Рішення

від 25.09.2012 по справі 5023/3731/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.Справа № 5023/3731/12 вх. № 3731/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Будтех", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", м. Харків

про про стягнення 10390,72грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ТОВ "ВКП Будтех" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача -ТОВ "Прогрес" на свою користь 10390,72 грн., а також просить суд віднести на відповідача свої витрати по оплаті судового збору. Вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором оренди № 000912 від 04.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 серпня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03 вересня 2012 року об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2012 року, у зв'язку із неявкою представника відповідач та ненадання ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 25 вересня 2012 року об 11:30 год.

У призначене судове засідання 25 вересня 2012 року представник позивача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його представника у повідомленні про дату, час та місце наступного судового засідання. Натомість, позивач надав через канцелярію суду клопотання (вх. № 14571), в якому також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати з оплати послуг адвоката в сумі 3000, 00 грн.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 03 вересня 2012 року, яка направлялась на адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Як свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення направлені на адресу відповідача ухвали суду отримані представником відповідача..

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2012 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

04 травня 2011 року між позивачем - ТОВ "ВКП Будтех" (далі- позивач, орендар) та ТОВ "Прогрес" (далі- відповідач, орендодавець) укладений договір оренди №000912 (далі- договір оренди), відповідно до умов якого, позивач передає у тимчасове платне користування обладнання , а відповідач зобов'язався прийняти обладнання за актом прийому-передачі, сплачувати орендну плату та по закінченню строку оренди повернути орендарю обладнання на умовах договору оренди.

Найменування обладнання, заставна вартість устаткування і ціна оренди вказуються в Протоколі погодження договірної ціни (Додаток № 1 до даного договору), заставна вартість та кількість обладнання, переданого в оренду, вказуються в акті прийому-передачі обладнання в оренду (п. 3.2 договору).

Факт передачі обладнання відповідачу в оренду підтверджується актами прийому - передачі обладнання від 04.05.2011 року, 06.05.2011 року, 07.05.2011 року, 11.05.2011 року, 22.07.2011 року, 28.07.2011 року, 03.08.2011 року, 08.09.2011 року.

Пунктом 2.1 договору оренди передбачено, що орендна плата за користування орендованим обладнанням нараховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу і вказується в Протоколі погодження договірної ціни, який здається сторонами і є невід'ємною частиною даного договору. Орендна плата нараховується орендодавцем і підлягає оплаті Орендарем з дати зазначеної Сторонами в акті прийому - передачі до підписання Сторонами акту здачі - приймання обладнання або до моменту отримання Орендарем повідомлення про розірвання цього Договору Орендодавцем.

Відповідно до наявних в матеріалах справи протоколів узгодження цін від 04.05.2011 року, 06.05.2011 року, 07.05.2011 року, 22.07.2011 року, 28.07.2011 року, 03.08.2011 року, 08.09.2011 року, сторони договору домовились про вартість оренди обладнання.

Згідно п. 3.1 договору оренди, орендар здійснює 100% передоплату за передане в оренду обладнання в розмірі, зазначеному сторонами в Акті прийому - передачі, на підставі цього договору протягом двох днів з моменту отримання рахунку Орендодавця.

Відповідно до умов пунктів 4.1, 4.2 договору оренди строк оренди устаткування, а також орієнтовний строк повернення устаткування встановлюється Сторонами в акті приймання-передачі устаткування. При цьому, мінімальний строк оренди становить 30 діб.

Як зазначає позивач у позовній заяві та не спростовано відповідачем, орендар, станом на дату подання позову здійснює користування орендованим обладнанням, повідомлення про розірвання цього договору до орендодавця не надходило.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що договір оренди продовжувався на строк, якій був раніше встановлений договором (актами прийому-передачі) .

Як зазначає позивач, ним належним чином виконано свої зобов'язання перед відповідачем по договору оренди, послуги з оренди обладнання надані відповідачу повному обсязі, відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ -464 від 29.02.2012 року, загальна вартість виконаних робіт склала 15390,72 грн. (з ПДВ) проте, відповідач порушив умови договору , орендну плату вносив частково, внаслідок чого, станом на 08.08.2012 року, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10390,72 грн.

У зв'язку із наведеним, позивач в порядку ст.. 530 Цивільного кодексу України, надіслав 22.06.2012 року на адресу відповідача лист-вимогу про погашення заборгованості та рахунок на оплату № 332 від 21.06.2012 року суми заборгованості в розмірі 10390,72 грн. Як свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, вищезазначену вимогу відповідач отримав 24.07.2012 року.

Проте, станом на дату подання позовної заяви, відповідач заборгованість у розмірі 10390,72 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України та пунктом 6.2 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, позивач 22.06.2012 року надіслав на адресу відповідача лист-вимогу про погашення заборгованості та рахунок на оплату № 332 від 21.06.2012 року суми заборгованості в розмірі 10390,72 грн., який отримано останнім 24.07.2012 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 10390,72 грн. яка нарахована позивачем станом на 08.08.2012 року, не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди № 000912, який був укладений між сторонами по справі 04 травня 2011 року.

Відповідно до 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення орендної плати в сумі 10390,72 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. судових витрат - з оплати на послуги адвоката. Так, суд встановив, що 21 серпня 2012 року між позивачем та адвокатом Міліціановим Р.В. укладена угода № 21/08/2012 про надання правової допомоги, відповідно до умов якої, адвокат Міліціанов Р.В. зобов'язався надавити позивачу правову допомогу під час ведення господарської справи № 5023/3731/12 в господарському суді Харківської області (а також в судах апеляційної, касаційної інстанції) за позовом позивача до ТОВ «Прогрес» про стягнення грошових коштів у сумі 10390,72 грн. в рахунок погашення заборгованості за оренду обладнання по договору оренди № 000912 від 04.05.2011 року, а позивач зобов'язався сплатити адвокату гонорар та відшкодувати понесені витрати у зв'язку із виконанням доручення. Розмір послуг адвоката у відповідності до умов договору (п. 6.2) склала 3000,00 грн, які були фактично сплачені позивачем, про що свідчить видатковий касовий ордер від 21.08.2012 року.

Відповідно до ст.. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. сплачені позивачем адвокату Міліціанову Р.В. є судовими витратами в розумінні ст.. 44 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (61003, м. Харків, пров. Лопанський, 17, код ЄДРПОУ 21178742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП БУДТЕХ" (61002, м. Харків, вул.. Маршала Бажанова, 21/23 офіс 7, 13, код 37366785, р/р 26004010100675 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658) заборгованість в сумі 10390,72 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 3000,00 грн.

Повне рішення складено 26.09.2012 р.

Суддя Аюпова Р.М.