Постанова

від 20.08.2012 по справі 2а/0470/6805/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/6805/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турова О.М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальніст Виробничо-комерційне підприємство "Пелікан" про стягнення коштів з рахунків у сумі 5 715,12 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області ДПС звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Пелікан" податковий борг у сумі 5 715,12 грн., який складається із суми податкового боргу з земельного податку, що виник за період з 04.02.2011 року по 31.05.2012 рік.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 5 715,12 грн. за період з 04.02.2011 року по 31.05.2012 рік, який утворився внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплатив, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому просив здійснити розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання, призначене на 27 липня 2012 року, не з'явився, хоча був повідомлений належним чином шляхом надсилання йому телефонограми, про причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання 02 серпня 2012 року відповідач також не з'явився, був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою від 27 липня 2012 року, яка міститься в матеріалах справи.

Крім того, 30 липня 2012 року до суду надійшло поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яким зокрема надсилалася судова повістка у судове засідання на 27 липня 2012 року, отримана відповідачем особисто 14 липня 2012 року.

З огляду на положення ст.35 КАС України, суд приходить до висновку про те, що відповідача про час, дату та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

Заяв про відкладення розгляду справи відповідач не подавав, заперечень на позовну заяву також не надавав.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122 та ч.6 ст. 128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що уточнений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Пелікан" (свідоцтво про державну реєстрацію Серія А01 № 669177, номер запису ЄДР 1 202 120 0000 000675,ЄДРПОУ 20222808) зареєстроване Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та перебуває на обліку як платник податків у Перевальському відділенні Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області.

Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.6.1 ст.6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

На виконання вимог п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби - за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченою ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як випливає зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податковою декларацією, розрахунок є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

На виконання вищеозначених вимог позивачем були подані до Алчевської ОДПІ Луганської області податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у яких визначено суми податкових зобов'язань:

- самостійно визначена сума податкового зобов'язання по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 31.01.2011р. № 2071 у сумі 6 067,15 грн. (а.с.9);

- самостійно визначена сума податкового зобов'язання по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 04.02.2011р. № 19172 у сумі 163,08 грн. (а.с.8);

- самостійно визначена сума податкового зобов'язання по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 20.02.2011р. № 1627 за січень, лютий, березень, квітень 2012 року у сумі 2 022,40 грн. (а.с.11-12).

Згідно п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

З огляду на вказані приписи закону позивачем було нараховану пеню на суму податкового боргу відповідача у загальній сумі 37,57 грн. (а.с.14).

У відповідності до облікової картки платника відповідачем був частково самостійно сплачений податковий борг у сумі 333,08 грн. та 2 242,00 грн., а всього на загальну суму 2 575,08 грн. (а.с.5).

Таким чином, загальна сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Пелікан" складає 5 715,12 грн. ((163,08 грн.+6067,15 грн.+2022,4 грн.+37,57 грн.)-(333,08 грн.+2242,0 грн.)=5715,12 грн.).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.3 та п.59.4 ст.59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог вказаної статті позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 04.03.2011 р. №13 про зобов'язання сплати суму податкового боргу, яка станом на 04.03.2011р. становила 335,60 грн. Означена вимога відповідно до відмітки на поштовому конверті, в якому вона була надіслана, була повернута податковому органу за закінченням терміну зберігання (а.с.15).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В порушення вимог п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідачем не була самостійно сплачена сума податкового зобов'язання, зазначена у поданих ним податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідно граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Слід також зазначити, що з довідки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про суми податкового боргу платника податків (з урахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум), щодо якого подається заява про порушення справи про банкрутство, яка до суду надійшла 27 липня 2012 року, вбачається, що податковий борг за вищевказаний період не тільки не був погашений, але й значно збільшився. Таким чином, відповідачем на разі не вживаються заходи щодо відшкодування наявної заборгованості, а, навпаки, лише нарощується сума боргу.

Так, п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми податкового боргу, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Пелікан" про стягнення податкового боргу у сумі 5 715,12 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Пелікан" (вул. Петровського, 30/23, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, ЄДРПОУ 20222808) на користь місцевого бюджету на р/р 33216812700242, код платежу 13050201, одержувач Відділення держказначейства у Перевальському районі (код 37934445) в установі банку ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013 в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності суму - 5 715,12 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятнадцять гривен дванадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02.08.2012 року.

Суддя О.М. Турова