Рішення

від 24.09.2012 по справі 5011-53/9321-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/9321-2012 24.09.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод "Модуль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-2006 ЛТД"

про стягнення 26 831,51 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кононець С. П. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-2006 ЛТД" заборгованості за договором оренди № 01-10/02-11 від 10.02.2011 в розмірі 26 831,51 грн., в тому числі 4 290,99 грн. основного боргу, 14 688,00 грн. неодержаного прибутку (упущену вигоду), 7 852, 52 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов Договору оренди відповідач не повертає приміщення власнику у зв'язку з чим позивач нараховує борг за оренду приміщення, пеню за порушення умов Договору та збитки понесені позивачем пов'язані з неможливістю користуватися приміщенням.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/9321-2012, розгляд справи призначено на 27.08.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 5011-53/9321-2012 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 27.08.2012 призначено розгляд справи на 24.09.2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з відпустки справу № 5011-53/9321-2012 передано для розгляду судді Грєховій О. А.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.07.2012 була направлена відповідачу за адресою, вказаною у позивачем у позовній заяві та у Витязі з ЄДРЮОФОП, однак останнім не отримана, у зв'язку із закінченням строку зберігання, що підтверджується довідкою поштової установи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.09.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.02.2011 між сторонами у справі було укладено Договір оренди нерухомого майна № 01-10/02-11, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у тимчасове платне користування: нежитлові приміщення загальною площею 17,00 кв. м, які розміщені за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9.

Відповідно до п. 3.1 Орендодавець зобов'язується передати об'єкт оренди орендареві по акту прийому-передачі протягом трьох робочих днів з моменту укладання цього договору і після отримання авансу, передбаченого п. 5.2 цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу в тимчасове платне володіння та користування (оренду) об'єкти оренди, які знаходяться на території ВАТ «РМЗ «Модуль»за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9: приміщення загальною площею 17,0 м. кв., що підтверджується актом прийому-передачі об'єктів оренди до договору оренди нерухомого майна № 01-10/02-11 від 10.02.2011.

Договором встановлено, що ставка орендної плати за договором становить 60,00 грн., ПДВ 20% 12,00 грн., разом 72,00 грн. за 1 кв. метр. Орендна плата за договором становить 1020,00 грн., ПДВ 20% 204.00 грн., разом 1224,00 грн. за календарний місяць (без урахування комунальних послуг, витрат на утримання телефонних ліній, прибирання території, плати за електроенергію, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття тощо) (п. 5.1. Договору).

Орендна плата сплачується орендарем (з урахуванням індексації в розмірі офіційно визначеного органами державної статистики рівня інфляції) щомісячно авансом шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок, вказаний орендодавцем в цьому договорі, або в касу орендодавця до 28-го числа місяця, що передує звітному. Орендар сплачує орендну плату за перший місяць оренди протягом 3-хкалендарних днів з моменту підписання цього договору (п. 5.2. Договору).

Експлуатаційні, комунальні витрати, електроенергія, інші необхідні платежі відшкодовуються орендарем окремо не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця на підставі чинних тарифів відповідно до обсягів фактичного споживання (п. 5.3. Договору).

Пунктом 8.1 договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє шість місяців до 10.07.2011р.

Позивач заявив про стягнення з відповідача 4 290,99 грн. орендної плати по договору за період з листопада 2011 по січень 2012, оскільки, як зазначає позивач, відповідач не повернув нежитлові приміщення загальною площею 17,00 кв. м, які розміщені за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9.

Відповідно до п. 4.1.6. Договору орендар зобов'язується після закінчення строку дії договору повернути орендодавцю об'єкт оренди в стані, придатному для його експлуатації ( з урахуванням нормального зносу), протягом двох робочих днів з моменту закінчення строку дії цього Договору.

Орендна плата нараховується орендодавцем і сплачується орендарем з моменту фактичної передачі об'єкта оренди орендарю, про що складається акт прийому-передачі. Орендна плата нараховується орендодавцем і сплачується орендарем до моменту фактичного повернення об'єкта оренди орендодавцю, про що складається акт прийому-передачі (п. 5.4. Договору).

Проте відповідач не повернув зайняте приміщення у строки встановлені в договорі та не розрахувався за оренду приміщення в розмірі 4 290,99 грн. орендної плати по договору за період з листопада 2011 по січень 2012.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати за орендоване приміщення, у повному обсязі не виконав, а тому позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод "Модуль" щодо стягнення з відповідача 4 290,99 грн. заборгованості з орендної плати слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача неодержаний прибуток (упущену вигоду) у розмірі 14688,00 грн. Свої вимоги в цій частині позивач обґрунтовує тим, що оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення об'єкту оренди, то позивач не може в даній ситуації розпоряджатися об'єктом оренди належним чином, в тому числі здати його в оренду третій особі, та відповідно отримати відповідний прибуток.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Поняття збитків розкривається у Цивільному кодексі України у статті 22, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2007 р. у справі № 6/213-06-5667, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Така ж позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2007 р. у справі №16/217, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006 р. у справі № 43/543.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема, позивачем не доведено наявність збитків як таких, що спричинені неналежним виконанням зобов'язання відповідачем, а саме позивачем не надано доказів понесених збитків (витрат) у зв'язку з неправомірними діями відповідача та неналежним виконання договору зі сторони відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неодержаного прибутку (упущеної вигоди) у розмірі 14688,00 грн. задоволенню не підлягають.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3926,26 грн. за прострочення строків передачі об'єкта оренди та пеню в розмірі 3926,26 грн. за прострочення сплати орендної плати, оплати інших платежів (п. 6.2 та п. 6.3 договору).

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено в ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 8.1 договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє шість місяців до 10.07.2011р.

Судом встановлено, що позивачем нарахована пеня по п. 6.2 та п. 6.3 договору на суму несплаченої орендної плати у період з листопада 2011 по січень 2012, коли строк дії договору закінчився.

Враховуючи що строк дії договору закінчився 10.07.2011, доказів пролонгації договору матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів існування між сторонами письмової угоди щодо пені, яка застосовується у випадку прострочення відповідачем оплати заборгованості, після закінчення дії договору, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 3926,26 грн. за прострочення строків передачі об'єкта оренди та пені в розмірі 3926,26 грн. за прострочення сплати орендної плати, оплати інших платежів (п. 6.2 та п. 6.3 договору) задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з П Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-2006 ЛТД" (02140, м. Київ, просп. Бажана, 32, кв. 91, ідентифікаційний код 36628409 з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод "Модуль" (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 24592175) основний борг у розмірі 4 290,99 грн. (чотири тисячі двісті дев'яносто гривень 99 коп., 257,40 грн. (двісті п'ятдесят сім гривень 40 коп.) судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.09.2012

Суддя О.А.Грєхова