Постанова

від 19.09.2012 по справі 8147/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р. № 2-а- 8147/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Нагорного Є.Ф.,

відповідача - Усової С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електромашина" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування розпоряджень, наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім "Електромашина» з адміністративним позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд: визнати недійсним з моменту прийняття рішення Харківським обласним територіальним відділенням антимонопольного комітету України у формі розпорядження від 19.06.2012р. № 152-рк про початок розгляду справи № 2/20-119-12 та скасувати його; визнати недійсним з моменту прийняття рішення Харківським обласним територіальним відділенням антимонопольного комітету України у формі розпорядження від 29.05.2012р. № 131-рк про початок розгляду справи № 2/20-102-12 та скасувати його; визнати недійсним з моменту прийняття рішення Харківським обласним територіальним відділенням антимонопольного комітету України у формі розпорядження від 29.05.2012р. № 77 про проведення перевірки ТОВ «Торговий Дім "Електромашина» та скасувати його.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.05.2012 року Головою Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Косолаповим А.Г. було видано наказ № 77 про проведення позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім «Електромашина», який винесений з порушенням вимог п.п. 2, 13 «Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства», затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.94р. та ч. 2 ст. 35, ч. 2 ст. 41 Закону України від 11.01.2001р. № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції». Позивач вважає, що при проведенні перевірки співробітниками відповідача не було зроблено усіх дій, передбачених п. 12, п. 23 зазначених Правил щодо встановлення істини у справі, забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування реальних обставин справи, наказ виданий за відсутності нормативного обґрунтування та фактичних підстав для його видання, а тому підлягає скасуванню. При проведенні перевірки посадовими особами відповідача були вчиненні протиправні дії, які полягали у зловживанні та перевищенні наданих їм законодавством повноважень, чим було порушено законні інтереси товариства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог, додаткових письмових поясненнях, зазначив, що суб'єктом владних повноважень не дотримано процедури вчинення його дій, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, в письмовому відзиві на позовні вимоги, зокрема, зазначив, що з огляду на приписи статей 35, 36, 37 та 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції лише фіксує процесуальне становище відповідача у справі і не покладає на нього жодних обов'язків, крім обов'язку добросовісно користуватися належними йому правами. Тому прийняття розпорядження адміністративної колегії Відділення від 19.06.2012 № 152-рк та розгляд Відділенням справи, саме по собі не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач вважає, що Відділення діяло в межах своєї компетенції з чітким дотриманням вимог діючого законодавства, зокрема, були дотриманні вимоги Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів і жодним чином не порушило права та інтереси позивача.

Відповідачем також зазначається, що позивачем було порушено ст.15-1 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» у зв'язку із поширенням інформації, що приводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній чи кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формувань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Електромашина» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.09.2003 року.(т. 1 а.с. 25-29).

Судом встановлено, що відповідачем прийнято Розпорядження № 131-рк від 29.05.2012 року (т.1 а.с. 92-94), з якого вбачається, що в ході розгляду заяви від 06.04.2012 №Б-15/1751 Публічного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОМАШИНА" (далі - ПАТ "Електромашина", Заявник) про ознаки недобросовісної конкуренції в діях ТОВ «ТД «Електромашина» (м. Харків) у вигляді неправомірного використання фірмового найменування «Електромашина» у господарській діяльності та у фірмовому найменуванні, що може призвести до змішування з діяльністю Заявника, який має пріоритет на його використання (надалі - Заява).

В Розпорядженні № 131-рк від 29.05.2012 року відповідачем зазначається, що ПАТ "Електромашина" - одне з найстаріших підприємств м. Харкова. Основною продукцією залишаються електричні машини постійного струму потужністю від 0,37 до 315 кВт у будь-якому конструктивному і кліматичному виконанні, обладнання для рудничних, тягових, контактних і акумуляторних електровозів, залізничного транспорту і металургійних заводів, копальнева апаратура, регульовані перетворювачі постійної напруги. Отже, ПАТ "Електромашина" здійснює діяльність на ринку реалізації електричних машин постійного струму.

В розпорядженні зазначено, що ПАТ «Електромашина» - це сучасне підприємство, продукція якого успішно експлуатується в Україні, державах СНД і далекого зарубіжжя, експортується до країн Європи та Азії. ПАТ «Електромашина» зареєстроване 06.02.1996 виконавчим комітетом Харківської міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію №424048, серія А 01). Вперше найменування «Електромашина» було використано Заявником в лютому 1996 року. Статут ПАТ «Електромашина» в новій редакції затверджено загальними зборами ПАТ «Електромашина» (протокол від 27.04.2011 № 1) та зареєстровано 03.06.2011 за номером 4801050010005508. Ідентифікаційний код - 00214868. Місцезнаходження: 61016, м. Харків, вул. Муранова, 106.

В ході розгляду заяви відповідачем було встановлено, що на ринку реалізації електричних машин постійного струму діє також ТОВ «ТД «Електромашина». За наявною у територіального відділення інформацією ТОВ «ТД «Електромашина» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.09.2003, ідентифікаційний код - 32674320.

Відповідно до інформації, наведеної на сайті ТОВ «ТД «Електромашина» за адресою: httр:|//electricmachine.com.ua, позивач позиціонує себе виробничо-ремонтним підприємством.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Електромашина» та позивач здійснюють господарську діяльність на одному товарному ринку (реалізації електричних машин постійного струму), в одних територіальних межах - в межах України, тобто є конкурентами. Споживачами ПАТ «Електромашина» та підприємства позивача на зазначеному товарному ринку є переважно юридичні особи, яким необхідно придбавати електричні двигуни.

Таким чином, сфери господарської діяльності ПАТ «Електормашина» та підприємства позивача співпадають.

Відповідачем зазначається, що використання суб'єктом господарювання комерційного (фірмового) найменування іншого суб'єкта господарювання може призвести до змішування їх господарської діяльності. ПАТ «Електромашина» не надавав поизвачу згоди на використання в своїй діяльності комерційного (фірмового) найменування «Електромашина».

За таких обставин, відповідачем робиться висновок, що дії ТОВ «Торговий дім «Електромашина» по використанню комерційного (фірмового) найменування «Електромашина», яке використовується Заявником у господарській діяльності на ринку реалізації електричних машин постійного струму, можуть призвести до змішування діяльності Заявника ПАТ «Електромашина» з діяльністю підприємства позивача.

Відповідач зазначає, що дії ТОВ «ТД «Електромашина», які полягають у неправомірному використанні комерційного (фірмового) найменування «Електромашина» під час здійснення господарської діяльності без дозволу ПАТ «Електромашина», що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання, містять ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання позивачем комерційного (фірмового) найменування без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати його у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання (ПАТ «Електромашина»).

За таких обставин відповідачем розпорядженням від 29.05.2011 № 131-рк вирішено - розпочати розгляд справи № 2/20-102-12 у зв'язку із наявністю в діях ТОВ «Торговий Дім «Електромашина», які полягають у неправомірному використанні комерційного (фірмового) найменування «Електромашина», під час здійснення господарської діяльності без дозволу ПАТ «Електромашина», що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді неправомірного використання ТОВ «ТД «Електромашина» комерційного (фірмового) найменування без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати його у господарській діяльності, що може призвести до змішування цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом виниклого між сторонами спору у даному випадку є, зокрема, правомірність дій відповідача щодо прийняття розпоряджень про початок розгляду справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно ст. 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції.

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України).Статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Правові засади захисту суб'єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції визначені законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996р. № 236/96-ВР.

Відповідно до статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», недобросовісною конкуренцією, зокрема, є поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формувань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в ході проведення Віділенням позапланової перевірки підприємства позивача за заявою ПАТ «Електромашина», розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 19.06.2012 №152-рк розпочато розгляд справи № 2/20-119-12 за ознаками вчинення ТОВ «ТД «Електромашина» порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Статтею 7 Закону України «Про Антимомнополаьний комітет України» від 26.11.1993р. № 3659-ХІІ, визначені повноваження Антимонопольного комітету України.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 7 зазначеного Закону, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими

заявами і справами (п. 1); приймати передбачені законодавством про захист економічної

конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 2).

Згідно до пунктів 1-5 ст. 14 Закону України «Про Антимомнополаьний комітет України», постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України, зокрема має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації;

3) перевіряти рішення адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України;

4) переглядати рішення, прийняті постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого

самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні повноваження має Відділення, відповідно до пункту 1 ч. 1 п. 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України N 32-р від 23.02.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 р. за N 291/5482.

Відповідно до абз. 3 пункту 5 Правил розгляду справ адміністративної колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Електормашина», зареєстроване 06.02.1996р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію № 424048, серії А01), вперше найменування «Електромашина» було використано в лютому 1996 року, знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Муранова, 106. ТОВ «ТД «Електромашина» розташоване за адресою: м. Харків, провул. Мало-Панасівський, 4/7. Отже, зазначені суб'єкти господарювання знаходяться в одному регіоні.

За результатами розгляду звернення Заявника - ПАТ «Електромашина», доданих до нього матеріалів, розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 19.06.2012р. № 152-рк розпочато розгляд справи №2/20-119-12 за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення неправдивих відомостей про споживчі властивості виноробної продукції під час і"ї виробництва та реалізації.

Суд приходить до висновку, що колегією Відділення в межах своєї компетенції, без порушення законних підстав та інтересів ТОВ «ТД ««Електромашина», на підставі вимог зазначених нормативних актів, розглянув справу №2/20-119-12, яка розпочата за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист від недобросовістної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Як таке, розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з огляду на приписи статей 35, 36, 37 і 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» лише фіксує процесуальне становище відповідача у справі і не покладає на нього певних обов'язків, крім обов'язку добросовісно користуватися належними йому правами.

Всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Комітетом згідно пункту 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19.04.1994р. № 5 (в редакції розпорядження Комітету від 29.06.1999р. № 169-р), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за № 90/299, здійснюється службовцями Комітету після початку розгляду справи. Правові наслідки, передбачені статтями 41,43,44 і 47 Закону України «Про захист економічної конкуренції» оформлюються окремими розпорядчими актами (розпорядженнями) і їх прийняття має виключно імовірний характер, тобто за результатами здійснення розслідування у справі в залежності від її обставин такі акти може бути і не прийнято.

Крім того, відповідно до статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якщо за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не доведено вчинення такого порушення, зазначений розгляд підлягає закриттю без прийняття рішення по суті.

Отже, саме по собі здійснення розгляду Комітетом справи не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Таким чином, Антимонопольний комітет України при прийнятті оскаржуваних розпоряджень від 29.05.2012р. № 131-рк про початок розгляду справи № 2/20-102-12 та від 19.06.2012 № 152-рк про початок розгляду справи № 2/20-119-12, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 7 і 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Комітету для реалізації завдань, покладених на Комітет, має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний уповноважений Комітету є органом Антимонопольного комітету України.

У зв'язку з розглядом справ №2/20-119-12 та № 2/20-102-12, розпочатих за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проведенням позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім «Електромашина» Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було надіслано вимогу від 07.06.2012р. № 02-26/2-2935 (надалі - Вимога) про надання інформації, яку направлено поштою (т. 1 а.с. 104-106).

Листом від 16.07.2012р. № 529 позивачем на вищезазначену вимогу надана інформація щодо виду діяльності підприємства, фінансові звіти про розробку сайту httр:|//electricmachine.com.ua; рекламні матеріали, що розроблені генеральним директором (т. 1 а.с. 107-108). З наданої відповіді вбачається, що на сайті підприємства позивача відсутня інформація щодо виробництва електродвигунів ДТРН 456/27АС, а наявна інформація щодо виготовлення досвідного зразка електродвигуна ДТРН 456/27АС та проведення результатів випробувань. Цю інформацію, як зазначається позивачем, і було розміщено на сайті підприємства ТОВ «Торговий Дім «Електромашина».

Відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», вимоги органу Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначений ним строк.

Згідно до статті 22-1 цього ж Закону, суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно до ст.3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року", міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Також згідно зі ст. 15-1 гл.3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації. Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом ( ст.20 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Виходячи з наведеного, поширення неточної інформації є досягненням переваг у конкурентній боротьбі завдяки не власним досягненням та суперечить чесним звичаям у господарській діяльності, оскільки така інформація вводить в оману споживачів.

Відповідно до Законів України "Про Антимонопольний комітет України", «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист економічної конкуренції», з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, у т. ч. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції (далі - законодавство про захист економічної конкуренції) розроблено Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 182-р від 25 грудня 2001 року, зареєстроване Міністерством юстиції України 13 лютого 2002 року за №139/6427, яке встановлює порядок проведення уповноваженими працівниками Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень планових і позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання.

Всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції територіальним відділенням згідно з пунктами 21,23 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється службовцями названого комітету після початку розгляду відповідної справи.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має в тому числі такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій;

3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, виносити постанови в цих справах;

4) переглядати рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;

7) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження), тощо. Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 15 цього Закону Посадові особи апарату Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень з метою виконання завдань, визначених частиною першою цієї статті, за дорученням Голови Антимонопольного комітету України, державного уповноваженого чи іншого органу Антимонопольного комітету України можуть здійснювати такі дії : 1) проводити розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу та попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання, проводити дослідження ринків; 2) проводити перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Також зазначені повноваження містяться у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України № 32-р ві 23 лютого 2001 року, зареєстрованому МЮ України 30 березня 2001 року за № 291/5482.

На думку позивача підставою для скасування розпоряджень від 29.05.2012р. №131-рк про початок розгляду справи № 2/20-102-12 та від 19.06.2012 № 152-рк про початок розгляду справи № 2/20-119-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є саме незаконні дії щодо проведення перевірки.

Інших підстав для скасування зазначених розпоряджень позивач не зазначив.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що на виконання приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції» при виявлені ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідачем правомірно в межах компетенції прийняті оскаржувані розпорядження від 29.05.2012р. № 131-рк про початок розгляду справи № 2/20-102-12 та від 19.06.2012 № 152-рк про початок розгляду справи № 2/20-119-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Щодо оскарження наказу відповідача № 77 від 29.05.2012 судом встановлено наступне.

31.05.2012р. на адресу підприємства завітали представники відповідача та надали копію наказу № 77 від 29.05.2012 про проведення позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім «Електромашина», та повідомлено позивача про необхідність надання відомостей та документів.

Позивач вважає, що посадовими особами відповідача вчинені протиправні дії, зі зловживанням та перевищенням наданних законодавством повноважень, чим порушено законні інтереси підприємства поизвача.

Відтак, пердметом судового розгляду даної справи є позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки ТОВ «ТД «Електромашина».

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності (легальності) даних дій з огляду на чіткі крітерії, які зазначені у частині 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наказ № 77 від 29.05.2012 року, виданий головою Харківського обласного територіального відділення Антимомнопольного комітетут України Косолаповим А.Г., є правовим актом індивідуальної дії.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 35.1 п. 35 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України N 182-р від 25.12.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2002 р. за N 139/6427, після підписання наказу (розпорядження) про проведення перевірки, але перед її проведенням, голова Комісії: надсилає керівнику об'єкта перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки за підписом державного уповноваженого Комітету, голови відділення, особи, що виконує його обов'язки, повідомлення про день початку перевірки, крім випадків, зазначених у пунктах 8 і 10 цього Положення, коли перевірка може бути проведена без попереднього письмового повідомлення.

У разі потреби отримання даних, що вимагають багато часу для підготовки, заповнення тощо, з повідомленням направляється перелік документів, даних, які мають бути підготовлені до початку проведення перевірки.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки був підпункт 8.2 п. 8 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захистекономічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням АК України від 25.12.2001р. № 182-р. (т. 1 а.с. 89).

За приписами п.п. 8.2 пункту 8 вищезазначеного Положення, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи Комітету, відділення і може проводитися без попереднього письмового повідомлення. Позапланова перевірка проводиться відповідно до наказу Голови Комітету, голови відділення, розпорядження органу Комітету за місцезнаходженням об'єкта перевірки або за місцезнаходженням його відокремленого структурного підрозділу уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених Законом України "Про захист економічної конкуренції" як порушення законодавства про захист економічної конкуренції об'єктом перевірки, відповідно до абзацу другого частини 1 статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Підтвердженням вищенаведеного є протокол від 31.05.2012р., складений уповноваженими працівниками Відділення та підписаний директором «ТД «Електромашина», в якому він підтверджує дотримання уповноваженими працівниками Відділення чинного законодавства України.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією .

Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України (ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції визначений у ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:

-збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;

-отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:

-заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

-поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

-власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

У разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочинається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» органи державної влади, до компетенції яких належить забезпечення державного регулювання та управління у відповідних галузях економіки, проводять моніторинг ринків цих галузей з метою аналізу та прогнозування їх розвитку.

Частиною 11 статті 7 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Статтею 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно ч.3 цього Закону планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Електромашина» звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса листом від 20.08.2012 № 246/30, щодо ідентичності назв ПАТ «Електромашина» та ТОВ «Торговий дім «Електромашина».

За результатами експертного дослідження вбачається, що позначення Публічне акціонерне товариство «Електромашина» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електромашина» є схожими до ступеню змішування за фонетичними ознаками. В експертному дослідженні, зокрема, зазначено, що чим сильніше і відоміше раніше зареєстроване фірмове найменування, тим ширше об'єм його охорони і, отже, більше вірогідність того, що вживання однакових або схожих позначень навіть при наданні мало однорідних послуг викличе змішення, тим більше якщо вони можуть зустрічатися в таких умовах, в яких їх легко змішати.

З висновків експерту вбачається, що фірмові найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електромашина» та ПАТ «Електромашина» є схожими настільки, що їх можна сплутати. (т.2 а.с.153-161).

Таким чином, суд вважає, що відповідач при винесенні наказу № 77 від 29.05.2012 року діяв в межах своєї компетенціїї з чітким дотриманням вимог діючого законавства.

Суд вважає за доцільним зауважити, що позивач у відповіді на вимогу відповідача наполягає на тому, що він не вироблював електродвигуни ДТРН 456/27АС, а лише виготовляв дослідний зразок ДТРН 456/27АС. З огляду на тотожність цих понять суд зазначає, що вони є синонімами.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що прийняті у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Таким чином, судовим розглядом не встановлено невідповідності спірних податкових повідомлень-рішень вимогам ч.3 ст.2 КАС України, через що в позові належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електромашина" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування розпоряджень, наказу - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.12р.

Суддя Заічко О.В.