Постанова

від 05.09.2012 по справі 4039/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 вересня 2012 р. № 2-а- 4039/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

При секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

за участю:

представника позивача Крутько Т.М.

представника відповідача - Щербак Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства фірма "ОБЕРОН" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство фірма "ОБЕРОН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0002672302 від 15.03.2012 року ДПІ у Київському районі на загальну суму 65.805,75.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті ДПІ у Київському районі м. Харкова від 27.02.2012 року №658/23-506/30560361, за наслідками проведеної позапланової документальної виїзної перевірки щодо господарських взаємовідносин між підприємством позивача та платниками податків ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за період травень - вересень 2011 року, ТОВ «Технергоресурс» за період травень, липень, серпень, листопад та грудень 2010 року та ТОВ «Промтехноопт» за квітень 2011 року, а податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.

Так, позивач, спростовуючи викладені в згаданому акті перевірки висновки, вказав, що сума податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами позивача у відповідності до вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України правомірно включена до податкового кредиту відповідного періоду. Укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". При складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі спірного податкового повідомлення -рішення, податковий орган вийшов за межі своїх повноважень і самостійно поза судовою процедурою, визнав договори укладені між позивачем та його контрагентами недійсними.

Посилання відповідача на акти перевірок ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова стосовно контрагентів позивача, на думку позивача, є безпідставними та не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки норми чинного законодавства не ставлять в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Позивач зазначає, що твердження відповідача стосовно порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентами є нікчемними.

За таких підстав, позивач вважає акт перевірки таким, який складений з порушенням вимог діючого законодавства України, а спірне податкове повідомлення - рішення незаконним та необ'єктивним, у зв'язку з чим позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0002672302 від 15.03.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 10.09.2012 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова, на Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова у Харківській області Державної податкової служби.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова у Харківській області Державної податкової служби, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що ДПІ у Київському районі міста Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка ППФ «Оберон» з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техенергоресурс», за період травень, липень, серпень, листопад та грудень 2010р., ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за період травень - вересень 2011р. та ТОВ Промтехноопт» за період квітень 2011р.

За висновками перевірки, укладені угоди, та такі, що виконувались протягом перевіреного періоду між позивачем та ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ Промтехноопт» не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують публічний порядок, а тому в порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ППФ «Оберон», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача". Таким чином, в порушення вимог п.п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями ППФ «Оберон» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 55.549 грн., у т.ч. за травень 2010 року на суму 7.117 грн., за липень 2010 року на суму 5.216 грн., за серпень 2010 року на суму 6.525 грн., за листопад 2010 року на суму 4.217 грн., за грудень 2010 року на суму 6.800 грн., за квітень 2011 року на суму 4.733 грн., за травень 2011 року на суму 3.901 грн., за червень 2011 року на суму 5.892 грн., за серпень 2011 року на суму 9.271 грн., за вересень 2011 року на суму 1.877 грн. За таких підстав, ДПІ стверджує, що податкове повідомлення - рішення №0002672302 від 15.03.2012 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, цілком обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство фірма "ОБЕРОН", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 30560361, місцезнаходження: провулок 1-й Лісопарківський, буд.3, м.Харків,61070 (т.2.а.с.184-186).

З 30.12.1999 року за № 1085 підприємство узято на податковий облік у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкові, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, та з 14.09.2000 року підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість (т.2.а.с.187-188).

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

На підставі наказу від 13.02.2012 р. № 397 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова, згідно направлення від 14.02.2012р. № 322 заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Горбань Т.С, від 14.02.2012р. №323 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податку управління податкового контролю юридичних осіб Міняйло А.О., на підставі п.п.7.8.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. проведена позапланова документальна виїзна перевірка приватного підприємства фірма "Оберон", код ЄДРПОУ 30560361, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Техенергоресурс», код ЄДРПОУ 34566972, за період травень, липень, серпень, листопад та грудень 2010р., ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» код ЄДРПОУ 36987611 за період травень - вересень 2011 року та ТОВ «Промтехноопт» код ЄДРПОУ 37092055 за період квітень 2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 27.02.2012 року за №658/23-506/30560361 (т.2,а.с.92-115).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому акті перевірки, встановлено наступні порушення, допущені позивачем - ППФ "Оберон" при здійсненні господарської діяльності:

- ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ППФ «Оберон» з ТОВ «Техенергоресурс», код ЄДРПОУ 34566972, за період травень, липень, серпень, листопад та грудень 2010р., ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», код ЄДРПОУ 36987611, за період травень-вересень 2011р. та ТОВ Промтехноопт», код ЄДРПОУ 37092055, за період квітень 2011р.;

- п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 55.549грн., у т.ч. за травень 2010р. на суму 7.117грн., за липень 2010р. на суму 5.216грн., за серпень 2010року на суму 6.525грн., за листопад 2010р. на суму 4.217грн.. за грудень 2010року на суму 6.800грн., за квітень 2011р. на суму 4.733грн., за травень 2011р. на суму 3.901грн., за червень 2011р. на суму 5.892грн., за серпень 2011р на суму 9.271грн., за вересень 2011р. на суму 1.877грн.

15.03.2012 року з посиланням на зазначений акт перевірки відповідачем винесено спірне податкове повідомлення - рішення №0002672302, яким ППФ "Оберон" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 65.805,75 грн. з яких 55.549 грн. - основний платіж, 10.25675 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1,а.с.8).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 27.02.2012 року №658/23-506/30560361 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіреному періоді позивач - ППФ «Оберон», мав господарські взаємовідносини з підприємствами ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ».

Так, за матеріалами справи, позивачем - ППФ «Оберон» (підрядник) укладено договори на виконання робіт, а саме:

- договір підряду від 21.04.2011 року № 2 та додаткову угоду від 14.09.2011 року №1 між ВАТ «Південспецатоменргомонтаж»-(замовник) по зовнішньому електропостачанню житлового будинку за адресою пр. Маршала Жукова, вугол Садового проїзда (т.1.а.с.173-176);

- договір підряду від 07.04.2011 року №1 між ТОВ «СТРОМА»-(замовник), по електропостачанню. Внутрішньомайданчикові мережі 0,4 кв. Житловий будинок з блоком обслуговування за адресою вул. Комбайновська,4, м. Харків (т.1.а.с.215-217);

- договір підряду від 31.05.2011 року №3 між ПФ «Ліна»-(замовник), по зовнішньому електропостачанню кафе з літнім майданчиком за адресою: пр. Правди,5 «Б» (т.1,а.с.237-239);

- договір підряду від 31.05.2008 року №03-07 між ТОВ «Снейк»-(замовник), електропостачанню багатоповерхового житлового будинку і торгівельно - офісного центру за адресою пр. Героїв Сталінграду (район житлових будинків №163-167) (т.2.а.с.1-6);

- договір субпідряду від 21.07.2011 року №6 між ТОВ Електропівденмонтаж»-(замовник) по ремонту КЛ 10КВ ОСОБА_6. РП 2120 КЛ1, КЛ2 за адресою м. Харків (т.2.а.с.61-63).

На підтвердження фактичного здійснення вказаних договорів позивачем до матеріалів справи надано довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року, (т.1.а.с.177), за червень 2011 року (т.1.а.с.183, 218, т.2,а.с.7,), за травень 2011 року (т.1.а.с.187), за травень 2011 року (т.1,а.с.190), за листопад 2010 року (т.2.а.с.13-14), за липень 2010 року (т.2.а.с.18), за серпень 2010 року (т.2.а.с.24-25), за вересень 2010 року (т.2.а.с.30-31), за жовтень 2010 року (т.2.а.с.36), за серпень 2011 року (т.2,.а.с.64), акти про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень (т.1,а.с.178-180), за червень 2011 року (т.1.а.с.184-186, 219-223, т.2.а.с.8-10,), за травень 2011 року (т.1,а.с.188-189, 191-193), за листопад 2010 року №11 (т.2.а.с.15-17), за липень 2010 року (т.2.а.с.19-23), за серпень 2010 року (т.2.а.с.26-29), за вересень 2010 року (т.2.а.с.32-35), за жовтень 2010 року (т.2.а.с.37-39), за серпень 2011 року (т.2.а.с.65-69); відомості ресурсів (т.1.а.с.181-182); акти приймання матеріалів (т.1.а.с.194-195), акти приймання - пердачі від 14.07.2008 року №АПП-000137, №АПП-000136 (т.2.а.с.11); податкові накладні від 06.09.2011 року №1, від 19.08.2011 року №4, від 03.08.2011 року №1, від 30.06.2011 року №5, від 30.06.2011 року №6, від 31.05.2011 року №5, від 31.05.2011 року №6, від 17.05.2011 року №1, від 26.04.2011 року №5, від (т.1,а.с.196-204), від 01.07.2011 року №1, від 06.06.2011 року №2, від 27.05.2011 року №3, від 20.05.2011 року №2, 13.04.2011 року №3, від 12.04.2011 року №2, від 08.04.2011 року №4 (т.1.а.с.224-230), від 14.09.2011 року №3, від 14.09.2011 року №3, від 01.06.2011 року №1, від 23.06.2011 року №4, від 10.06.2011 року №3 (т.1.а.с.240-244), від 10.02.2010 року №3, від 05.03.2010 року №4, від 01.04.2010 року №6, від 07.05.2010 №10, від 25.05.2010 року №12, від 10.06.2010 року №13, від 15.07.2010 року №15, від 19.08.2010 року №20, від 11.08.2010 року №19, від 05.08.2010 року №18, від 24.09.2010 року №24 (т.2.а.с.40-50), від 03.08.2011 року №2, від 18.08.2011 року №3, від29.07.2011 року №4, від 31.08.2011 року №6, (т.2,а.с.70-73); виписки по особовому рахунку (т.1.а.с.205-214, т.1.а.с.231-236, т.1.а.с.244-247, т.2,а.с.51-60, 74-76).

Згідно із приписами ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

З метою виконання вище зазначених правочинів позивач - ППФ «Оберон»-(замовник) використовував субпідрядні роботи, а саме на підставі:

- договору підряду від 25.05.2010 року №3-05-10 укладеного з ТОВ «Техенергоресурс»-(замовник) по електропостачанню житлового будинку за адресою пр. Героїв Сталінграда (район житлових будинків №163-167) от ТЕЦЗ до пр. 50 лет СССР, в м. Харкові (т.1.а.с.94-97).

Також, на підставі укладених договорів з ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ»-(замовник), а саме:

- договору підряду від 12.05.2011 року 4/5 на виконання по зовнішньому електропостачанню житлового будинку за адресою пр. Маршала Жукова, вугол Садового проїзду в м. Харкові (т.1,а.с.60-62);

- договору підряду від 07.06.2011 року №6/06 по електропостачанню. Внутрішньомайданчикові мережі 0,4 кв. Житловий будинок з блоком обслуговування за адресою вул. Комбайновська,4, м.Харків (т.1.а.с.127-129);

- договору підряду від 04.07.2011 року №11/07 по зовнішньому електропостачанню кафе з літнім майданчиком за адресою: пр. Правди,5 «Б» (т.1,а.с.142-144);

- договору підряду від 01.08.2011 року №9 по ремонту КЛ 10КВ ОСОБА_6. РП 2120 КЛ1, КЛ2 за адресою м. Харків, вул. Героїв Праці (т.2.а.с.61-63).

Виконання сторонами укладних договорів підтверджується виписаними ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ» податковими накладними на адресу позивача від 29.06.2011 року №261 на суму з ПДВ 18.514,36 грн., від 23.06.2011 року №203 на суму з ПДВ 5.900,00 грн., від 16.06.2011 року №131 на суму з ПДВ 917,86 грн., від 26.05.2011 року 3.150 на суму з ПДВ 23.407,14 грн., від 30.08.2011 року №630 на суму з ПДВ 7.317,86 грн. (т.1.а.с.83-87), від 25.05.2010 року №454 на суму з ПДВ 42.700,00 грн., від 19.08.2010 року 802 на суму з ПДВ 11.850,00 грн., від 11.08.2010 року №775 на суму з ПДВ 12.700,00 грн., від 05.08.2010 року №757 на суму з ПДВ 14.600,00 грн., від 29.07.2010 року №683 на суму з ПДВ 5.100,00 грн., від 15.07.2010 року №646 на суму з ПДВ 26.200,00 грн., від 30.11.2010 року 1412 на суму з ПДВ 25.302,70 грн., від 24.12.2010 року №1511 на суму з ПДВ 41.999,51 грн. (т.1,а.с.112-119), від 30.06.2011 року №370 на суму з ПДВ 10.021,72 грн. (т.1.а.с.139), від 16.09.2011 року №157 на суму з ПДВ 11.263,22 грн. (т.1.а.с.154), від 19.08.2011 року №404 на суму з ПДВ 11.450,00 грн., від 31.08.2011 року №741 на суму з ПДВ 36.857,90 грн. (т.1.а.с.167- 168).

Реальність укладення та виконання договорів, укладених між ППФ «Оберон» та «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», також підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт/і затрат/ за серпень 2011 року від 30.08.2011 року, (т.1.а.с.63, 159), за червень 2011 року (т.1.а.с.69, 130), за травень 2011 року (т.1.а.с.76), за грудень 2010 року (т.1.а.с.98), за листопад 2010 року (т.1.а.с.105), за вересень 2011 року (т.1.а.с.147-151); актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень від 30.08.2011 року,(т.1.а.с.64-65, 160-164), за червень 2011 року (т.1.а.с.70-73, 131-136), за травень 2011 року (т.1.а.с.77-80), за грудень 2010 року (т.1.а.с.99-104), за листопад 2010 року (т.1.а.с.106-111), за вересень 2011 року (т.1.а.с.145-146); актами безоплатної передачі матеріалів від 02.08.2011 року (т.1,а.с.67), від 06.06.2012 року (т.1.а.с.74), від 26.05.2011 року (т.1.а.с.81), від 08.06.2011 року (т.1.а.с.138), від 05.07.2011 року (т.1,а.с.152), від 02.08.2011 року (т.1.а.с.166); актами цільового використання матеріалів від 29.08.2011 року (т.1.а.с.68), від 29.06.2011 року (т.1.а.с.75), від 31.05.2011 року (т.1.а.с.82), від 30.06.2011 року (т.1.а.с.137), від 30.09.2011 року (т.1.а.с.153), від 31.08.2011 року (т.1.а.с.165)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що свідчать виписки по рахунку (т.1.а.с.88-93а, 120-126, 140-141, 155, 169-171).

Окрім цього, як вбачається із матеріалів справи, між позивачем ППФ «Оберон»-(покупець) та ТОВ «Протехноопт» укладено договір поставки від 25.04.2011 року №17/04, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець сплатити за пневомбробійник реверсивний ИП-4603 А б/у.

Фактичне здійснення умов договору поставки підтверджується виписаними ТОВ «Протехноопт» податковими накладними на адресу ППФ «Оберон» від 27.04.2011 року №495 на суму з ПДВ 16.000,00 грн., від 28.04.2011 року №519 на суму з ПДВ 12.400,00 грн.(т.1.а.с.54-55), видатковою накладною від 28.04.2011 року 328/04/11-07 (т.1.а.с.59).

Сплата за придбаний товар проведена в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки по рахунках (т.1.а.с.56-57).

Транспортування товару за договором поставки здійснювалося шляхом самовивозу ППФ «Оберон», що підтверджується товарно-транспортною накладною №1 (т.1.а.с.58).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в ході розгляду справи до суду не подав.

За таких підстав, висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо нікчемності правочинів, укладених між ППФ «Оберон» та його контрагентами: ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», та відсутності реальності настання юридичних наслідків за укладеними правочинами, спростовуються витребуваними судом та приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності укладених у перевіреному періоді правочинів суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, та перевіривши викладені в цьому акті доводи суб'єкта владних повноважень зібраними доказами, суд дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС не доведено нереальності здійснення спірних господарських операцій, проведених позивачем у перевіреному періоді. Єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій, неправомірність формування витрат та податкового кредиту в податковому обліку є акти податкових інспекцій, а саме:

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОРЕСУРС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2007 р. по 30.09.2010 р.»;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 01.06.2011 р. № 1249/23-03-05/34566972 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 р.»;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 19.04.2011 р. № 709/23-03-05/34566972 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо операцій по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань за період грудень 2010 року»;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 11.10.2011р. №70/23-03-05/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011р.»;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.09.2011р. №12/23-02-09/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011р.»;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 20.10.2011р. №84/23-02-09/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд - монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011р.»;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011р. № 249/23-02-09/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011р.»;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 04.07.2011 р. № 1497/23-03-05/37092055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року».

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року у справі №2а-7734/11/2070 скасовано наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 08.04.2011р. №365. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Техенергоресус" (ідентифікаційний код - 34566972), результати якої оформлені актом №709/23-03-05/34566972 від 19.04.2011р. Скасовано наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 10.05.2011р. №538. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Техенергоресурс" (ідентифікаційний код - 34566972), результати якої оформлені актом №1249/23-03-05/34566972 від 01.06.2011р.

Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 року.

Дані судові акти набули законної сили та в силу ст. 254 та ст. 255 КАС України є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Стосовно актів перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" від 11.10.2011р. №70/23-03-05/36987611, від 13.09.2011р. №12/23-02-09/36987611, від 20.10.2011р. №84/23-02-09/36987611 та від 13.12.2011р. № 249/23-02-09/36987611, суд відзначає, що в силу приписів абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи вказаного контрагенту не вивчались, оскільки, як вбачається з назви цього акту, зустрічна звірка взагалі не була проведена.

Суд також відзначає, що згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Щодо актів перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 та від 04.07.2011 р. № 1497/23-03-05/37092055, суд зазначає, що в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Утім, суд відзначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірних правочинів, не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також відзначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Отже, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобов'язань між позивачем - ППФ «Оберон» та його контрагентами. Доказів того, що ці зобов'язання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Відповідач також не подав до суду жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків ППФ «Оберон» порушення приписів Податкового кодексу України, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення вмотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення позивачем п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України суд зазначає наступне:

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Доказів того, що на момент виписування податкових накладних у спірних правовідносинах контрагенти позивача втратили правовий статус платників ПДВ, податкові накладні складені не належним чином, мають недоліки, відповідач суду не надав.

За правилом п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відсутність у спірних правовідносинах обставин, з якими п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ" пов'язує виникнення податкових зобов'язань, відповідачем в ході розгляду справи не доведена.

Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робіт, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

Підпунктом п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ППФ «Оберон» наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Згідно із п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 Кодексу).

При цьому, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПК України).

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем - ППФ «Оберон» та його контрагентами: ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ППФ «Оберон», позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства фірма "ОБЕРОН" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 15.03.2012 року №0002672302.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2012 року.

Суддя Панченко О.В