Рішення

від 17.09.2012 по справі 5023/3778/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2012 р.Справа № 5023/3778/12 вх. № 3778/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю представнкиів сторін:

позивача - Легези В.Б.;

відповідача - не з*явився;

3- ої особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Релігійної громади Свято-Миколаївська Харківської Єпархії Української Православної Церкви, с.Липкуватівка

до Бірківської селищної ради, с. Бірки

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада Свято-Миколаївська Харківської Єпархії Української Православної Церкви, с.Липкуватівка, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати за нею право власності на нежитловий будинок храму літ. "А-1", загальною площею 192,5 м2 з надвірними будівлями, що знаходяться в с. Липкуватівка, вул. К. Шитіва, 1 Нововодолазького району Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 серпня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 вересня 2012 року.

31 серпня 2012 року від Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, м. Харків, надійшов відзив по справі, в якому остання зазначила, що інформація про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об"єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законом порядку відсутня, та вважає, що підстав для задоволення позову не вбачається.

03 вересня 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не заперечував проти визнання за позивачем права власності на нежитловий будинок храму літ. "А-1", загальною площею 192,5 м2 з надвірними будівлями, що знаходяться в с. Липкуватівка, вул. К. Шитіва, 1 Нововодолазького району Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2012 року було відкладено розгляд справи на 17 вересня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.12 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник 3-ої особи у призначене судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 015738/1.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Позивачем за власні кошти та власними силами було збудовано Храм з надвірними будівлями в с. Липкуватівка, вул. К. Шитіва, 1, Нововодолазького району Харківської області.

Згідно технічного паспорту від 23.04.2012р., наданого Нововодолазьким архітектурно - інвентаризаційним бюро, вказаний нежитловий будинок храму літ. "А-1" з надвірними будівлями знаходиться за адресою: с. Липкуватівка, вул. К. Шитіва, 1 Нововодолазького району Харківської області. (технічний паспорт наявний в матеріалах справи).

Факт дотримання будівельних норм і стандартів при самовільному будівництві нежитлового будинку храму літ. "А-1" з надвірними будівлями знаходиться за адресою: с. Липкуватівка, вул. К. Шитіва, 1 Нововодолазького району Харківської області, підтверджується технічним висновком "Про стан будівельних конструкцій нежитлового будинку храму літ. "А-1" з надвірними будівлями по вул. К. Шитіва, 1 с. Липкуватівка, Нововодолазького району Харківської області", виготовленого ТОВ фірмою "ВІСТ" (ліцензія № 489740 від 19.10.2009р.), яким встановлено, що технічний стан будівельних конструкцій знаходиться в задовільному стані. Дефектів, що можуть чинити вплив на несучу здатність конструкцій не виявлено та можлива їх подальша експлуатація.

Позивач вказує на те, що з метою оформлення документів, він звернувся з відповідним клопотанням на ім"я голови органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме до голови Бірківської сільської ради.

Рішенням VIІІ сесії Бірківської селищної ради VI скликання від 18 травня 2012 р. № 5 релігійній громаді Свято - Миколаївській Харківській єпархії надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3036 та оформлення державного акту на право постійного користування для обслуговування нежитлової будівлі Свято - Миколаївського Храму з надвірними будівлями в с. Липкуватівка, Нововодолазького району Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно ст. 4 Закону України „Про власність", передбачене право власника, на свій розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.

У відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на новостворену річ набувається особою, яка її створила, якщо законом або договором не встановлено інше.

Право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ст. 376 ЦК України, жилий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без відповідного дозволу чи належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Самовільно побудований об'єкт не містить суттєвих порушень будівельних норм і правил, що підтверджується наявним технічним висновком.

Визнання права власності на спірну нежитлову будівлю жодним чином не порушує ні особистих, ні майнових прав інших осіб.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи із наведеного, на підставі наявних у справі матеріалів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами та підлягають задоволенню судом.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено до державного бюджету судовий збір у сумі 1673,82 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що судовий збір у розмірі 64,32 грн., перерахований згідно квитанції №67/1 від 21.08.2012 року до державного бюджету України, підлягає поверненню Релігійній громаді Свято-Миколаївська Харківської Єпархії Української Православної Церкви, с.Липкуватівка(код 25750989).

Вирішуючи питання покладення судового збору суд керується ст. 49 ГПК України. У відповідності до положень зазначеної статті судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, спір виник не з вини відповідача, позивач в прохальній частині позовної заяви не просив покласти судовий збір на відповідача. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 147 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Релігійною громадою Свято-Миколаївська Харківської Єпархії Української Православної Церкви, с.Липкуватівка, (63221, Харківська область, Нововодолазький район, с. Липкуватівка, вул. Молодіжна, 4, код 25750989, р/р 260013012798 в ХОУАТ "Ощадбанк" ТВБВ 10020/0372 смт. Нова Водолага, МФО 351823) право власності на нежитловий будинок храму літ. "А-1", загальною площею 192,5 м2 з надвірними будівлями, що знаходяться в с. Липкуватівка, вул. К. Шитіва, 1 Нововодолазького району Харківської області.

Повернути судовий збір у розмірі 64,32 грн., перерахований згідно квитанції №67/1 від 21.08.2012 року до державного бюджету України, підлягає поверненню Релігійній громаді Свято-Миколаївська Харківської Єпархії Української Православної Церкви, с.Липкуватівка(код 25750989).

Повне рішення складено 21.09.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.