.09.2012 по справі 5009/12/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2012 р. справа №5009/12/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Величко В.М. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової служби у м. Києві на постанову господарського суду від та ухвалу господарського судуЗапорізької області 12.01.2012р. Запорізької області від про 21.02.2012р. затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження по справі у справі№ 5009/12/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Адпак Україна» м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Юрконсгруп» м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова служба у м. Києві звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 12.01.2012р., в якій просить постанову скасувати та припинити провадження у справі № 5009/12/12.

Ухвалою від 16.08.2012р. апеляційний суд прийняв апеляційну скаргу ДПС до провадження.

В доводах ДПС посилається на недотримання ініціюючим кредитором при зверненні до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство вимог ст.ст. 7, 52 Закону, ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки не надано достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника. Також ДПС посилається на подання банкрутом останній раз декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, що на думку апелянта, підтверджує факт ведення ТОВ "Юрконсгруп" фінансово-господарської діяльності, а також не можливість проведення позапланової податкової перевірки банкрута.

Також ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.2012р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі. В своїй скарзі податкова служба просить апеляційній суд скасувати ухвалу та припинити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги є однаковими з доводами, які викладені в апеляційні скарзі на постанову суду.

Ухвалою від 16.08.2012р. апеляційну скаргу ДПС у м. Києві було прийнято до спільного апеляційного провадження з раніш прийнятою апеляційною скаргою ДПС на постанову господарського суду.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів, підставами порушення справи за ст. 52 Закону є те, що в рахунок погашення заборгованості боржник передав ініціюючому кредитору простий вексель серія АА №2350526 від 16.11.2011р. на суму 18 000грн. У зв'язку з неоплатою векселя приватним нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя від 17.11.2011р. № 7285 та виданий виконавчий напис від 18.11.2011р. № 7299. З метою примусового стягнення ініціюючий кредитор звернувся до виконавчої служби, постановою від 28.11.2011р. Жовтневим ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернуто виконавчий документ-виконавчий напис № 7299 від 18.11.2011р., оскільки в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, не знаходиться. Відсутність боржника за адресою підтверджується і актом державного виконавця від 28.11.2011р. Також в матеріалах справи є протокол № 3 загальних зборів учасників від 16.11.2011р., в якому зазначено, що прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "Юрконсгруп". Тому ТОВ "Адпак Україна" звернулось на підставі ст. 52 Закону до господарського суду з відповідною заявою.

Ухвалою від 04.01.2012р. за заявою ТОВ "Адпак Україна" господарським судом Запорізької області за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону порушена справа про банкрутство ТОВ "Юрконсгруп" внаслідок фінансової неспроможності.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.

Відсутність боржника підтверджується наступним.

В матеріалах справи є повідомлення вих. № 2 від 16.11.2011р. ТОВ "Юрконсгруп", адресований ініціюючому кредитору. Цим листом повідомлялось про припинення господарської діяльності ТОВ "Юрконсгруп " та про неможливість погашення боргу за простим векселем у сумі 18 000грн. Повідомлення в оригіналі підписане директором ТОВ "Юрконсгруп" та скріплене печаткою товариства.

До вказаного повідомлення доданий протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Юрконсгруп" від 16.11.2011р., в якому зафіксовано про прийняття рішення про припинення діяльності товариства та призначення ліквідаційної комісії. Протокол в оригіналі підписаний засновником боржника та скріплений печаткою товариства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Тому вказані оригінали документів Донецький апеляційний господарський суд приймає як належні докази у цій справі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів дійшла висновку, що протокол з рішенням засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону інших ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник не виконав рішення зборів учасників та у період після 16.11.2011р. (дата прийняття рішення згідно протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Юрконсгруп") здійснював підприємницьку діяльність.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ "Адпак Україна" м. Київ про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "Юрконсгруп" м. Запоріжжя господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 2 ст. 52 цього ж Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Постановою від 12.01.2012р. господарським судом боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ДПС у м. Києві на постанову суду від 12.01.2012р. не спростовують висновків суду першої інстанції, тому постанова господарського суду від 12.01.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ "Юрконсгруп", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 21. 02.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів за останньою юридичною адресою банкрута у м. Запоріжжя.

Однак матеріалами справи підтверджується, що банкрут здійснював свою підприємницьку діяльність в інших регіонах, де мав інше місцезнаходження.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що боржник перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (а.с.64).

З наданих документів до звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатор надав лише повідомлення до державних контролюючих органів у м. Запоріжжя в порядку ст. 52 Закону, проте матеріали справи не містять жодної відповіді цих органів (а.с.49-56).

Матеріали справи підтверджують, що боржник до зміни місцезнаходження фактично здійснював свою господарську діяльність саме у м. Києві (печатка боржника, якою він засвідчував підпис на простому векселі, листі від 16.11.2011р. та протоколі зборів учасників від 16.11.2011р. вказує про місцезнаходження боржника у м. Києві).

Отже, при зміні місцезнаходження банкрута з м. Києва на м. Запоріжжя на обліку в контролюючих державних органах за новим місцем знаходженням боржник не був зареєстрований, тому відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам.

Також ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив державні контролюючі органи м. Києва за місцем його попередньої та фактичної підприємницької діяльності про банкрутство ТОВ "Юрконсгруп", не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати страхових внесків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів , його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій , а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць , передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств , установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (ч. 8 ст. 19 цього ж Закону).

У матеріалах цієї справи відсутні докази про направлення ліквідатором відомому йому потенційному кредитору -фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області та в м.Києві письмового повідомлення з метою з'ясування наявності або відсутності заборгованості банкрута -ТОВ "Юрконсгруп" перед цим фондом.

Крім того, ліквідатор не здійснив заходів щодо виявлення майна банкрута за попереднім місцезнаходженням банкрута в м. Києві, а саме: БТІ, автомобільної інспекції, держкомзему, інспекції держтехнагляду. Також не з'ясовувалося питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність, органу державної статистики щодо наявності у власності часток у статутних фондах інших юридичних осіб (відсутні будь-які докази в матеріалах справи).

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що ліквідатором не здійснено заходів щодо з'ясування усіх відкритих банківських рахунків у банкрута та наявності грошових коштів на них, у матеріалах справи відсутні повідомлення ДПІ про відкриті рахунки банкрута та відповіді банків про наявність коштів на рахунках або закриття рахунків.

Окрім цього, апеляційний суд вважає, що ліквідатор не вжив всіх можливих, достатніх та необхідних заходів при проведенні ліквідаційної процедури, направлених на виявлення майнових активів банкрута з врахуванням наступного. В матеріалах справи відсутні докази звернення ліквідатора до керівних органів банкрута або до його учасників (засновників) про передачу фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ТОВ "Юрконсгруп" для подальшого задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації.

Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Запорізької області звіт та ліквідаційний баланс станом на 10.02.2012р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 21.02.2012р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог.

За таких обставин, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 12.01.2012р. у справі № 5009/12/12 -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 12.01.2012р. у справі №5009/12/12 про банкрутство залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.2012р. у справі № 5009/12/12 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 5009/12/12 про банкрутство -скасувати.

Справу № 5009/12/12 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Юрконсгруп»м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.:1.боржнику

1.кредитору, 1.скаржнику,1.у справу

1. ДАГС, 1.ГСЗО, 1. дер.реєстратору