Ухвала

від 20.09.2012 по справі 2-а-4841/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4841/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Лещенко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Профікс», Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Профікс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Компанія Профікс»(далі -Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001242203 від 29.04.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2012 року адміністративний позов задоволено в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001242203 від 29.04.2012 року на суму 35 400,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач та Відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідач, в свою чергу, просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та в цій частині постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторін задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Позивача (код ЄДРПОУ 24575426) з питань правомірності нарахування податкових зобов»язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Компанія Айсем АГ»(код ЄДРПОУ 37264194) за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, за результатами якої 28.02.2012 року складено акт №94/23-4/24575426.

29.03.2012 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001242203, яким Позивачу визначено грошове зобов»язання в сумі 122 401,00 грн. (122 400,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем п.185.1, ст. 185 , п.188.1 ст. 188 , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) , а саме: заниження суми податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 122 400,00 грн.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В квітні 2011 року між Позивачем та ТОВ «Комплекс Айсем АГ»виникли господарсько -договірні правовідносини, за якими ТОВ «Комплекс Айсем АГ»виставило Позивачу рахунок-фактуру №1904 від 18.04.2011 року на комп'ютерне обладнання та комплектуючі в загальній сумі 212 400,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість на суму 35 400,00 грн. В подальшому даний рахунок Позивачем оплачений.

Факт передачі Позивачу комп'ютерного обладнання та комплектуючих та їх встановлення підтверджуються копією накладної №4 від 31.05.2011 року, довідкою № 228/2012 від 07.05.2012 року, розпорядженням № 31 «Про приймання та передачу в експлуатацію основних засобів»від 31.05.2011 року, актом про введення в експлуатацію основних засобів № 628/1 від 31.05.2011 року, інвентарною карткою обліку основних засобів №4 від 31.05.2011 року.

Крім того, Позивачем розпочато нарахування амортизаційних відрахувань на придбане комп'ютерне обладнання, що підтверджується карткою рахунку 13.1 «Знос основних засобів»за період з 1 червня 2011 року по 30 червня 2012 року та розрахунками зносу основних засобів №0000156 від 30.06.2001 року, №0000162 від 31.12.2011 року, №0000163 від 31.01.2012 року, №0000168 від 30.06.2012 року.

Вказане обладнання використовується Позивачем для створення програмного забезпечення, яке здійснює ТОВ «Компанія Профікс»на підставі контракту про «Послуги та Ліцензії РгоРІХ»від 07.02.2011 року №56/95 з додатками, укладеного між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»та Позивачем, договору про умови реалізації специфічних замовлень Замовника щодо розробки (створення) та модернізації програмного забезпечення від 01.07.2011 року №07ТД-0610, укладеного між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»та Позивачем, договору від 18.07.2011 року №49ОДД-0611 з додатковою угодою, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк»та Позивачем, договору на автоматизацію функцій валютного контролю та експортно-імпортних операцій клієнтів Банку та послуги по технічній підтримці від 10.11.2011 року №08ТД-0811 з додатком, укладеного між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»та Позивачем.

Зазначене свідчить про те, що дане комп'ютерне обладнання використовується Позивачем для здійснення одного з основних видів господарської діяльності - створення програмного забезпечення. Отже, відсутні підстави стверджувати, що укладений між Позивачем та ТОВ «Комплекс Айсем АГ»господарський договір не спрямований на настання реальних господарських наслідків по спірним правовідносинам.

31.05.2011 року ТОВ «Комплекс Айсем АГ» виписано на користь Позивача податкову накладну №3105 на загальну суму 212 400,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 35 400,00 грн.

Сума 35 400,00 грн. визначена Позивачем як податковий кредит за травень 2011 року в рядку Додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої про правомірність віднесення Позивачем суму податку на додану вартість в розмірі 35 400,00 грн. до складу податкового кредиту за травень 2011 року.

Згідно абзацу 1 п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

15.03.2011 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Комплекс Айсем АГ» (Виконавець) укладено договір №01/032011 на проведення маркетингових послуг.

Згідно умов вказаного договору Виконавець зобов'язується по завданню Замовника виконати послуги по маркетинговому дослідженню згідно даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Маркетингові дослідження згідно умов договору ТОВ «Комплекс Айсем АГ»проводилися у період з 15.03.2011 року по 31.05.2012 року. Вартість виконаних робіт згідно акту здачі-приймання складає 522 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 87 000,00 грн.

31.05.2012 року ТОВ «Комплекс Айсем АГ» на користь Позивача виписано податкову накладну №3106 на суму 522 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість в сумі 87 000,00 грн., яка включена Позивачем до складу податкового кредиту за травень 2011 року.

Статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1. назву документа (форми); 2. дату і місце складання; 4. назву підприємства, від імені якого складено документ; 4.зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5. посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6. особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений акт виконаних робіт не містить таких обов»язкових реквізитів, як обсяг господарської операції, одиниця виміру виконаної господарської операції, а тому не є первинним документом в розумінні ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не може враховуватися при визначенні реальності надання послуг з проведення маркетингових досліджень.

Інші докази про фактичне здійснення даної господарської операції в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податковий кредит з податку на додану вартість сформований Позивачем внаслідок операції, яка не мала реального господарського характеру, а тому висновок податкового органу про завищення Позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 87 000,00 грн. є обґрунтованим та правомірним.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Профікс», Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.