Ухвала

від 28.07.2011 по справі 11495/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2011 р.справа № 2а-6268/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2010р.

у справі № 2а-6268/09/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромбуд"

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпромбуд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2009 №0001872305/0/23138, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 69308грн.50коп.

Податкове зобов'язання нараховано, виходячи з того, що в ході перевірки податковим органом зроблено висновок про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат суми, сплачені на придбання товарів, робіт (послуг), згідно нікчемних правочинів з ТОВ "Демопроммонтаж" на загальну суму 1518156грн., що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період у сумі 379539грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 січня 2010 року позов задоволено.Рішення суду обґрунтовано тим, що наявні у справі докази підтверджують, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Демопроммонтаж», спрямовані на реальне настання правових наслідків та виконані сторонами. Разом з тим, в акті перевірки, не зазначено будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договорів ТОВ "Інтерпромбуд" актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2010р., у задоволенні позову -відмовити.

Особа, що подала апеляційну скаргу, вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, також без врахування обставин, що мають значення для вирішення справи.

Як зазначає відповідач, суд не надав належної оцінки тій обставині, що постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2009р. у кримінальній справі № 1-200/09 було встановлено, що групою осіб у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в порушення ст. 3 Господарського Кодексу України, без наміру займатися статутною діяльністю, було створено шість фіктивних підприємств, у тому числі ТОВ «Демопроммонтаж», для прикриття фактично здійснюваної незаконної діяльності по наданню фінансових послуг.

При цьому створенні господарські товариства, (одним із яких є ТОВ «Демопроммрнтаж») в порушення вимог ст.ст. 1,4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»не були включені у відповідний державний реєстр фінансових установ, облікова та реєстраційна система, професійні якості персоналу не відповідали вимогам, встановленим законодавством України, внутрішні правила з вимогами законів України та нормативно -правових актів державних органів, які здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг, узгодженні не були.

Як вказує відповідач, названі обставини свідчать, що контрагента позивача - ТОВ "Демопроммонтаж" створено для прикриття фактично здійснюваної незаконної діяльності по наданню фінансових послуг, оформлення ТОВ "Інтерпромбуд" договорів та первинних документі щодо здійснених підрядних робіт ТОВ "Демопроммонтаж" суперечить нормам ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків (виконання та передачу результатів підрядних робіт), в порушення п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Інтерпромбуд" у перевіряємому періоді неправомірно віднесено до складу валових витрат, витрати на загальну суму 1518156,00 грн. з придбання послуг у 2008 році згідно нікчемного правочину з ТОВ "Демопроммонтаж".

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення , а постанову суду першої інстанції - без змін.

Позивач зазначає, що наявними у справі бухгалтерськими документами, у т.ч. складеними третіми особами, підтверджується факт реальності операцій між позивачем та ТОВ "Демопроммонтаж». Як вказує позивач, ТОВ "Інтерпромбуд" не мало можливості одержати інформацію про фактичні наміри засновників ТОВ "Демопроммонтаж", зареєстрованого на момент укладання договору належним чином. Позивач також вказує, що ТОВ "Демопроммонтаж»в особі посадових осіб товариства отримало від держави дозвіл на здійснення господарської діяльності, ліцензію на провадження будівельної діяльності, а також свідоцтво платника податку на додану вартість, що підтверджує реєстрацію даного підприємства в державній податковій інспекції. Протягом усього перевіряємого періоду ТОВ "Демопроммонтаж" також здавало податкові звіти до податкової інспекції та платило відповідний податок до бюджету.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав , простив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та зазначив, що здійснення підрядних робіт ТОВ "Демопроммонтаж" підтверджується не тільки документами бухгалтерського обліку позивача, але й перепискою з третіми особами: ВАТ «Запоріжтрансформатор», ПАО «ПБК «Славутич», ТОВ «Чорноморспецпроект».

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпромбуд" є юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що зареєстрований та перебуває на обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

В період з 28.09.2009р. по 16.10.2009р. відділом організації роботи та моніторингу фінансових операцій Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Запорізькій області, на підставі п.1 ст.11 Закону України від 12.04.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями), проведена документальна невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпромбуд" при взаємовідносинах з ТОВ "Демопроммонтаж" (код за ЄДРПОУ 33668229), за період з 01.10.2006р. по 30.06.2009р.

За результатами перевірки складено акт документальної невиїзної перевірки ТОВ "Інтерпромбуд" від 23.10.2009р. №55/35-1/25216468. Проведеною перевіркою встановлено порушення п.5. та п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , а саме: у перевіряємому періоді, зважаючи на те, що Ленінським районним судом м. Дніпропетровська встановлено, що ТОВ "Демопроммонтаж" створено для прикриття фактично здійснюваної незаконної діяльності по наданню фінансових послуг, ТОВ "Інтерпромбуд" неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів, робіт (послуг), згідно нікчемних правочинів з ТОВ "Демопроммонтаж" на загальну суму 1 518 156 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період у сумі 379 539,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001872305/0 від 04.11.2009 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 69308,50грн. (у тому числі основний платіж - 379 539,00 грн., штрафні санкції -189 769,50грн.).

Суд апеляційної погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення контролюючого органу, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки було встановлено, що Позивачем (Генпідрядник) та ТОВ "Демопроммонтаж" (Субпідрядник) у перевіряємому періоді укладені наступні договори: №5 від 18.02.2008р.на загальну суму 700000,00 грн., в т.ч. ПДВ-116666,67 грн. та № 51 віх 03.09.2008р.на загальну суму 900000,00 грн., в т.ч. ПДВ -1500000,00 грн. Предметом договорів було виконання Субпідрядником власними та залученими силами спеціальних та загально будівельних робіт на об'єктах Генпідрядника. Об'єкти Генпідрядника, терміни виконання робіт, види, склад і вартість робіт визначаються у заявках Генпідрядника і підтверджуються актами фактично виконаних робіт. Період виконання робіт по кожному об'єкту вказується у заявці Генпідрядника і підтверджується актами фактично виконаних робіт.

Далі, Позивачем та ТОВ "Демопроммонтаж" укладено додаткову угоду № 1 від 04.04.2008р. про зміни договору № 5 від 18.02.2008р., в частині зміни редакції п. 3.1 вищевказаного договору. Згідно умов угоди, сума договору орієнтовно, на момент укладання договору, складає 1 400 000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 233 333,33 грн.

Редакція інших умови договору № 5 від 18.02.2008р. не змінювалась вищевказаною угодою.

Як підтвердження виконання підрядних робіт між ТОВ "Інтерпромбуд" та ТОВ "Демопроммонтаж" підписані двосторонні акти приймання виконаних підрядних робіт (форм; КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3). які підписані уповноваженими особами сторін: з боку ТОВ "Демопроммонтаж" - директор ОСОБА_3 з боку ТОВ "Інтерпромбуд" - директор ОСОБА_4

У перевіряємому періоді ТОВ "Інтерпромбуд" перерахувало на рахунок ТОВ "Демопроммонтаж" грошові кошти у сумі 956 029,30 грн. по вищезазначеним договорам.

Згідно наданих ТОВ "Інтерпромбуд" (лист № 599 від 13.08.2009р.) документів (акти звірки взаємних розрахунків від 30.01.2009, платіжні доручення, реєстри документів з контрагентом ТОВ "Демопроммонтаж" за договорами № 5 від 18.02.08 та № 51 від 03.09.08р., проводки, відображені в бухгалтерському та податковому обліку) розрахунки між ТОВ "Інтерпромбуд" та ТОВ "Демопроммонтаж" проведені не в повному обсязі. Заборгованість ТОВ "Інтерпромбуд" перед ТОВ "Демопроммонтаж" станом на 30.06.2009р. становить 865757,93 грн., в т. ч. за договором № 5 від 18.02.08 - 218283,93 грн., за договором № 51 від 03.09.08-647474,00 грн.

В бухгалтерському обліку ТОВ "Інтерпромбуд" вартість робіт виконаних ТОВ "Демопроммонтаж" по вищезазначеним договорам відображена наступним чином (реєстри документів з контрагентом ТОВ "Демопроммонтаж" за договорами № 5 від 18.02.08 та № 51 від 03.09.08 проводки відображені в бухгалтерському та податковому обліку):

Д-т рахунку 23 "Виробництво" К-т рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками за товарами (роботами, послугами)" у сумі 1518156,0 грн.; на суму ПДВ

Д-т рахунку 6442 "Податковий кредит" К-т рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками за товарами (роботами, послугами)" на суму 303 631,30 грн.

В податковому обліку ТОВ "Інтерпромбуд" в перевіряємому періоді вартість робіт (без податку на додану вартість), виконаних ТОВ "Демопроммонтаж" по вищезазначеним договорам в сумі 1518156,0 грн. віднесена до складу валових витрат (реєстри документів з контрагентом ТОВ "Демопроммонтаж" за договорами № 5 від 18.02.08 та № 51 від 03.09.08 проводки відображені в бухгалтерському та податковому обліку): в сумі 425494,00 грн. у 1кв.2008р., - в сумі 404554,00 грн. у 2 кв. 2008р.,- в сумі 43838,00 грн. у 3 кв.2008р., - в сумі 644270,00 грн. у 4 кв. 2008р., - та включена до рядку 04.1 у Деклараціях про прибуток підприємства у відповідних звітних періодах.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат, регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" .

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , "валові витрати виробництва та обігу (Далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності". Відповідно до п.п. 5.2.1, п.5.2 ст. 5 Закону №283, "до складу валових витрат належать суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті", а згідно вимог п.п. 5.3.9 ст.5: "не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку".

Тобто, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Як встановлено судом та підтверджено первинними бухгалтерськими документами позивача, послуги, які були отримані ним від ТОВ "Демопроммонтаж", були спрямовані на отримання прибутку. В підтвердження валових витрат позивач надав розрахункові, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, вимоги п.п.5.2.1, 5.3.9 ст.5 Закону № 283 позивачем виконано. Як свідчать матеріали справи та доводи відповідача, підставою для донарахування позивачу податку на прибуток за перевіряємий період стали, зокрема, висновки податкового органу стосовно того, що правочини, укладені між ТОВ "Інтерпромбуд"та ТОВ "Демопроммонтаж", є нікчемними.

З зазначеним не можна погодитись, виходячи з такого.

Виходячи із змісту норм п.п.5.2.1, 5.3-5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , слід дійти висновку, що сама по собі недійсність або нікчемність правочину не є підставою для виключення показників господарських операцій, здійснених за таким правочином, з бухгалтерського та податкового обліку платника податків. Як свідчать матеріали справи, згідно документів, наданих позивачем, як до перевірки, так і в ході судового розгляду спору, ТОВ "Інтерпромбуд" понесло реальні витрати в грошовій формі, здійснені як компенсація вартості робіт, придбаних для подальшого використання у власній господарській діяльності. Позивачем також надана переписка з третіми особами, що підтверджує реальність господарських операцій за угодами з ТОВ "Демопроммонтаж".

В обґрунтування нікчемності правочинів позивача в акті перевірки та у апеляційній скарзі відповідача містяться відомості стосовно постанови Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2009р. у кримінальній справі № 1-200/09 , якою припинено провадження по названій кримінальній справі стосовно гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано не включив до змісту постанови по даній справі посилання на факти, встановлені постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2009р. у кримінальній справі № 1-200/09.Крім того, слід зазначити, що про конкретні обставини щодо правовідносин осіб, стосовно яких здійснювалось провадження у кримінальній справі, та позивачем у названій постанові не йдеться. Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення від 04.11.2009р. №№0001872305/0/23138, винесене ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 69308,50грн. (у тому числі основний платіж - 379 539,00 грн., штрафні санкції - 189 769,50грн.) є , необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 січня 2010 року - без змін.

Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 200, 205, КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 січня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко