Ухвала

від 27.09.2012 по справі 2357-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

27.09.2012Справа №5002-12/2357-2012

За заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя, м. Сімферополь

До боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримрєставратор», м. Сімферополь, ідентифікаційний код 32085478)

про порушення справи про банкрутство

Суддя Іллічов М.М.

Представники:

Від кредитора - не з'явився

Від боржника - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримрєставратор» в порядку статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та визнання грошових вимог на суму 119149,26 грн.

Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2012.

Під час розгляду справи було встановлено, що Господарським судом Автономної Республіки Крим вже розглядалась заява кредитора Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримрєставратор» ( ідентифікаційний код 320854780) та визнання грошових вимог у розмірі 119149,26 грн., справа №5002-16/338-2011. Ухвалою суду від 24.02.2011 провадження у справі було припинено на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В ухвалі про припинення провадження суд зазначив, що мотивом застосування процедури банкрутства відсутнього боржника заявником визначено те, що боржником з листопада 2007 р. не перераховуються платежі, не надається звітність, у тому числі податковим органам з 2008 року, про що свідчить лист ДПІ у м. Сімферополі від 20.12.10 р. № 20061/9/28-4. Суд дійшов висновку, що наведені підстави та надані докази не можна розцінювати як належні, тож немає підстав для визнання боржника відсутнім та застосування процедури визначеної ст. 52 закону № 2343 від 14.05.92 р.

Як вбачається з матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримрєставратор» від 16.07.2012 р. як сума вимог, так і підстави заяви є аналогічними справі №5002-16/338-2011.

Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2012, 30.07.2012, 10.09.2012 суд зобов'язував заявника надати суду докази щодо відсутності підприємницької діяльності боржника (оригінали для огляду у судовому засіданні, належним чином засвідчені копії для огляду у судовому засіданні), проте вимог суду позивачем не виконано.

Згідно до статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для розгляду спору, або представник позивача не з'явився за викликом у засідання господарського суду, та його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначається у п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.09 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд дійшов висновку, що за наявним матеріалами справи та з огляду на ухилення заявника від надання доказів на обґрунтування своїх вимог, не є можливим повне та всебічне з'ясування обставин справи та прийняття ґрунтовного рішення по суті заявлених вимог, а тому відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України заява про порушення справи про банкрутство підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.5 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про порушення справи про Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримрєставратор», м. Сімферополь, ідентифікаційний код 32085478) залишити без розгляду.

Суддя М.М. Іллічов