Постанова

від 20.09.2012 по справі 2а/1270/6543/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6543/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Білоконя Д.І.,

та представників сторін:

від позивача - директор Гранкін А.Ф.,

від відповідача - Третьякова О.В. (довіреність від 06.08.2012 №10105/10-028),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «АГ-Рапід» до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001082201, №0001072201 від 24.05.2012, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001082201, №0001072201 від 24.05.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ПП «АГ-Рапід», за результатами якої складено акт №279/22-36221694 від 26.04.2012.

Перевіркою встановлено, що ПП «Аг-Рапід» занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 на суму 9580,00 грн., в тому числі за березень 2011 року - 383,00 грн., за квітень 2011 року - 878,00 грн., за травень 2011 року - 2027,00 грн., червень 2011 року - 1400,00 грн., липень 2011 року - 4892,00 грн., та встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 на загальну суму 11060,00 грн.

Підставою для таких висновків стали висновки актів Алчевської ОДПІ Луганської області №321/231/37156804 від 10.02.2011 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану, вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 та акту від 10.02.2012 № 328/236-36917523 про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Оріал», згідно яких усі операції з продажу та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та виконаних послуг на адресу контрагента ПП «АГ-Рапід» покупця ПП «Інтенція» та TOB «Оріал» за період з травня по вересень 2011 року є неможливими та такими, що порушують приписи господарського та цивільного законодавства (моральних засад),- мають протиправний характер, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, порушуючи публічний порядок, і не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦК України, є нікчемними.

Дане твердження позивач вважає необґрунтованим та таким, що суперечить існуючим нормам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що в період з другого по третій квартал 2011 року ПП «Аг-Рапід» до складу податкового кредиту була включена вартість отриманих від ПП «Інтенція» послуг та товарів на загальну суму 34988,51 грн.

На час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення підприємством до податкового кредиту сум податку на додану вартість) продавці були включеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та платниками податку на додану вартість.

За таких обставин покупець ПП «Аг-Рапід» не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Стосовно посилання податкового органу на нікчемність укладених угод з ПП «Інтенція» та TOB «Оріал» з огляду на те, що накладні, податкові накладні, надані до перевірки, не можуть бути відображені в бухгалтерському та податковому обліку у зв'язку з тим, що на вищезгаданих підприємствах були відсутні необхідні умови для ведення господарських операцій, відсутній потрібний технічний персонал і транспортні засоби та вони не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій тощо, оскільки ПП «Інтенція», нібито, в порушення ч.1 ст.92 ЦК України та ч.2 ст.65 ГК України, протизаконно придбало цивільні права та обов'язки юридичної особи, внаслідок чого не повинно було здійснювати діяльність після державної реєстрації відповідно до законів та статутних документів тому, що у порушення порядку створення підприємства фактично було фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності, позивач зазначив наступне.

По-перше, податкові органи не вправі посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

По-друге, посилання ревізора на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних на переміщення придбаних у ПП «Інтенція» кондиціонерів і клею ПВА у TOB «Оріал» є необґрунтованим в зв'язку з тим, що при придбані товарно-матеріальні цінності транспортувалися легковим транспортом, що узгоджується з п.1 Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 за № 488/346. Також згідно діючого законодавства та рішень ВАСУ, товарно-транспортна накладна не є обов'язковим документом, що надає право підприємству на включення витрат до валових витрат та податкового кредиту.

По-третє, наявність у платника податків податкових накладних, оформлених у відповідності до вимог діючого законодавства та оплата вартості товару з урахуванням податку на додану вартість є достатньою підставою для визначення податкового кредиту.

Позивач зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі №2а-11321/11/1270 дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту №1807/231/37156804 від 11.11.2011 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на Додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» визнані протиправними та Алчевську ОДПІ зобов'язано поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 51634813,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 47645313,00 грн., яка ухвалою Донецького Апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі №2а-11321/11/1270 залишена без змін.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 у справі №2а-11181/11/1270 задоволений позов TOB «Оріал» до Алчевської ОДПІ про визнання протиправними дій, визнання недійсним наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка ухвалою Донецького Апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі №2а-11181/11/1270 також залишена без змін.

Таким чином, судовими рішеннями спростовані акти Алчевської ОДПІ №1807/231/37156804 від 11.11.2011 та №1798/236-36917523 від 11.11.2011, якими податковий орган обґрунтовує нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП «Інтенція» і TOB «Оріал».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову. В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства «АГ-Рапід», код за ЄДРПОУ 36221694 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (код 37156804), TOB «Оріал» (код 36917523) за період з 01.01.2011 по 30.09.2011.

Перевіркою встановлювався факт правомірності віднесення позивачем сум, витрачених у зв'язку з взаємовідносинами останнього з контрагентами ПП «Інтенція» та TOB «Оріал» до валових витрат та податкового кредиту. Насамперед досліджувався факт реальності здійснення господарських операцій.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2011 по 30.09.2011 між позивачем та ПП «Інтенція» були укладені договори про надання послуг. Як вбачається з акта перевірки Алчевської ОДПІ від 10.02.2012 №321/231/37156804 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження ТМЦ та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. Зазначене свідчить про відсутність у даного контрагента можливостей для здійснення своїх господарських зобов'язань.

Надані до перевірки акти здачі-приймання робіт, містять лише інформацію про їх вартість, та не містять інформації щодо конкретних обсягів наданих підприємству послуг, а також визначення, в чому саме полягає надання зазначених в актах послуг, не вказані прізвища, ім'я та по-батькові та посади осіб-виконавців.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2011 по 30.09.2011 між позивачем та TOB «Оріал» були укладені договори постачання ТМЦ. До перевірки не було надано жодних документів, які б свідчили про транспортування ТМЦ, а саме коли перевозились товари, ким перевозились, яким транспортом, номерний знак, фізичні властивості автомобіля, товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо. Якщо, як стверджує позивач, ТМЦ перевозились легковим автомобілем, потрібно надати інформацію стосовно того, чий це транспортний засіб і хто саме був водієм, номерний знак, марка автомобіля тощо. Отже, наявні документи не свідчать про факт реального здійснення господарської операції між ПП «АГ-Рапід» та TOB «Оріал».

Також, як вбачається з акта перевірки TOB «Оріал» від 10.02.2012 №328/236-36917523 у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження ТМЦ та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. Це все свідчить про відсутність у даного контрагента можливостей для здійснення своїх господарських зобов'язань.

Відповідач вважає, що ПП «АГ-Рапід» не було дотримано вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Інтенція» та TOB «Оріал», отже віднесення позивачем понесених витрат до податкового кредиту та валових витрат є неправомірним. З огляду на це, ДПІ у м. Сєвєродонецьку просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав, наведених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Приватне підприємство «АГ-Рапід» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.76).

На податковому обліку позивач перебуває з 17.02.2009 за №24, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 17.02.2009 (а.с.6), платником податку на додану вартість зареєстрований з 24.04.2009, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 100224018, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.6).

Основним видом діяльності ПП «АГ-Рапід» згідно статуту та довідки управління статистики у м.Сєвєродонецьку Головного управління статистики у Луганській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, серед іншого, є інші види оптової торгівлі, монтаж інших машин та устаткування загального призначення (а.с.7).

В період з 12.04.2012 по 19.04.2012 ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «АГ-Рапід» (код за ЄДРПОУ 36221694) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804), ТОВ «Оріал» (код ЄДРПОУ 36917523) за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, результати якої оформлено актом №279/22-36221694 від 26.04.2012 (а.с.14-31).

За висновком перевірки встановлено порушення ПП «АГ-Рапід» :

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено показники у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за рахунок нікчемних (фактичного нездійснення) господарських операцій з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 у загальній сумі 4596 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 2136 грн. та п. 138.1, п. 138.2., п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ПП «АГ-Рапід» завищено показники рядку 05.1 декларацій «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за рахунок нікчемних (фактичного нездійснення) господарських операцій з ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804) та TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) за період 01.04.2011 по 30.09.2011 на загальну суму 45763 грн., у тому числі за II квартал 2011 року в сумі 21305 грн., за І-ІІІ квартал 2011 року в сумі 45763 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9580 грн., в тому числі за березень 2011 року, за квітень 2011 року у сумі 878 грн., за травень 2011 року на суму 2027 грн., за червень 2011 року у сумі 1400 грн., за липень 2011 року у сумі 4892 грн.;

- ст.203, ст. 215, ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804) та TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) з ПП «АГ-Рапід» (код за ЄДРПОУ 36221694) та підлягають виключенню з податкового обліку ПП «АГ-Рапід» (код за ЄДРПОУ 36221694).

На підставі акта перевірки №279/22-36221694 від 26.04.2012 ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0001082201 від 24.05.2012, яким ПП «АГ-Рапід» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 10804,00 грн., у тому числі 9580,00 грн. - за основним платежем, 1224,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.13).

- №0001072201 від 24.05.2012, яким ПП «АГ-Рапід» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 11061,00 грн., у тому числі 11060,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.13).

З акту перевірки слідує, що взаємовідносини ПП «АГ-Рапід» з TOB «Оріал» (код ЄДРПОУ 36917523), ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, укладених ПП «АГ-Рапід» з ПП «Інтенція» та з ТОВ «Оріал».

Судом встановлено, що ПП «АГ-Рапід» були укладені наступні договори з ПП «Інтенція»:

1) договір № 20 від 06.05.2011 про надання послуг з технічного систем відео нагляду, згідно умов якого виконавець - ПП «Інтенція» зобов'язується за замовлення замовника - ПП «АГ-Рапід» протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги: технічне обслуговування систем відеонагляду, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги. За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 2652,00 грн., у тому числі ПДВ 442,00. Надання послуг та приймання їх результатів оформлюється повноваженими представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг (а.с.156).

На виконання умов договору №20 від 06.05.2011 сторонами складені податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 157, 162, 163).

2) договір № 173 від 06.05.2011 про надання послуг укладений між ПП «АГ-Рапід» (замовник) та ПП «Інтенція» (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язується за замовлення замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: установка кондиціонерів (в кількості 4 шт.), а також виконання робіт з обслуговування та ремонту кондиціонерів (в кількості 43 шт.), а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги. За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 6459,07 грн., у т.ч. ПДВ 1076,51 грн. Надання послуг та приймання їх результатів оформлюється повноваженими представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг (а.с. 169).

На виконання умов договору №173 від 06.05.2011 сторонами складені податкова накладна, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 170).

3) договір № 116 від 06.06.2011 про надання послуг укладений між ПП «АГ-Рапід» (замовник) та ПП «Інтенція» (виконавець). По даному договору виконавець зобов'язується за замовлення замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: установка кондиціонерів (в кількості 1 шт.), а також виконання робіт з обслуговування та ремонту кондиціонерів (в кількості 2 шт.), а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги. За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 2415,00 грн., у т.ч. ПДВ 402,50.)(а.с. 165).

На виконання умов договору №116 від 06.06.2011 сторонами складені податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 166).

4) договір № 207 від 01.07.2011 про надання послуг укладений між ПП «АГ-Рапід» (замовник) та ПП «Інтенція» (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язується за замовлення замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: установка кондиціонерів, а також виконання робіт з обслуговування та ремонту кондиціонерів, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги. За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 100000,00 грн. (а.с.176) та на підтвердження виконання умов договору - акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (а.с. 176, 177, 182, 183, 184).

5) договір № 210 від 01.07.2011 про надання послуг укладений між ПП «АГ-Рапід» (замовник) та ПП «Інтенція» (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язується за замовленням надати наступні послуги: провести ремонт, наладку та технічне обслуговування засобів вимірювальної техніки в подальшому «послуги».Загальна сума договору складає 300000,00 у т.ч. ПДВ 5000,00 грн. (а.с.188).

На виконання умов договору № 210 від 01.07.2011 сторонами складені податкова накладна, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 189).

З ТОВ «Оріал» позивачем були укладені договори:

1) договір постачання №378 від 06.07.2011, згідно умов якого постачальник - ТОВ «Оріал» зобов'язується поставити на адресу покупця клей акриловий у кількості 50 кг. Загальна вартість договору складається з сум, вказаних у накладних, виданих згідно договору та складає 5865,00 грн. Отримання продукції на складі постачальника (а.с.196).

На виконання умов договору сторонами складені видаткова накладна, рахунок-фактура, податкова накладна (а.с.197).

2) договір постачання №382 від 14.07.2011 укладений між TOB «Оріал» (постачальник) та ПП «АГ-Рапід» (покупець). По даному договору постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця клей ПВА у бочках по 60 кг у кількості 6 бочок. Загальна вартість договору складається з сум, вказаних у накладних, виданих згідно договору та складає 2674,01 грн. Отримання продукції на складі постачальника (а.с.200).

На виконання умов договору сторонами складені видаткова накладна, податкова накладна (а.с.201).

3) договір постачання №294 від 16.06.2011, згідно умов якого TOB «Оріал» (постачальник) зобов'язується поставити на адресу покупця ПП «АГ-Рапід» насос ALFA-Star CR 25/4. Загальна вартість Договору складається з сум, вказаних у накладних, виданих згідно договору та складає 681,60 грн. Отримання продукції на складі постачальника (а.с.202).

На виконання умов договору сторонами складені видаткова накладна, податкова накладна (а.с.203).

4) договір постачання №195 від 19.05.2011, згідно умов якого TOB «Оріал» (постачальник) зобов'язується поставити на адресу покупця ПП «АГ-Рапід» клей ПВА, різноманітного маркування. Загальна вартість Договору складається з сум, вказаних у накладних, виданих згідно договору та складає 3000,00 грн. Отримання продукції на складі постачальника (а.с.207).

На виконання умов договору сторонами складені видаткова накладна, податкова накладна (а.с.208).

5) договір постачання №5 від 01.03.2011, укладений між TOB «Оріал» (постачальник) та ПП «АГ-Рапід» (покупець), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця клей ПВА, різноманітного маркування. Загальна вартість договору складається з сум, вказаних у накладних, виданих згідно договору та складає 5000,00 грн. Отримання продукції на складі постачальника (а.с.220).

На виконання умов договору сторонами складені видаткова накладна, податкова накладна (а.с.211-223).

6) договір про надання послуг №80 від 01.04.2011 згідно якого TOB «Оріал» (виконавець) зобов'язується за завданням ПП «АГ-Рапід» (замовник) надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно цього договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: ремонт, наладка і технічне обслуговування засобів вимірювальної техніки; профілактичні заходи. Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги (а.с.210-211).

На виконання умов договору сторонами складені видаткова накладна, податкова накладна, акт приймання робіт (надання послуг) (а.с.211-213).

7) договір про надання послуг №254 від 16.05.2011 згідно якого TOB «Оріал» (виконавець) зобов'язується за завданням ПП «АГ-Рапід» (замовник) надати наступні послуги: ремонт, наладка і технічне обслуговування засобів вимірювальної техніки, профілактичні заходи.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 № 283/97-ВР), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто необхідною умовою тля віднесення до складу валових витрат сум придбання робіт є факт придбання з метою їх використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За змістом п. 138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат... До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704).

З наданих актів здачі-приймання робіт між ПП «АГ-Рапід» та ПП «Інтенція» (а.с.157,162, 163, 166, 167, 170) вбачається, що вони містять лише інформацію про їх вартість, та не містять інформації щодо конкретних обсягів наданих підприємству послуг, а також визначення, в чому саме полягає надання зазначених в актах послуг, не вказані прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб-виконавців.

Отже, суд вважає, що надані суду первинні документи не розкривають зміст господарських операцій з надання послуг.

Таким чином, документи, надані до перевірки, не свідчать про зв'язок понесених витрат на придбання вищевказаних послуг з господарською діяльністю підприємства, тому витрати по оплаті вказаних послуг, здійснені позивачем, неправомірно включені останнім до складу валових витрат.

Згідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також сплачувати податку та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 N996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п.3.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 №2 на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом та відомствами України.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувачем, передаються Перевізнику.

Отже, товарно-транспортні накладні відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 статті 3 Закону України від 16.07.1999, №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні, сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорти тощо).

Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Згідно пояснень представника позивача - директора Гранкіна А.Ф., наданих у судовому засіданні, транспортування товару за договорами з TOB «Оріал» здійснювалося транспортом продавця TOB «Оріал» або товар передавався автобусом, товарно-транспортні накладні, документи з оприбуткування не складалися.

З первинних документів, наданих позивачем на підтвердження здійснення господарських угод з TOB «Оріал» (договори, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки - фактури), на думку суду, не можливо встановити чи відбувався рух товару від продавця до покупця, а саме від TOB «Оріал» до ПП «АГ-Рапід» по укладеним між зазначеними підприємствами договорам купівлі - продажу.

Статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком відсутності господарської операції.

Крім того, наявний факт відсутності за місцезнаходженням ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція» документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства надає можливість стверджувати, що підприємство, (його посадові особи) за місцем своєї реєстрації не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, про що зазначено в акті перевірки.

Суд вважає, що сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставки товару в даному випадку мали місце.

Суд зазначає, що для отримання права на формування податкового кредиту має бути належним чином підтверджено факт реального придбання товарів та наявні відповідні документи, що передбачені чинним законодавством України.

У випадку відсутності зазначених документів вартість таких цінностей не може бути віднесено до валових витрат та податкового кредиту підприємства.

В контексті перевірки фактичного виконання спірних операцій та виявлення документів, які в сукупності, прямо та/або опосередковано, могли би підтверджувати фактичну поставку товару, суд також зазначає, що під час розгляду справи не надано доказів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та в сукупності підтверджують фактичне вчинення вищезгаданих господарських операцій, а саме доказів, які прямо та опосередковано могли б в сукупності з іншими доказами або окремо підтверджувати фактичне вчинення вищезгаданих операцій та які б спростовували висновки, викладені податковим органом в акті перевірки про відсутність у ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція» необхідних умов для ведення господарської діяльності, потрібного технічного персоналу, виробничого обладнання, торгівельного обладнання та інших основних фондів, відсутність транспортних засобів, тобто підприємства не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, що підтверджує факт не здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Пояснення позивача стосовно того, що все необхідне для виконання договору узгоджувалося з контрагентами ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція» усно, що товар перевозився транспортом продавця або передавався автобусом, на увагу не заслуговують, оскільки ніяких доказів з цього приводу не надано.

При цьому, виходячи із загальних правил та звичаїв щодо обачності та обережності при виборі контрагента, позивач повинен був пересвідчитись, як зазвичай прийнято у діловій практиці, у наявності або відсутності у контрагента можливостей для виконання спірних операцій, проте, як вбачається з матеріалів справи, наявність можливостей у виконавця не перевірялась.

А тому посилання позивача про те, що за вказаними договорами проводилися передбачені цим договором господарські операції, на увагу не заслуговує, оскільки позивачем не надано з цього приводу безспірних доказів.

Таким чином, в даному випадку, суд приходить до висновку про проведення безтоварних операцій з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкового кредиту. Тобто, в даному випадку фактично відбувався лише обмін документами з метою створення зовнішніх ознак правомірності формування податкового кредиту за безтоварними операціями та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що в подальшому товар, який нібито був отриманий від ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція», був згідно відповідних договорів проданий іншим контрагентам, що підтверджується відповідними податковими та видатковими накладними, оскільки зазначені документи свідчать тільки про те, що товарно-матеріальні цінності поставлялися позивачем, однак доказів того, що зазначені товарно-матеріальні цінності були поставлені позивачу саме ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція» до суду надано не було.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки відповідача щодо нікчемності вищезазначених правочинів між позивачем та ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція» у даному випадку, враховуючи, що по справі не надано доказів укладання цих договорів, є безпідставними, оскільки до повноважень податкових органів не входить визнання правочинів нікчемними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів здійснення господарських операцій та укладання договорів з контрагентами ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція», а тому оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно і підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Судові витрати зі сплати судового збору з урахуванням положень ст. 94 КАС України покладаються на позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 20.09.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.09.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст.167 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «АГ-Рапід» до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001082201, №0001072201 від 24.05.2012, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 25 вересня 2012 року.

Суддя О.В. Захарова