Рішення

від 24.09.2012 по справі 12/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р.Справа № 12/100 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянувши матеріали справи № 12/100

за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави, уповноваженим в Кіровоградській області органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Моноліт-профі", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Соколівської сільської ради, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське

про стягнення 137794,46 грн,

за участі представників:

від прокуратури - Макаренко О.І ., наказ № 523к від 31.07.2012;

від позивача - Куца В.В., довіреність № 04-4/119 від 10.01.2012;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави, уповноваженим в Кіровоградській області органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Моноліт-профі" на користь держави шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у сумі 137794,46 грн в дохід Соколівської сільської ради, перерахувавши кошти на р/р 31510921700221 в ГУДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 23684886, код бюджетної класифікації 24062100.

Ухвалою від 26.08.2010 господарським судом зупинено провадження у справі за даним позовом до розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 2а-2806/10/1170 за позовом приватного підприємства "Моноліт-профі" до Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про визнання дій неправомірними та акта перевірки від 20.05.2010 незаконним.

У зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, позивач 01.08.2012 звернувся із відповідним клопотанням до господарського суду.

Розпорядженням від 01.08.2012 № 234 в.о. керівника апарату господарського суду Кіровоградської області призначено повторний автоматичний розподіл справи № 12/100, оскільки згідно наказу голови суду від 04.07.2012 № 161 суддя Макаренко Т.В., у провадженні якої знаходиться справа, перебуває у відпустці.

Згідно довідки про результати автоматичного розподілу справи між суддями від 01.08.2012 справу № 12/100 призначено судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою від 08.08.2012 судом поновлено провадження у справі № 12/100, розгляд справи призначено на 04.09.2012, від учасників судового процесу витребувано необхідні для вирішення спору докази.

З підстав викладених в ухвалі суду від 04.09.2012 розгляд справи відкладався.

Прокуратурою та позивачем подано письмові пояснення, за змістом яких позовні вимоги і прокурор і позивач підтримують у повному обсязі, однак зазначено, що у зв'язку зі зміною розрахункових рахунків, на які мають зараховуватись кошти за відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шкоду у сумі 137794,46 грн необхідно стягнути з ПП "Моноліт-профі" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, перерахувавши кошти на р/р 33119331700221, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ) 38036997.

У судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив без повідомлення причин, вимоги ухвали суду не виконав, свою позицію з приводу заявленого позову не вказав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 а.с. 18).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені у судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання. При цьому органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законом.

Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області 20.05.2010 на підставі статей 16, 19 Конституції України, статті 20 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" та п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.02.2007 № 55 з метою здійснення державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища брав участь у перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства приватного підприємства "Моноліт-Профі", яка проводилась Кіровоградською міжрайонною природоохоронною прокуратурою.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Статтею 5 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ.

Згідно із вимогами ст.ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачена компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів щодо державного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів (земля, надра, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси та інші об'єкти рослинного і тваринного світу).

Підпунктом 1 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007 № 55 передбачалось, що до функцій інспекції належить здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; інше.

Відповідно до ст. 34 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до вимог Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний контроль забезпечується шляхом проведення планових і позапланових заходів.

Згідно положень ст. 121 Конституції України прокуратура здійснює нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів. Пункт 3 ст. 20 ЗУ "Про прокуратуру" передбачає можливість залучення до перевірок фахівців.

У відповідності до ст. 37 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором направлено до інспекції вимогу (про виділення спеціаліста) за № 2-431вих-10 від 17.05.2010 про виділення посадової особи інспекції для участі у перевірках, що ним організовуються.

На зазначену вимогу для участі у перевірках було направлено, згідно розпорядження інспекції від 17.07.2010 № 56-р державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області Карабаджак О.В., яким спільно з представником прокуратури оформлено акти перевірки та відповідні документи реагування у зв'язку із виявленням порушень.

З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та обстеження земельної ділянки від 20.05.2010, протоколу про адміністративне правопорушення від 20.05.2010 вбачається, що при візуальному обстеженні виробничої території підприємства виявлено складування відходів (металобрухт, відпрацьовані автошини, тверді побутові відходи, відходи гуми, скла, картону, деревини) на відкритому ґрунті, що призвело до засмічення чотирьох земельних ділянок. Також, актом перевірки зафіксовані порушення: не ведеться первинний поточний облік відходів, які утворюються на підприємстві; порушуються правила складування, зберігання та розміщення відходів.

Вище вказані акти були складені в присутності представника відповідача Крижанівського Е.В. та підписані ним без зауважень і заперечень.

Крім того, Кіровоградським окружним адміністративним судом у постанові від 13.10.2010 та Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 14.03.2012 у справі № 2а-2806/10/1170 за позовом ПП "Моноліт-профі" до Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про визнання дій та рішення незаконними, визнано безпідставними твердження позивача, що перевірка проведена в присутності особи, яка не має ніякого відношення до позивача та, що акт перевірки підписано не уповноваженою особою.

Також встановлено, що ПП "Моноліт-профі" сплачено штрафи відповідно до постанов про адміністративні правопорушення № 010907 та № 010906 від 2005.2010 на загальну суму 3400 грн, які були вчинені Крижанівським Е.В.

Акт перевірки - службовий двосторонній документ, який стверджує факт проведених дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліки за результатами перевірки.

За таких обставин, підписання актів представником відповідача, який був присутній при проведенні перевірки свідчить про те, що акти є узгодженими, чинними та належними доказами здійснення засмічення земельних ділянок.

На підставі зазначених актів здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки.

Розмір завданої навколишньому природному середовищу шкоди внаслідок засмічення земельних ресурсів розраховано відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 285/2725 від 05.05.1998, в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 (далі - Методика).

Термін "засмічення" визначено Методикою, як наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Відповідно до п. 3 цієї Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Отже, приписи Методики свідчать про наявність правових підстав для застосування відповідальності за засмічення земельної ділянки при розміщенні на відкритому ґрунті предметів і матеріалів без дозволу. Термін "ґрунт" у визначенні поняття "засмічених земель" вживається без посилання на його конкретну видову та складову приналежність, натомість визначаючи спосіб протиправного зберігання відходів на незахищеній відкритій просторовій площі при безпосередньому контакті з ґрунтовим покровом.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3 Методики). При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (п.3.5 Методики). Об'єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п.3.5.1. Методики). Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п.5.1. Методики).

Таким чином, факт засмічення земельної ділянки та інші обставини, необхідні для розрахунку збитків, повинні підтверджуватись певними документами: актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення, постановами про накладення адміністративного стягнення, актами обстеження земельної ділянки.

У матеріалах перевірки відображено інформацію про характер засмічення, тип відходів, площу засмічених ділянок, об'єм засмічення, що дозволяє провести розрахунок розмірів шкоди.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6 пункту 5 Методики. Одним із показників формули є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, джерелом одержання якого є інформація надана у довідці територіального органу Держкомзему. За поясненнями позивача, при здійсненні розрахунку використані довідки управління Держкомзему у Кіровоградському районі Кіровоградської області від 21.05.2010 № 02-03-08/761 та 09.06.2010 № 02-03-08/866, у яких зазначено, що засмічена земельна ділянка, яка перебуває в користуванні громадянина Крижанівського Е.В., визначена як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, а нормативно грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,7330 га становить 446225,00 грн. Отже, нормативно грошова оцінка 1 кв.м засміченої земельної ділянки становить 60,877 грн.

Відповідно до статті 153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний: використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Згідно вимог статті 40 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Як зазначено у статті 33 ЗУ "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до п. "з", п. "л" ст. 17 ЗУ "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до приписів статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі. Пунктом "в" частини першої статі 211 названого Кодексу унормовано, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Враховуючи, що статтею 35 ЗУ "Про охорону земель" на землекористувачів земельних ділянок покладений обов'язок проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та приймаючи до уваги норми ст. 211 Земельного кодексу України, господарський суд погоджується з позицією позивача, що між засміченням земельних ділянок і шкодою, заподіяною внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, існує прямий причинний зв'язок.

Відповідно до ст. 56 ЗУ "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

З зазначеною нормою кореспондується і частина 4 статті 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації , в повному обсязі.

Отже, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Таким чином, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов землекористування, в тому числі засмічення земель. Вчинення правопорушення підтверджується матеріалами справи, відповідачем не дотримано встановленого порядку поводження з відходами, що порушує вимоги Земельного кодексу України, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ "Про відходи" та зумовлює виникнення правових наслідків у вигляді стягнення шкоди.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав. Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин, в тому числі відносин відшкодування шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності вини у заподіянні шкоди.

В свою чергу, позивачем у справі доведено повний склад цивільного правопорушення, яке тягне цивільно-правову відповідальність ПП "Моноліт-профі" за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

За поясненнями позивача, відповідач на направлену претензію про відшкодування шкоди в добровільному порядку не відреагував.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 47 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено розподіл коштів за використання природних ресурсів, забруднення довкілля та створення фондів охорони навколишнього природного середовища. Передбачено також, що фонди охорони навколишнього природного середовища створюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Між тим, у статті 4 п.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст.11 вказаного закону установлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Отже, грошові стягнення за шкоду заподіяну відповідачем порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності повинні стягуватись на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, з зарахуванням коштів на р/р 33119331700221, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ) 38036997.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю та стягуються в доход державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ПП "Моноліт-профі" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, 1км Рівненського шосе, 1, ідентифікаційний код 36098449) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 38037110) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 137794,46 грн, перерахувавши кошти на р/р 33119331700221, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ) 38036997.

Стягнути з ПП "Моноліт-профі" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, 1км Рівненського шосе, 1, ідентифікаційний код 36098449) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016 рахунок № 31115095700002 ідентифікаційний код 24145329 код бюджетної класифікації: 220902000 "Державне мито, не віднесене до інших категорій" ) державне мито в розмірі 1377,94 грн.

Стягнути з ПП "Моноліт-профі" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, 1км Рівненського шосе, 1, ідентифікаційний код 36098449) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016 рахунок № 31218259700002 ідентифікаційний код 24145329 код бюджетної класифікації: 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах") витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірники рішення направити:

- приватному підприємству "Моноліт-Профі" - 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, 1-й кілометр Рівненського шосе, 1;

- Соколівській сільській раді - 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шевченка, 23.

Повне рішення складено 28.09.2012.

Суддя В.Г. Кабакова