Рішення

від 24.09.2012 по справі 2655-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.2012Справа №5002-33/2655-2012

за позовом Маломаяцької сільської ради

( вул. Кооперативна, 8, с. Малий Маяк, м. Алушта, АР Крим, 98500)

до Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд»

( вул. О. Пироговського, буд. 19, корп. 2, м. Київ, 03110)

про стягнення 130 239.62 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Бобришева Ніна Анатоліївна, представник, довіреність № 02-14/1414 від 21.09.2012р., Маломаяцька сільська рада;Від відповідача: Височанський Михайло Михайлович, представник, довіреність б/н від 10.01.2012р., Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд»;

Суть спору: Маломаяцька сільська рада звернулася до господарського суду АР Крим позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» та просить суд стягнути суму недоотриманих грошових коштів в розмірі 130 239.62 грн..

Позовні вимоги вмотивовані ухиленням відповідача від добровільного приведення умов договору оренди земельної ділянки від 27 липня 2000 року у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України, у редакції, що набула чинності з 01 січня 2011 року, в частини встановлення мінімального розміру ставки орендної плати за користування земельною ділянкою, а також відмовою відповідача сплатити заборгованість з орендної плати, яка виникла внаслідок порушення ним умов договору оренди.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що між орендарем та орендодавцем не укладались додаткові угоди до договору оренди від 27 вересня 2012 року про зміну орендної плати, а відтак і не виникало правових наслідків для сторін у цій частині, про що зазначив у відзиві на позов (а.с. 57-59). Крім того, 24 вересня 2012 року представник відповідача надав суду клопотання, яким повторно просив суд направити справу за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача ПАТ «Укргазбуд».

Однак, суд повторно відмовив представнику відповідача у його задоволенні виходячи із наступного.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з пунктом 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарському суду підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Так, як вже зазначалося, 27 липня 2000 року між Маломаяцькою сільською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки відповідно до розділу 1 договору, згідно до рішення Виконавчого комітету Маломаяцької сільської ради народних депутатів № 260 від 29 червня 2000 року, орендодавець передає орендарю в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0.3123 га, яка знаходиться у місті Алушта, селі Малий Маяк.

Таким чином, враховуючи те, що об'єкт земельних відносин знаходиться в межах Автономної Республіки Крим, даний спір підлягає розгляду в господарському суді АР Крим, а клопотання відповідача про передачу справи до господарського суду м. Київа - відхіленню.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

27 липня 2000 року між Маломаяцькою сільською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до розділу 1 договору, згідно з рішенням Виконавчого комітету Маломаяцької сільської ради народних депутатів № 260 від 29 червня 2000 року, орендодавець передає орендарю в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0.3123 га, яка знаходиться у місті Алушта, селі Малий Маяк (а.с. 50-53).

Відповідно до пункту 2.1 договору земельна ділянка надається в оренду під розміщення житлового міста для проживання робітників, зайнятих на будівництві газопроводів в АР Крим.

Пунктом 2.2 договору визначений строк договору, який становить 10 років, починаючи з дати реєстрації договору.

Згідно з пунктом 2.3 договору орендна плата вноситься у грошовій формі орендарем в сумі 1 498.38 грн. щорічно на розрахунковий рахунок № 2542671119001 в Алуштинському відділені Укрсоцбанку, МФО 324032, ЗКПО - 04367387.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2.3 договору розмір орендної плати щорічно переглядається за узгодженням сторін у випадках та з моменту :

- для орендаря:

а) погіршення стану земельної ділянки, що орендується не внаслідок дій або бездіяльності орендаря, тобто по незалежним від нього причинам;

б) виявлення недоліків переданої в оренду земельної ділянки, які не були оговорені в даному договорі, але суттєво перешкоджають передбаченому договором використанню земельної ділянки;

- для орендодавця:

а) збільшення у відповідності з законодавством України розміру земельного податку.

Пунктом 2.4 договору сторони передбачили обов'язок орендаря повернути земельну ділянку орендодавцеві у випадку припинення дії договору.

В розділі 4 договору визначено, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У випадку недосягнення згоди відносно зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди земельної ділянки припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який його було укладено ( пункт 4.1 договору).

Даний договір було зареєстровано приватним нотаріусом за реєстровим № 2677 від 27 липня 2000 року, також 27 липня 2000 року він був зареєстрований у виконавчому комітеті Маломаяцької сільської ради, про що в Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис № 22 (а.с. 11).

Сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 27 липня 2000 року про наступне: у зв'язку з ліквідацією СМУ -16 АТФ «Укргазбуд» та реорганізацією її у СМУ -21 вважати стороною договору з усіма правами та обов'язками - СМУ - 21 АТФ «Укргазбуд» (оборотна сторона а.с. 11).

Так, як стверджує позивач, у зв'язку із набранням чинності нової редакції статті 21 Закону України «Про оренду землі», відповідачу було направлено лист № 02-14/938 від 02 червня 2009 року про необхідність укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди земельної ділянки та приведення у відповідність перерахунку орендної плати (а.с. 15).

Однак, дані вимоги відповідачем виконані не були, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, бюджетом було недоодержано коштів в розмірі 130 239.62 грн..

21 червня 2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 02-14/907 про необхідність погашення даної заборгованості, який був залишений останнім поза увагою (а.с. 16).

Наведене з'явилося підставою для звернення Маломаяцької сільської ради до господарського суду АР Крим із позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки правовідносини виникли між сторонами під час виконання договору оренди землі, вони повинні регулюватися положеннями книги 5 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, які регулюють порядок виконання господарських зобов'язань, порядок виконання та внесення змін до господарських договорів.

Одночасно, земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 21 Закону України « Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 27 липня 2000 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки.

При цьому, пунктом 2.3 договору встановлений розмір орендної плати в сумі 1 498.38 грн., яка вноситься щорічно на розрахунковий рахунок орендодавця.

Позивач посилається на те, що у 2008 році набула чинності нова редакція статті 21 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Позивач також стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами про укладення відповідних угод до договору оренди землі, однак такі вимоги були залишені відповідачем поза увагою, зміни щодо розміру орендної плати до змісту договору внесені не були.

Внаслідок викладених обставин Маломаяцькою сільською радою було нараховано відповідачу до сплати 130 239.00 грн. недоотриманих коштів за орендну плату з врахуванням нової ставки, які сплачені відповідачем не були, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду АР Крим для вирішення цього спору у судовому порядку.

Однак, суд, дослідивши матеріали справи не погоджується із наявністю у відповідача такого обов'язку, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 4 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Також, пункт 5.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.

Частиною другою статті 632 Цивільного кодексу України обумовлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2.3 договору, укладеного сторонами, розмір орендної плати щорічно переглядається за узгодженням сторін у випадках та з моменту :

- для орендаря:

а) погіршення стану земельної ділянки, що орендується не в наслідок дій або бездіяльності орендаря, тобто по незалежним від нього причинам;

б) виявлення недоліків переданої в оренду земельної ділянки, які не були оговорені в даному договорі, але суттєво перешкоджають передбаченому договором використанню земельної ділянки;

- для орендодавця:

а) збільшення у відповідності з законодавством України розміру земельного податку.

Тобто, зміна розміру орендної плати в односторонньому порядку договором оренди земельної ділянки від 27 липня 2000 року не передбачена.

Крім того, судом з матеріалів справи встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 27 липня 2000 року припинив свої дію 27 липня 2010 року, у зв'язку з чим за актом приймання - передачі від 01 листопада 2010 року орендар повернув орендодавцю земельну ділянку (а.с. 18).

Суд, з огляду на вищевикладене, дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 130 239.00 грн. за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2012 року не підлягають задоволенню, оскільки додаткову угоду про зміну розміру орендної плати укладено між сторонами не було, земельну ділянку було повернуто 01 листопада 2010 року, отже розмір орендної плати за землю не змінювався.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Маломаяцької сільської ради про стягнення з відповідача суми недоотриманих грошових коштів в розмірі 130 239.00 грн..

Судові витрати у зв'язку з відмовою в позові на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на позивача.

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 28 вересня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.В позові відмовити в повному обсязі.

Суддя Ю.А. Радвановська