Рішення

від 30.07.2012 по справі 5006/41/25/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.12 р. Справа № 5006/41/25/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маліона», м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастро Верк», м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 22816,66 гривень, суму штрафних санкцій в розмірі 256,99 гривень, суму відшкодування транспортних витрат в розмірі 3000,00 гривень, шкоду в розмірі 8700,00 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Кірток А.В.

Від відповідача: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маліона», м. Одеса (далі -Позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастро Верк», м. Донецьк (далі -Відповідач), про стягнення заборгованості у розмірі 22816,66 гривень, суму штрафних санкцій в розмірі 256,99 гривень, суму відшкодування транспортних витрат в розмірі 3000,00 гривень, шкоду в розмірі 8700,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди обладнання №СТ1142 від 23.06.2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та завдання з вини відповідача шкоди, що була заподіяна внаслідок недбалого ставлення до орендного майна.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

16.07.2012р. позивач в судовому засіданні усно заявив клопотання про забезпечення позову.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, у судове засідання свого представника не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться у матеріалах справи, у зв'язку з чим справа розглянута за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

23.06.2011р. позивачем та відповідачем укладено договір оренди обладнання №СТ1142, згідно п.1.1 якого Орендодавець надає орендареві в тимчасове платне користування (оренду) люльки будівельні, іменовані надалі «обладнання», кількість, характеристики й вартість якого вказуються в додатках до даного договору.

Відповідно до п.2.1. передача обладнання здійснюється на підставі актів приймання-передачі, що підписуються уповноваженими представниками сторін.

Орендодавець надав у строкове платне користування відповідачеві будівельні люльки ZLP 630 6 м у кількості 2 одиниць, що підтверджено актом приймання-передачі №ВМ-00016 від 25.06.2011р., підписаним обома сторонами, що підтверджує виконання умов договору позивачем.

П.п. 4.1.6., 4.1.7. договору передбачено, що орендар здійснює 100% попередню оплату за перший та останній календарний місяць оренди строк не менш ніж сім робочих днів до передбачуваної дати передачі обладнання виходячи із встановленого розміру орендної плати, що є завдатком. Орендна плата за наступні місяці, сплачується орендарем шляхом 100% попередньої оплати, згідно ставки орендної плати у строк з 20-го по 30-й календарний день поточного сплаченого (в якому були надані послуги) місяця.

В редакції додаткової угоди № 1 від 26.08.2011р. до договору оренди було змінено ставку орендної плати з 5800,00грн. з ПДВ за 1 од. люльки будівельної в місяць на 4300,00грн. за 1 од. люльки будівельної в місяць.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач сплатив на користь позивача суму завдатку у розмірі 23200,00грн. а також до жовтня місяця 2011 року відповідачем належним чином виконувались умови договору.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 256,99 грн., відшкодування транспортних витрат у сумі 3000,00 грн., шкоду у розмірі 8700,00 грн., яка виникла внаслідок пошкодження об'єкту яке знаходилось у використанні орендаря за договором оренди.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, метою звернення позивача до суду є захист своїх порушених прав шляхом спонукання відповідача до примусового виконання грошових зобов'язань за договором оренди та відшкодування заподіяної шкоди, що відповідає способам захисту порушених прав, визначеним ст.16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів та наслідок завдання майнової шкоди. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на визначений строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В розумінні ст. 286 ГК України, ст. 762 ЦК України за користування майном по договору оренди (найму) з наймача, на вибір сторін у грошовій або натуральній формі справляється плата (орендна плата), розмір якої встановлюється договором.

Згідно ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у повному обсязі свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість з орендної плати перед позивачем, за період з листопада 2011р. по квітень 2012р. в розмірі 22816,66 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Факт існування даної заборгованості у зазначеному розмірі станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано та не заперечується.

За змістом статей 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 7.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період порушення (згідно чинного законодавства).

Здійснивши перерахунок пені суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 256,99грн. підлягають задоволенню частково а саме у розмірі 247,40 грн.

П.3.3.2 договору передбачено, що у випадку настання будь-якого події, згідно із п.3.2.1. цього договору, орендодавець має право самостійно (власними силами та коштами або із застосуванням сторонньої допомоги) повернути обладнання, що знаходиться в оренді. Усі витрати, які були понесені ним у зв'язку із таким поверненням підлягають повному відшкодуванню орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

Орендар зобов'язується повністю відшкодувати орендодавцю усі витрати, які виникли у останнього із поверненням обладнання у відповідності до п.3.3.2 цього договору (п. 5.2.13 договору).

В матеріалах справи міститься акт здачі прийняття робіт №ОУ-0000066 від 28.04.2012р., відповідно до якого погоджено транспортування об'єкту оренди за маршрутом Донецьк-Одеса на суму 3000,00грн.

Докази сплати витрат на транспортування відповідачем не надано.

Враховуючи викладене позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

У випадку пошкодження обладнання (при неможливості поновлення), порушення комплектності (при якому подальша експлуатація обладнання неможлива), або його загибелі (втраті), орендар сплачує орендодавцю згідно п. 5.2.10 договору, вартість обладнання, згідно із цінами, які вказані в актах приймання-передачі (ч.2 п.7.2. договору).

При здачі зламаного обладнання (що підлягає ремонту), складається дефектний акт, який підписується повноважними представниками сторін (п.6.8. договору).

28.04.2012р. був складений акт приймання-передачі обладнання №ВМ-00199 за яким орендар передав орендоване ним обладнання у розпорядження орендодавця. Відповідно до цього акту обладнання було передано у пошкодженому стані. Сторонами у зазначено акті погоджено, що вартість пошкоджених та відсутніх частин обладнання, яке перебувало у орендатора у користуванні за вищезазначеним договором оренди, становить 8700,00грн.

П. 5.2.10 договору передбачено, що орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю повну оціночну вартість пошкодженого, некомплектного або загинувшего обладнання, з урахуванням застосування орендодавцем валютної індексації, згідно п.4.2.4, упродовж 10 календарних днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату згідно п.7.3. договору.

Ч. 3, 4 ст. 285 ГК України зазначено, що Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В зв'язку з викладеним суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При вивченні позову та наданих до нього документів, враховуючи суму позову, суд дійшов висновку, що загроза того, що невжиття заходів до забезпечення позову може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду відсутня, а задоволення вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення економічної та фінансової діяльності юридичної особи - відповідача. З огляду на це, судом прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

У задоволені клопотання позивача щодо забезпечення позову відмовити.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник з вини відповідача то судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 66, 67, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маліона», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастро Верк», м. Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастро Верк» (83012, м. Донецьк, вул. Куйбишева, б.214, кв.73, код ЄДРПОУ 33838769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маліона» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, б.21, код ЄДРПОУ 37476381) суму боргу з орендної плати - 22816,66грн., пеню - 247,40грн., відшкодування транспортних витрат - 3000,00грн., шкоду - 8700,00грн., судовий збір в розмірі 1609,06 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03.08.2012 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Колесник Р.М.