Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а/1270/6606/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6606/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді -Островської О.П.,

при секретарі -Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснодонська птахофабрика» про стягнення податкового боргу в сумі 13 954,33 грн., -

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2012 року Краснодонська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач СГ ТОВ «Краснодонська птахофабрика» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.12.2002 року і внесений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку. Станом на 18.07.2012 року підприємство має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю та фіксованого сільськогосподарського податку в загальному розмірі 13 954,33 грн. Заборгованість СГ ТОВ «Краснодонська птахофабрика» по вказаним податкам виникла та утворилася внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань. Податковий борг з орендної плати за землю складає 13 519,08 грн., (основний борг - 13 518,72 грн., пеня - 0,36 грн.), податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку складає 435,25 грн. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу СГ ТОВ «Краснодонська птахофабрика» податкову вимогу форми «Ю» №398 від 01.12.2011 року., однак відповідач борг не сплатив. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 13 954,33 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Краснодонська птахофабрика» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.12.2002 року за №1 382 107 0007 004647 (а.с.7), ідентифікаційний код 31931653, знаходиться на обліку у ДПІ у Артемівському районі м. Луганська з 17.12.2003 року (а.с.9), в позивача перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку, а саме як платник орендної плати за землю та сільськогосподарського податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, мають право, окрім іншого, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХIII Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податкового боргу з податку за землю.

Відповідно до п. 285.1. ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (абз.1 п. 286.1. ст. 286 ПК України).

Згідно п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1. ст. 287 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3., п. 287.4. ст. 287 ПК України).

18.10.2010 року між Мирненською селищною радою Краснодонського району Луганської області та відповідачем був укладений договір оренди, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку для розміщення нежитлових будівель пташників з господарським двором, загальною площею 17,2162 га.

10.12.2010 року між Краснодонською районною державною адміністрацією та відповідачем були укладені договори оренди, згідно з якими орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель не витребуваних земельних ділянок (паїв) (рілля) по колишньому КСП «Краснодонське», загальною площею 98,8332 ріллі та 17,3136 ріллі.

На виконання вимог Податкового кодексу України 28.01.2011 року СГ ТОВ «Краснодонська птахофабрика» подало до Краснодонської ОДПІ податкову декларацію №1826 в якій самостійно нарахувало податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік в загальному розмірі 49029,84 грн. (по 4085,82 грн. щомісяця) (а.с.18). Також, 28.01.2011 року відповідач надав до податкового органу податкову декларацію №1823, в якій самостійно нарахував податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік в загальному розмірі 3408,69 грн. (по 284,06 грн. щомісяця).

Таким чином, відповідач узгодив податкове зобов'язання з орендної плати за землю, подавши органу державної податкової служби податкові декларації.

Унаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання за ним виник податковий борг, який за декларацією №1826 від 28.01.2011 року складає 12115,96 грн., за декларацією №1823 від 28.01.2011 року складає 852,15 грн. (а.с.11)

На підставі ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня з орендної плати за землю на суму 0,36 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.23).

23.12.2011 року позивачем на підставі ст. 126 Податкового кодексу України було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004241541, згідно з яким відповідачу була визначена сума штрафу 408,58 грн. (а.с.20) 23.12.2011 року позивачем також на підставі ст. 126 Податкового кодексу України було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004231541, згідно з яким відповідачу була визначена сума штрафу 113,62 грн. (а.с.21) Крім того, 23.12.2011 року Краснодонською ОДПІ було винесене на підставі ст. 126 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення №0004221541, згідно з яким відповідачу була визначена сума штрафу 28,41 грн. (а.с.22)

Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані уповноваженим представником відповідача, даних про їх оскарження відповідачем суду не надано, суми штрафів визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 23.12.2011 року №0004221541, №0004231541, №0004241541 СГ ТОВ «Краснодонська птахофабрика» сплачені не були.

Главою 2 Розділу ХІV Податкового кодексу України визначений порядок обчислення та сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Так, ст.301 ПК України встановлено коло платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно з п.302.1. ст.302 об'єктом оподаткування податку для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей,пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування податку для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року.(ст.303 ПК України ).

Розмір ставок фіксованого сільськогосподарського податку визначений у ст.304 ПК України. Відповідно до п. 305.1. ст.305 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для зазначеного податку є календарний рік.

28.01.2011 року відповідач подав до Краснодонської ОДПІ податковий розрахунок №1815 фіксованого сільськогосподарського податку за 2011 рік, згідно з яким самостійно нарахував податкові зобов'язання за 2011 рік. (а.с.13-15) Податковий борг за зазначеним податковим розрахунком складає 332,27 грн. (а.с.11) Також, 28.01.2011 року СГ ТОВ «Краснодонська птахофабрика» до податкового органу надало податковий розрахунок №1814 фіксованого сільськогосподарського податку за 2011 рік в якому самостійно нарахував податкові зобов'язання за 2011 рік. (а.с.16-17) Податковий борг за зазначеним податковим розрахунком складає 112,98 грн. (а.с.11)

Оскільки, відповідач СГ ТОВ «Краснодонська птахофабрика» протягом строків, визначених законодавством, самостійно суми податкових зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, суми фіксованого сільськогосподарського податку, суми штрафів не сплатив, за платником податків утворився податковий борг, який з урахуванням автоматично нарахованої пені у загальній сумі становить 13 954,33 грн.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 01.12.2011 року №398 на суму 4236,05 грн. (а.с.12). Податкова вимога була вручена відповідачу 24.02.2012 року, про що свідчить підпис керівник товариства на корінці податкової вимоги.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків становить процедуру саме стягнення коштів за податковим боргом.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28 вересня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснодонська птахофабрика» про стягнення податкового боргу в сумі 13 954,33 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснодонська птахофабрика» (код ЄДРПОУ 31931653, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 127д) кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 13 954,33 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 33 коп.) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 28 вересня 2012 року.

СуддяО.П. Островська