Рішення

від 27.09.2012 по справі 3/27/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 вересня 2012 р. Справа 3/27/2012/5003

за позовом : Прокурора Шаргородського району (м. Шаргород, Вінницька область) в інтересах держави - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - в особі Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (м. Вінниця) в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (м. Шаргород, Вінницька область)

до : Приватного підприємства "Маяк" (с. Перепільченці, Шаргородський район, Вінницька область)

про стягнення 5 423,45 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники:

прокурор: Трачук Т.Є. - посвідчення № 42-2012 від 15.03.2012 року;

позивача: Перебейніс І.О. - довіреність № 1-14-3246 від 01.01.12року;

відповідача: Мельник А.С. - керівник, паспорт серія АВ № 762718, виданий Шаргородським РВ УМВС України 19.06.2007 року;

ВСТАНОВИВ :

Прокурором Шаргородського району в інтересах держави подано позов про стягнення з Приватного підприємства "Маяк" на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року в сумі 5423,45 грн.

12.09.2012 року господарським судом Вінницької області за вказаним позовом порушено провадження у справі № 3/27/2012/5003 та призначено її до розгляду на 27.09.2012 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 27.09.2012р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідач з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.12.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі СО "Шаргородські електричні мережі", яке відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (за договором "постачальник") і Приватним підприємством "Маяк" (за договором - "споживач") укладено договір №ША-042400 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 185,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається споживачу за цей час та протягом якого споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду (п. 1.2. договору).

Як встановлено п.п. 2.3.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії".

Відповідно до п. 1 додатку № 3 "Порядок розрахунків" до договору, оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок постачальника: до 5 числа розрахункового періоду 100% від вартості договірної величини споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду; до 15 числа розрахункового періоду наступні 100% від вартості фактично використаної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії за розрахунковий період зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням планових платежів.

На виконання умов договору позивач за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р. отримав від позивача електроенергію в кількості 5043 кВт/год., всього на загальну суму 5423,45 грн.

Факт поставки електроенергії постачальником підтверджується актами про використану електроенергію в січні - лютому 2012р., актами прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії від 18.01.2012 року та від 16.02.2012 року, рахунками-фактурами № 568 від 18.01.2012р. на суму 3764,04 грн. та № 1384 від 16.02.2012р. на суму 1659,41 грн.

Вказані вище акти про використану електроенергію, акти прийняття-передавання та рахунки-фактури підписані представниками позивача та відповідача і містять посилання на договір № №ША-042400 від 15.12.2010 року про постачання електричної енергії.

Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно вчасного та повного розрахунку за спожиту електричну енергію не виконав.

Таким чином, у відповідача за розрахунковий період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 5423,45 грн. (3764,04 грн. + 1659,41 грн.).

З врахуванням викладених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З моменту підписання сторонами договору від 15.12.2010 року № ША-042400 між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється відповідними нормами ГК України та ЦК України.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.7 ст.276 ГК України).

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватись електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Доводи відповідача наведені у його відзиві є непереконливими, оскільки не підтверджені доказами та не спростовують правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, а тому оцінюються судом критично.

Позовні вимоги стверджуються договором № ША-042400 від 15.12.2012р., актами про використану електроенергію, актами прийняття-передавання, рахунками-фактурами, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 5423,45 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

27.09.2012року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Маяк", код ЄДРПОУ 13339705 (вул. Леніна, 3, с. Перепільченці, Шаргородський район, Вінницька область) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", код ЄДРПОУ 25510274 (вул. Леніна, 308, м. Шаргород, Шаргородський район, Вінницька область) 5423,45 грн.- основного боргу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Маяк", код ЄДРПОУ 13339705 (вул. Леніна, 3, с. Перепільченці, Шаргородський район, Вінницька область) до Державного бюджету України 1609,50 грн. - судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 вересня 2012 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи;

2 - прокуратурі м. Вінниці (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця);

3- прокуратурі Шаргородського району (вул. Леніна, 180, м. Шаргород, Вінницька область, 23500);

4- позивачу (вул. Леніна, 308, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)

5- відповідачу (вул. Леніна, 3, с. Перепільченці, Шаргородський район, Вінницька область, 23511);