Постанова

від 27.09.2012 по справі 5005/2645/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2012 року Справа № 5005/2645/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Тищик І.В.(зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. №1439 від 26.09.2012 року )

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

учасники процесу не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2011 року у справі №5005/2645/2011

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Борнео-Плюс», с.Степове Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит -Груп», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2011 року по справі № 5005/2645/2011 (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит- Груп»; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Груп», м.Дніпропетровськ; провадження у справі припинено.

Ухвалою від 24.06.2011 року у вказаній ухвалі виправлена описка в мотивувальній частині ухвали суду від 23.05.2011 року, доповнено зазначену частину наступним кредитором:

-Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська- 1 872 050, 47 грн.

Ухвала суду від 23.05.2011 року по справі № 5005/2645/2011 мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32 п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, яка просить ухвалу скасувати, посилаючись на те, що боржник перебуває на податковому обліку у ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська, винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали про припинення юридичної особи фактично унеможливлює виконання ДПІ проведення документальної позапланової перевірки згідно до вимог п.11.3, п.п.11.3.2, 11.3.3 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №1588 від 09.12.2011 року.

Відповідно до Бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено у боржника наявні розбіжності по формуванню податкових зобов'язань з ПДВ, що фактично виражається в їх заниженні та не сплаті коштів до бюджету.

Характер господарських операцій свідчить про мінімізацію товариством податкових зобов'язань та вказує на ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності боржника.

В свою чергу, зазначає скаржник, статтею 205 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво. Тому, банкрутство та ліквідація боржника може мати фіктивний характер, а його метою є ухилення від оподаткування.

Судом також не прийнято до уваги, що ДПІ у Бабушкінському районі була позбавлена можливості провести позапланову перевірку банкрута та, у разі виявлення податкового боргу, заявити додаткові грошові вимоги до банкрута, хоча інспекцією вживалися всі заходи для отримання бухгалтерської документації боржника.

Судом також не враховано, що ліквідатором не були надані ДПІ у Бабушкінському районі первинні документи фінансово-господарської діяльності, що позбавило можливості провести позапланову перевірку банкрута та, у разі виявлення податкового боргу, заявити грошові вимоги до банкрута.

Ініціюючий кредитор, боржник та скаржник правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року (а.с.3. том 2), яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75.

Враховуючи, що сторони та скаржник сповіщені належним чином про час та місце судового засідання, а також, що суд апеляційної інстанції обмежений 15 денним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору не надходили, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін (ст.22 ГПК України), неявка боржника та скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали. Порушення прав органів ДПІ може полягати в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функції органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

З огляду на викладене, та оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони на оскарження податковими органами судових актів у справі про банкрутство, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу не може бути припинено, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

28.02.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Борнео-Плюс»звернулося в господарський суд Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Груп»на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2011 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5005/2645/2011; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 09.03.11 року о 10год.20хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов'язано сторони вчинити певні дії.

Постановою суду від 09.03.2011 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців; ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор, якого зобов'язано вчинити певні дії; ухвалено копію цієї постанови направити до державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), матеріали за результатами перевірки зобов'язано направити для долучення до справи про банкрутство.

31.03.2011 року в газеті «Урядовий кур'єр» №58 розміщено оголошення про прийняття господарським судом Дніпропетровської області постанови від 09.03.2011 року по справі №5005/2645/2011 про визнання боржника банкрутом.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій , документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов , які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Так, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів ; до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Ініціюючим кредитором в підтвердження грошових вимог до боржника на суму 12480,00 грн. боргу надані:

-простий вексель № АА 2011070, який переданий ініціюючому кредитору як «боргова розписка»за Договором уступки права вимоги від 14.02.2011 року, виданий боржником ТОВ «Укрпромбуд-Інжинирінг»в рахунок погашення заборгованості за отриманий боржником товар по Договору поставки №37 від 01.10.2011 року по Видатковій накладній №19 від 05.10.2011р.;

-Протест векселя про неоплату від 10.12.2010 року №2283, вчиненим нотаріусом на користь векселедержателя- ТОВ «Укрпромбуд-Інжинирінг»;

-Виконавчий напис №2284 від 10.12.2010 року про стягнення на користь ТОВ «Укрпромбуд-Інжинирінг»боргу у сумі 12 604,8 грн, який пред'явлений до виконання Ленінському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (виконавче провадження порушене 16.12.2010 року, Постанова Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, №ВП №23318009).

Отже, простий вексель № АА 2011070 виданий ТОВ «Укрпромбуд-Інжинирінг», протест векселя, виконавчий напис вчинено на користь векселедержателя- ТОВ «Укрпромбуд-Інжинирінг», а борг ініціюючий кредитор отримав за Договором уступки права вимоги за вказаним векселем не як за цінним папером, а як за «борговою розпискою» (пункт 1.3 Договору уступки від 14.02.2011 року).

Індосамент від ТОВ «Укрпромбуд-Інжинирінг» на користь ініціюючого кредитора ТОВ «Борнео-Плюс»простий вексель №АА 2011070 не містить (том 1, а с.34).

Доказів звернення до боржника про стягнення боргу в установленому чинним законодавством порядку за Договором уступки від 14.02.2011 року ініціюючим кредитором суду не надано.

Також не надано суду і доказів звернення до виконавчої служби про виконання виконавчого документа про стягнення з боржника грошових вимог і на користь саме ініціюючого кредитора -ТОВ «Борнео-Плюс».

Постановою від 23.02.2011 року ВП №23318009 Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції виконавчий напис № 2284 від 10.12.2010 року повернув стягувачеві -ТОВ «Укрпромбуд-Інжинирінг»у зв'язку з відсутністю відкритих розрахункових рахунків та майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення. Здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними.

Доказів, які б підтверджували, що ініціюючий кредитор -ТОВ «Борнео-Плюс»звертався до виконавчої служби про виконання виконавчого документа до боржника саме на користь ініціюючого кредитора -ТОВ «Борнео-Плюс»суду не надано.

Крім того, як Витяг так і Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.02.2011 року надані на запит ТОВ «Укрпромбуд-Інжинирінг», а не ініціюючого кредитора -ТОВ «Борнео-Плюс».

За таких обставин, у суду не має підстав вважати вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ «Борнео-Плюс»до боржника ТОВ «Фаворит-Груп»безспірними.

Судова колегія зауважує, що пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року передбачено, що: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що провадження у даній справі про банкрутство боржника на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" саме за заявою ТОВ «Борнео-Плюс»порушено без достатніх правових підстав та підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на ініціюючого кредитора - ТОВ «Борнео-Плюс», оскільки справа про банкрутство боржника порушена без достатніх правових підстав саме внаслідок неправильних дій ТОВ «Борнео-Плюс».

Керуючись ст.ст.49,99,101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2011 року у справі № 5005/2645/2011 - скасувати.

Провадження у справі припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Борнео-Плюс», с.Степове Дніпропетровського району Дніпропетровської області в доход Спецфонду Державного бюджету України 536, 50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказу та його надсилання до органів стягнення доручити здійснити згідно зі ст.ст. 116-118 ГПК України господарському суду Дніпропетровської області.

Копію цієї постанови направити державному реєстратору (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Правди, 42)

Матеріали справи направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.В.Тищик

Повний текст постанови підписаний 27.09.2012 року.