Постанова

від 17.09.2012 по справі 39/218

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2012 № 39/218

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі: Загрунній Л.І.

за участю представників:

від позивача: Калениченко П.А. - директор

від відповідача: Черній Т.П., дов. б/н від 01.03.2012р.

Терещенко В.В., дов. б/н від 02.04.2012р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні

скарги Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» та

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-

виробниче об'єднання «Інформаційні технології»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 14.05.2011р.

у справі № 39/218 (головуючий суддя Гумега О.В., судді Палій

В.В., Шаптала Ю.Є.)

за позовом Об'єднання підприємств «Український музичний

альянс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-

виробниче об'єднання «Інформаційні технології»

про зобов'язання укласти договір про виплату винагороди

(роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне

сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах

виконань, фонограм, відеогрма, опублікованих з

комерційною метою, та їх примірників

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології", в якому просить суд зобов'язати відповідача укласти з Об'єднанням підприємств "Український музичний альянс" договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, проект якого додано до позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. у справі № 39/218 позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеним договір між Об'єднанням підприємств "Український музичний альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників, у наступній редакції :

ДОГОВІР № 01-27/03/09/К

про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників

м. Київ "___"

---

20 р.

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" як організація колективного управління (надалі - Організація), що створена і діє відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р., Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати" № 71 від 18 січня 2003 р. (із змінами та доповненнями), Свідоцтва про облік організації колективного управління № 4/2003 від 22 серпня 2003 р., Свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 6/УО від 02 квітня 2009 р., в особі Директора Калениченка Павла Анатолійовича, який діє па підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Інформаційні технології" (надалі - Провайдер), Ліцензія Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення Серії НР № 0775-п від 10 липня 2002 року, в особі

---

, який (яка) діє на підставі

---

, з іншої сторони, (разом надалі - Сторони) домовились про наступне:

1. Предмет договору

1.1. Організація згідно ст.ст. 43, 48, 49 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" (надалі - Закон) здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) без згоди суб'єктів суміжних прав (виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), їх правонаступників) об'єктів суміжних прав (фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах та відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, і їх примірників по проводах (через кабель). Збір винагороди (роялті) здійснюється для розподілу між суб'єктами суміжних прав, які передали та які не передали організаціям колективного управління повноваження на управління своїми правами.

1.2. Провайдер виплачує Організації винагороду (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) вказаних у п. 1.1. цього Договору об'єктів суміжних прав в розмірі та порядку, визначених законодавством України та цим Договором, для виплати суб'єктам суміжних прав.

2. Зобов'язання Сторін

2.1. Провайдер зобов'язаний:

2.1.1. До 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 10 січня) подавати Організації Звіт, в якому необхідно вказувати назву каналу та тривалість сповіщення каналу мовлення, який публічно сповіщувався (публічно повторно сповіщувався) Провайдером протягом звітного кварталу (надалі - Звіт). Звіт потрібно подавати відповідно до форми, яка є Додатком № 1 до цього Договору, у друкованому та електронному вигляді.

2.1.2. Щомісячно сплачувати Організації винагороду (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах та відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, у передачах кабельного телебачення, у розмірі 5 (п'яти) відсотків доходів (доходи визначаються згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку), одержаних Провайдером з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об'єктів суміжних прав. Податок на додану вартість на виплату винагороди (роялті) не нараховується. Сума винагороди (роялті) повинна сплачуватися на рахунок Організації до 15 числа місяця, наступного за звітним. В графі "Призначення платежу" платіжного доручення Провайдер вказує: "винагорода (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах та відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, і їх примірників в межах телеканалу "Fashion TV" за

---

(місяць)

---

року за Договором № 01-27/03/09/К від "___"

---

20___ року. ПДВ не нараховується".

2.1.3. Провайдер зобов'язується надавати Організації відомості про доходи, які одержані з публічного сповіщення (повторного публічного сповіщення), і розрахунок суми винагороди (роялті), що підлягає виплаті по встановленій формі (Додаток № 2 - Розрахунковий лист), не пізніше 10 днів після закінчення звітного періоду (місяць) в електронному вигляді на електронну адресу: uma@uma.in.ua або факсом за номером 8 (044) 272-05-64 (тобто десятого числа кожного місяця). Розрахункові листи, які належним чином заповнені, з печаткою Провайдера та підписом уповноваженої особи, повинні бути також відправлені поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Організації.

2.2. Організація зобов 'язана:

2.2.1. Прийняти від Провайдера винагороду (роялті) відповідно до п. 2.1.2 цього Договору.

3. Права Сторін

3.1. Провайдер має право використовувати шляхом публічного сповіщення (повторного публічного сповіщення) через кабель зафіксовані у фонограмах та відеограмах виконання, фонограми та відеограми, опубліковані з комерційною метою, і їх примірники з дотриманням умов цього Договору та вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.

3.2. Організація має право здійснювати контроль за використанням Провайдером зафіксованих у фонограмах та відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, і їх примірників та за правильністю нарахування Провайдером винагороди (роялті) шляхом:

- розгляду Звіту сповіщеного каналу мовлення;

- моніторингу програм, що транслюються та (або) ретранслюються Провайдером, в тому числі із залученням третіх осіб.

4. Строк дії та зміни умов Договору

4.1 Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами або в день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання про його укладення. Строком дії цього Договору є час, протягом якого Провайдер здійснює публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників на підставі чинної ліцензії Провайдера програмної послуги.

4.2. Зміни і доповнення до цього Договору здійснюються лише за погодженням обох Сторін та оформлюються додатковою угодою, що підписується обома Сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.

5. Вирішення спорів і підсудність

5.1. Сторони зобов'язуються вжити заходів щодо вирішення будь-яких спорів, що виникають між ними, шляхом переговорів.

5.2. У разі неможливості вирішення таких спорів шляхом переговорів, зацікавлена Сторона повинна подати позов до господарського суду відповідно до чинного законодавства.

6. Форс-мажорні обставини

6.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за ним Договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили, що виникли після укладання цього Договору і якщо Сторона, яка посилається на ці обставини, не могла на момент укладання цього Договору передбачити чи відвернути їх. До таких обставин, зокрема, відносяться: повені, пожежі, землетруси та інші явища природи, акти та дії державних органів, а також війни та військові дії.

6.2. Сторона, яка посилається на обставину непереборної сили, при настанні повинна негайно (протягом 3(трьох) днів з моменту, коли Сторона дізналася про настання обставин непереборної сили та про те, що внаслідок їх настання виконання нею своїх обов'язків відповідно до цього Договору повністю або частково є неможливим) повідомити про це іншу Сторону.

6.3. Достатнім доказом наявності обставин непереборної сили є довідка, видана Торгівельно - Промисловою Палатою України.

6.4. У разі якщо обставини непереборної сили тривають більше ніж один місяць, Сторони у найкоротший термін проводять переговори з метою досягнення альтернативного вирішення проблеми або припинення дії Договору.

7. Прикінцеві положення

7.1. Договір може бути змінений окремим договором, який має бути укладений у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін.

7.2. Сторони повинні у п'ятиденний строк письмово повідомляти одна одну про зміну місцезнаходження, найменування, керівника, банківських реквізитів, надавати іншу інформацію, необхідну для виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.

7.3. Цей Договір може бути розірваний за домовленістю Сторін, за рішенням суду та в інших випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором, при цьому п.п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. Договору залишаються в силі до повного виконання Провайдером своїх зобов'язань, що виникли під час дії цього Договору.

7.4. Цей Договір може бути розірваний достроково за ініціативою Організації у випадку невиконання або неналежного виконання Провайдером умов цього Договору, при цьому Організація зобов'язана письмово повідомити Провайдера про свій намір розірвати Договір за 30 днів до момету припинення дії Договору.

7.5. Договір укладено у 2 (двох) примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін. Додатки та доповнення до цього Договору мають буги укладені у письмовій формі і з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін стають невід'ємною частиною Договору.

7.6. Організація є неприбутковою організацією, включеною до реєстру неприбуткових організацій.

7.7. Провайдер є платником

---

.

8. Юридичні реквізити та підписи Сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - Об'єднання підприємств

виробниче об'єднання "Український музичний альянс"

"Інформаційні технології"

02091, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 5-а 04053, м. Київ, вул. Артема,

р/р

---

в

---

буд. 1-5, приміщення 814

МФО

---

тел./ факс 272-05-64, 209-36-23

Ідентифікаційний код 31168846 р/р 2600409163 в ВАТ "СЕБ Банк"

Ідентифікаційний код 31815383

Додаток № 1

До Договору № 01-27/03/09/К "___"

---

20 р.

м. Київ "___"

---

20 р.

ЗВІТ

за період (зразок)

Примітки:

1) Провайдер повинен вказувати повну назву каналу, який ретранслюється ним протягом звітного періоду.

2) Тривалість сповіщення каналів означає загальну тривалість сповіщення каналів мовлення за звітний період.

3) Вказана в додатку таблиця повинна бути оформлена з дотриманням вимог п. 2.1.1. цього Договору.

Підписи Сторін:

Провайдер Організація

---

---

Додаток № 2

До Договору № 01-27/03/09/К "___"

---

20 р.

м. Київ "___"

---

20 р.

Розрахунковий лист №

---

від "___"

---

20 р.

Адреса та банківські реквізити Сторін:

Складений "___"

---

20____ р.

За період з "___"

---

20 ____ р. по "___"

---

20 ____ р.

Всього до оплати (прописом)

---

---

Підтверджуємо, що наведені відомості внесені вірно і відповідають дійсності.

Директор

---

/

---

/

Гол. Бухгалтер

---

/

---

/

М.П.

Підписи Сторін:

Провайдер Організація

---

/

---

/

---

/П.А.Калениченко/

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Інформаційні технології" (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 5-а, ідентифікаційний код 31168846) на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (04053, м. Київ, вул. Артема, 1-5, приміщення 814, ідентифікаційний код 31815383) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп. державного мита, 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. у справі № 39/218: виклавши п. 2.1.2 вказаного в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. у справі № 39/218 Договору № 01-27/03/09/К про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фоноргам, відеограм, опублікованих з комерційною метою та їх примі ноків в наступній редакції:

«2.1.2. Щомісячно сплачувати Організації винагороду (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, у передачах кабельного телебачення, у розмірі 5 (п'яти) відсотків доходів (доходи визначаються згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку), одержаних Провайдером з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об'єктів суміжних прав. Податок на додану вартість на виплату винагороди (роялті) не нараховується. Сума винагороди (роялті) повинна сплачуватися на рахунок Організації до 15 числа місяця, наступного за звітним. В графі "Призначення платежу" платіжного доручення Провайдер вказує: "винагорода (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах та відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, і їх примірників за

---

(місяць)

---

року за Договором № 01-27/03/09/К від "___"

---

2___ року. ПДВ не нараховується".

Виклавши п. 4.1 вказаного в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. у справі № 39/218 Договору № 01-27/03/09/К про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фоноргам, відеограм, опублікованих з комерційною метою та їх примі ноків в наступній редакції:

«4.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами або в день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання про його укладення, і діє без обмежень у часі».

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" теж звернулось з апеляційною скаргою до суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. у справі № 39/218 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

02.08.2012р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. у справі № 39/218 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2012 у справі № 39/218 було прийнято апеляційні скарги провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П. та призначено до розгляду на 06.08.2012 р.

В судовому засіданні 06.08.2012р. було продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву до 27.08.2012р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 у справі № 39/218 було прийнято апеляційні скарги провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Л.В.

07.09.2012р. було оголошено перерву до 17.09.2012р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими правами) є організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. № 71, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України № 6/УО від 02.04.2009 р., а також листом Державної служби інтелектуальної власності України № 3-8/8898 від 28.11.2011 р. на запит суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж є провайдером програмної послуги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Інформаційні технології" є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення серії HP № 0775-п від 10.07.2002 р.

Відповідно до Договору № 1550-фт від 01.08.2007 р. відповідач отримав від ТОВ "Торсат" невиключне право на ретрансляцію Програми "Fashion TV" в цифровому форматі сповіщення МРЕG-2/DVB в мережі кабельного телебачення на території м. Києва, при цьому ТОВ "Торсат" гарантувало наявність у нього прав на таку ретрансляцію на території м. Києва.

26.03.2009 року позивачем було проведено моніторинг ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань в межах програми телеканалу "Fashion TV", що надається відповідачем у складі програмної послуги. Моніторинг було здійснено у абонента відповідача Волинця О.М. (договір № 1877 про надання послуг від 21.03.2009 р.) за адресою: м. Київ, вул. Академіка Ліхтера, буд. 6, кв. 32. Під час проведення зазначеного моніторингу позивачем було зафіксовано факт ретрансляції (публічного повторного сповіщення) в програмі телеканалу "Fashion TV" відеограм, зафіксованих у них фонограм, опублікованих з комерційною метою, та виконань, зафіксованих у цих фонограмах, про що було складено Акт проведення моніторингу ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань в межах програм телеканалу "Fashion TV" № 11 від 26 березня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2009 р. позивач, враховуючи положення ч.ч. 1, 2 ст. 43, ч. 4 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права", пункту 4 розділу ІІ додатка до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71, звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, надіславши підписані зі свого боку примірники проекту договору № 01-27/03/09/К.

Відповідач у встановленому порядку та строки не відреагував на звернення позивача, підписаний примірник договору не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2. ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Підставою звернення позивача як уповноваженої організації колективного управління, що здійснює збір винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) стала відмова відповідача від укладення договору про виплату винагороди, передбаченої ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", обов'язковість укладення якого встановлена законом. При цьому сторонами відповідного господарського договору в даному випадку є уповноважена організація колективного управління та суб'єкт комерційного використання вказаних об'єктів суміжних прав (позивач та відповідач), які є юридичними особами, що відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про авторське право та суміжні права" об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

В статті 37 вищезгаданого Закону визначено, що первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

Порядок використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою наведений в ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права", згідно з якою допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель) (ч. 1 ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права").

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків ) (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права").

Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій статті 43, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права").

Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права").

Процедура нарахування і виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань без згоди осіб, які відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права можуть управляти майновими правами на зазначені об'єкти суміжних прав, а також процедура розподілу (виплати) зібраної винагороди (роялті) між зазначеними особами визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (назва в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 450) (надалі -постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71).

Порядок та умови виплати винагороди (роялті) наведений у розділі ІІ Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71. Зокрема, в п. 2 названого Порядку надається визначення поняття комерційного використання об'єктів суміжних прав, згідно з яким комерційним використанням опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань є пряме чи опосередковане використання зазначених об'єктів суміжних прав шляхом: публічного виконання фонограми або її примірника чи публічної демонстрації відеограми або її примірника; публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) зафіксованого у фонограмі або відеограмі та їх примірниках виконання шляхом передачі в ефір; публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) зафіксованого у фонограмі або відеограмі та їх примірниках виконання за допомогою проводів (через кабель).

У відповідності до абзацу 5 п.3 розділу ІІ Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71 до юридичних і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - суб'єкти комерційного використання), належать юридичні особи, у тому числі державні та комунальні телерадіоорганізації, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зазначених об'єктів суміжних прав у передачах ефірного, супутникового, кабельного телебачення та радіомовлення або через Інтернет, зокрема провайдери програмної послуги, а також інші суб'єкти господарювання.

Згідно п. 4 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71 зазначено, що суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку МОН (в подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. N 957 внесені зміни - замість МОН зазначено Держанвою службою інтелектуальної власності), договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі -договір про виплату винагороди (роялті), у якому сторонами згідно із законодавством визначаються:

спосіб комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань;

розмір винагороди (роялті) та строк її виплати;

відповідальність суб'єктів за:

а) прострочення строку виплати винагороди (роялті);

б) несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей, необхідних для збирання і розподілу винагороди (роялті), зокрема щодо правильності зазначення найменування використаних фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, виконавців, виробників фонограм чи відеограм, тривалості кожного використання зазначених об'єктів суміжних прав, розміру доходів, одержаних у результаті провадження діяльності, пов'язаної з їх використанням, або розміру витрат на використання таких об'єктів;

в) неправильне нарахування належної до виплати суми винагороди (роялті);

строк дії договору;

інші умови договору.

Таким чином, чинним законодавством передбачена обов'язковість укладення спірного договору, що спростовує твердження відповідача про необов'язковість укладення такого договору для відповідача, як провайдера передач (програм) організацій мовлення.

Також, аналіз приписів чинного законодавства свідчить про те, що ретрансляція є повторним публічним сповіщенням, що здійснюється провайдерами програмної послуги.

Зокрема, статтею 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" визначено, що ретрансляцією є прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

З урахуванням змісту вищенаведених правових норм, слушним є висновок про те, що здійснюючи ретрансляцію (повторне публічне сповіщення) передач (програм) організацій мовлення, відповідач як провайдер програмної послуги безпосередньо здійснює і публічне сповіщення тих об'єктів авторського права й суміжних прав, що містяться в таких передачах (програмах), зокрема, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань. Наведений висновок суду спростовує твердження відповідача про те, що він не здійснює публічне сповіщення таких об'єктів суміжних прав як фонограми, відеограми, виконання, які можуть використовувати лише самі організації мовлення, оскільки відповідач використовує лише такий об'єкт суміжних прав як передачі (програми) організацій мовлення.

Також враховано правову позицію Пленуму Верхового Суду України, викладену в п. 32 постанови від 04.06.2010 р. № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", згідно якої ретрансляція провайдерами телерадіопрограм та передач мовлення є їх повторним публічним сповіщенням, а тому обов'язковим є одержання відповідної згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на використання твору, виконання, фонограми, відеограми та виплата винагороди відповідним суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав.

Наявність укладеного між відповідачем та ТОВ "Торсат" Договору № 1550-фт від 01.08.2007 р., за яким відповідач отримав від ТОВ "Торсат" права на ретрансляцію Програми "Fashion TV" на території м. Києва, та наявність у наведеному договорі положення про те, що Підприємство (ТОВ "Торсат") гарантує, що воно є законним володільцем всіх прав, необхідних для ретрансляції Програми у відповідності з умовами даного договору на території м. Києва (п. 2.2 наведеного договору), не спростовує обставин використання відповідачем спірних об'єктів суміжних прав, шляхом їх повторного публічного сповіщення у складі передачі організації мовлення за відсутності необхідного дозволу власників таких прав, а отже, і необхідності укласти спірний договір.

При здійсненні використання фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань способом публічного сповіщення (повторного публічного сповіщення) суб'єкти господарювання мають право, на свій вибір, або укласти ліцензійний договір на використання об'єктів суміжних прав з суб'єктом суміжних прав та здійснювати на його підставі виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав суб'єктам суміжних прав безпосередньо або без згоди суб'єкта суміжних прав укласти договір про виплату винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм з уповноваженою організацією колективного управління та здійснювати на його підставі виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав суб'єктам суміжних прав через організацію колективного управління.

Згідно ч. 4 ст. 426 Цивільного кодексу України умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог Цивільного кодексу України та іншого закону.

Відповідачем не надано суду доказів укладення ліцензійного договору на використання об'єктів права інтелектуальної власності із власниками таких прав.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач, в силу вимог закону, зобов'язаний укласти договір із відповідною організацією колективного управління, а саме, із позивачем, який є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, яка здійснює збір винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель).

Крім того, позивач як уповноважена організація колективного управління незалежно від наявності чи відсутності у нього договорів з суб'єктами суміжних прав має право на збір винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань на підставі договору, обов'язковість укладення якого встановлена чинним законодавством. Наведена правова позиція міститься у п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р. № 01-06/417/2012 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності".

За таких обставин, суд вважає безпідставними вимоги відповідача про надання позивачем договорів з суб'єктами суміжних прав, які передали позивачу права на колективне управління своїми майновими правами, оскільки обов'язковість укладення договору, який є предметом даного спору, встановлена законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну і строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, що пункти 1.1, 1.2 договору, підлягають викладенню у наступній редакції:

"1.1. Організація згідно ст.ст. 43, 48, 49 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" (надалі - Закон) здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) без згоди суб'єктів суміжних прав (виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), їх правонаступників) об'єктів суміжних прав (фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах та відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, і їх примірників по проводах (через кабель). Збір винагороди (роялті) здійснюється для розподілу між суб'єктами суміжних прав, які передали та які не передали організаціям колективного управління повноваження на управління своїми правами.

1.2. Провайдер виплачує Організації винагороду (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) вказаних у п. 1.1. цього Договору об'єктів суміжних прав в розмірі та порядку, визначених законодавством України та цим Договором, для виплати суб'єктам суміжних прав".

Вимога про надання звіту, в якому необхідно вказувати назви каналів, тривалість сповіщення каналів мовлення, які публічно сповіщувались (повторно публічно сповіщувались) протягом звітного кварталу (п. 2.1.1. запропонованого позивачем договору) не суперечить вимогам чинного законодавства та предмету даного договору. При цьому такий пункт договору не протирічить приписам ч. 4 ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права", згідно яких особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права". Отже, здійснення позивачем розподілу зібраної винагороди (роялті) залежить від наданих звітів, які складаються в тому числі і з метою встановлення назви відповідного телеканалу, ретрансляція якого здійснювалась у звітному періоді.

При цьому суд враховує доводи відповідача стосовно того, що даний спір стосується виконань, зафіксованих в межах телеканалу "Fashion TV", з урахуванням чого зміст пунктів 2.1.1 та 2.1.2 спірного договору окреслюється межами телеканалу "Fashion TV".

Розмір винагороди за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах виконань, а також безпосередньо фонограм і (або) відеограм, опублікованих з комерційною метою, їх примірників у передачах кабельного телебачення і (або) радіомовлення чи через Інтернет визначений у п. 4 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71, згідно з яким розмір винагороди становить 5 відсотків доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об'єктів суміжних прав.

Відповідно пункт договору п. 2.1.3., яким передбачено надання Провайдером Організації відомостей про доходи, підлягає викладенню у редакції суду з урахуванням того, що такі відомості повинні надаватись про доходи, одержані саме з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об'єктів суміжних прав, а не з будь-якого іншого виду діяльності. Крім того, такий пункт договору кореспондується із ч. 4 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що пункт 2.1.3. договору, підлягає викладенню у наступній редакції:

"2.1.3. Провайдер зобов'язується надавати Оріанізації відомості про доходи, які одержані з публічного сповіщення (повторного публічного сповіщення), і розрахунок суми винагороди (роялті), що підлягає виплаті по встановленій формі (Додаток № 2 - Розрахунковий лист), не пізніше 10 днів після закінчення звітного періоду (місяць) в електронному вигляді на електронну адресу: uma@uma.in.ua або факсом за номером 8 (044) 272-05-64 (тобто десятого числа кожного місяця). Розрахункові листи, які належним чином заповнені, з печаткою Провайдера та підписом уповноваженої особи, повинні бути також відправлені поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Організації".

Визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71 розмір винагороди, передбачений у п. 2.1.2. договору. Порядок і строки оплати винагороди також визначені у п. 2.1.2. договору. Отже, запропонований позивачем зміст п. 2.1.2. договору не суперечить вимогам чинного законодавства, в той же час, як вище було зазначено, зміст наведеного пункту договору повинен окреслюватися межами телеканалу "Fashion TV".

У запропонованому позивачем договорі пункт 2.1.4. викладений в наступній редакції: "Надавати Організації для ознайомлення і перевірки всі фінансові та інші документи, на підставі яких проводиться нарахування і виплата винагороди (роялті) згідно з цим Договором". Втім, відповідач заперечив стосовно змісту наведеного пункту, оскільки включення даного пункту до спірного договору призведе до втручання позивача у господарську діяльність відповідача, до того ж останній звернув увагу суду на невизначеність документів, на підставі яких проводиться нарахування, невизначеність порядку, терміну та процедури надання цих документів, конфіденційність такої інформації тощо. За наявності вказаних заперечень з боку відповідача, а також враховуючи, що позивач не наполягав на збереженні даного пункту договору (надані позивачем пояснення щодо змісту Договору -т. 2, а.с. 72 -76), суд вважає за доцільне виключити пункт 2.1.4. з остаточної редакції спірного договору.

Також, за наявності заперечень з боку відповідача до пункту 2.2.2., а також враховуючи, що позивач не наполягав на збереженні даного пункту договору (надані позивачем Пояснення щодо змісту Договору -т. 2, а.с. 72 -76), суд вважає за доцільне виключити пункт 2.2.2. з остаточної редакції спірного договору.

Судом досліджено зміст запропонованого позивачем п. 3.1. договору та встановлено, що його редакція не протирічить приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим заперечення відповідача до цього пункту суд вважає безпідставними.

Здійснення Організацією моніторингу програм, що ретранслюються Провайдером, що передбачено п. 3.2. запропонованого договору, не суперечить вимогам закону, оскільки відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Таким чином, чинне законодавство не забороняє як самостійної фіксації позивачем програм, що ретранслюються провайдером, так і за допомогою залучення третіх осіб. Механізм здійснення такого моніторингу може визначатись на розсуд особи, яка його здійснює. Наведеним спростовуються заперечення відповідача щодо п. 3.2. запропонованого договору. В той же час, оскільки позивач не наполягав на збереженні останнього підпункту ("перевірки звітних бухгалтерських документів Провайдера") пункту 3.2. договору (надані позивачем Пояснення щодо змісту Договору -т. 2, а.с. 72 -76), то суд вважає за доцільне виключити останній підпункт ("перевірки звітних бухгалтерських документів Провайдера") пункту 3.2 з остаточної редакції спірного договору. Таким чином суд приходить до висновку, що пункт 3.2 договору підлягає викладенню у наступній редакції:

"3.2. Організація має право здійснювати контроль за використанням Провайдером зафіксованих у фонограмах та відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, і їх примірників та за правильністю нарахування Провайдером винагороди (роялті) шляхом:

- розгляду Звіту сповіщеного каналу мовлення;

- моніторингу програм, що транслюються та (або) ретранслюються Провайдером, в тому числі із залученням третіх осіб. ".

У пункті 4.1. запропонованого договору визначено, що "Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами або в день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання про його укладення, і діє без обмежень у часі.". Натомість відповідач не погоджується з наведеною редакцією, зокрема, в частині дії договору без обмежень у часі, оскільки вважає, що в договорі обов'язково повинен зазначатися строк дії договору.

Строк договору є однією із складових його змісту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частина 7 ст. 180 Господарського кодексу України містить приписи щодо строку дії господарського договору, зокрема, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Як визначено у ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд, за винятком випадків, коли законом передбачено конкретний строк дії того чи іншого виду договорів.

Судом встановлено, що запропонований позивачем договір стосується прав і обов'язків сторін, які виникають з огляду на здійснення відповідачем публічного сповіщення (повторного публічного сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників. При цьому законом не передбачено конкретний строк дії такого виду договору, який запропонований позивачем.

В оскаржуваному рішення суд першої інстанції обмежив строк спірного Договору дією чинної ліцензії відповідача. Проте строк дії ліцензії відповідача (Ліцензія НР № 0775-п) відповідно до даних Державного реєстру телерадіоорганізацій України, розміщеного на офіційній інтернет-сторінці Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, становить з 10.07.2002 р. по 10.07.2012 р.

З врахуванням обставин справи колегія суддів не вважає необхідним обмежувати строк дії договору і пункт 4.1 договору підлягає викладенню у наступній редакції:

«4.1 Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами або в день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання про його укладення, і діє без обмежень у часі».

Пунктами 6.1, 6.3, 6.4 запропонованого позивачем договору передбачена відповідальність за прострочку виплати винагороди та за неподання інформації про здійснене публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення). Нарахування штрафних санкцій не суперечить вимогам закону. Проте з урахуванням того, що позивач не наполягав на вищевказаних пунктах договору (надані позивачем Пояснення щодо змісту Договору -т. 2, а.с. 72 -76), а відповідач фактично заперечував щодо цих пунктів, суд вважає за можливе виключити пункти 6.1., 6.3., 6.4. із остаточної редакції договору. Крім того, враховуючи надані відповідачем заперечення до п. 6.2. запропонованого позивачем договору, суд вважає за доцільне виключити і цей пункт із остаточної редакції договору (з подальшим зміщенням нумерації пунктів спірного договору).

Також, оскільки колегія судді погоджується з судом першої інстанції, що не вбачає у пункті 8.4. запропонованого позивачем договору суперечностей пункту 4.1. цього договору, то підстави для виключення п. 8.4. з остаточної редакції договору у суду відсутні (з урахуванням зміщенням нумерації пунктів спірного договору згаданий пункт відповідає п. 7.4 остаточної редакції договору).

Додатки до договору, запропоновані в редакції позивача, не суперечать вимогам закону, предмету спірного договору та є необхідними, з метою встановлення механізму виконання умов договору. Таким чином, запропонований позивачем проект договору містить усі істотні умови, необхідні для договорів такого виду, проте, в частині, суд змінює запропоновану позивачем редакцію договору з урахуванням обставин, які були встановлені судом та викладені вище.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» та підлягає частковому задоволенню, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2012р. у справі № 39/218 підлягає зміні в частині зміни п 4.1 Договору № 01-27/03/09/К про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників, в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» залишити без задоволення

Рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2012р. у справі № 39/218 змінити, пункт 4.1 Договору № 01-27/03/09/К про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників викласти у наступній редакції:

«4.1 Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами або в день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання про його укладення, і діє без обмежень у часі».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 5-А, код 31168846 на користь Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, приміщення 814, код 31815383) за подання апеляційної скарги суму у розмірі 268,25 грн..

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 39/218 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Новіков М.М.

Зубець Л.П.