ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2008 р.
№
15/103-07
Вищий
господарський суд України у
складі колегії суддів:
головуючого
судді: суддів:
Добролюбової
Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Украгроекспорт"
на
постанову
Запорізького
апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року
у
справі господарського
суду
№
15/103-07 Херсонської області
за
позовом
Товариства
з обмеженою відповідальністю "Украгроекспорт"
до за участю
Приватного
підприємця ОСОБА_1 Відділу державної виконавчої служби Головного управління
юстиції у Херсонській області
про
стягнення
120 131,80 грн
за участю
представників сторін від:
позивача:
не з'явилися,
належним чином повідомлені про час та місце
розгляду касаційної скарги,
відповідача:
не з'явилися,
належним чином повідомлені про час та місце
розгляду касаційної скарги,
ВДВС:
Петряєв В.В. (дов.
від 08.10.08),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду
Херсонської області від 24 квітня 2007
року, яким позовні вимоги ТОВ “Украгроекспорт” задоволено частково, стягнуто з
ПП ОСОБА_1. на користь ТОВ “Украгроекспорт” 85.215,76 грн основного боргу, суму
14.657,84 грн неустойки, 1204,69 грн 3-х % річних, всього -102 207,07 грн. На
виконання даного рішення було видано наказ від 30.05.07 № 15/103-07, на
підставі якого відкрито виконавче провадження.
03.07.07 Відділом державної
виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області винесено
постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,
згідно якої накладено арешт на все майно, що належить ПП ОСОБА_1. та заборонено
здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить їй на праві власності.
08.11.07 начальником ВДВС Головного
управління юстиції у Херсонській області Вересенко В.М. прийнято постанову про
проведення перевірки законності проведення виконавчих дій з примусового
виконання наказу суду №
15/103-07 від 30.05.07. За результатами якої, скасовано постанову про накладення
арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.07.07
як така, що винесена з порушенням вимог Закону України “Про виконавче
провадження”.
В січні 2008 року ТОВ
“Украгроекспорт” в порядку статті 1212 ГПК України звернулось до
Господарського суду Херсонської області зі скаргою на дії ВДВС Головного
управління юстиції у Херсонській області, в якій ставиться вимога про
скасування постанови начальника ВДВС Головного управління юстиції у Херсонській
області від 08.11.07. В обґрунтування такої вимоги позивач послався на те, що
накладення арешту на майно боржника, згідно
постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його
відчуження від 03.07.07 не є зверненням стягнення у розумінні статті 50 Закону
України “Про виконавче провадження”, при цьому ТОВ “Украгроекспорт” має право
на задоволення своїх вимог як стягувач у порядку черговості, визначеному
статтею 44 Закону України “Про виконавче провадження”, тому державним
виконавцем було правомірно накладено арешт на майно боржника, як запобіжний
захід. В скарзі позивач також просить визнати поважними причини пропуску строку
на оскарження постанови від 08.11.07, мотивуючи це тим, що про існування
вказаної постанови йому стало відомо лише 24.12.07, оскільки така постанова
стягувачеві не направлялась.
Ухвалою Господарського суду Херсонської
області від 04 лютого 2008 року (суддя Клепай З.В.) заяву позивача задоволено
частково, поновлено строк на оскарження постанови начальника ВДВС Головного
управління юстиції у Херсонській області від 08.11.07 і скасовано постанову
начальника ВДВС Головного управління юстиції у Херсонській області від 08.11.07
в частині зняття арешту майна, яке належить ОСОБА_1. та зареєстровано
Херсонським ДБТІ під літерою “О”. Ухвала вмотивована тим, що спірна постанова
від 08.11.07 не направлялась позивачу, у зв'язку з чим у останнього була
відсутня можливість своєчасно звернутись за її оскарженням до господарського
суду. Суд виходив з того, що із наданих позивачем доказів вбачається, що не все
майно, на яке ВДВС Дніпровського району Херсонського МУЮ постановою від
03.07.07 був накладений арешт, знаходиться у іпотеці. Майно, яке зареєстроване
у Херсонському ДБТІ під літерою “О” не увійшло до складу майна, яке
відповідачем передано у іпотеку, а тому ВДВС Головного управління юстиції у
Херсонській області не було підстав звільняти це майно з-під арешту.
Постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року (колегією
суддів у складі: Антоніка С.Г. -головуючий, Мірошниченко М.В., Акімова Т.М.)
ухвалу Господарського суду Херсонської області від 04.02.08 залишено без змін з
тих же мотивів.
Не
погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ТОВ
"Украгроекспорт" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської
області від 04.02.08 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 14 травня 2008 року скасувати. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо
порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 50, 55, 621
Закону України "Про виконавче провадження", вказуючи на те, що
накладення арешту на майно боржника в даному випадку не є зверненням стягнення
у розумінні статті 50 вказаного Закону,
оскільки метою накладення арешту слугувало забезпечення збереження майна боржника,
що підлягає наступній передачі стягувачу або його реалізації.
У
відзиві на касаційну скаргу Відділ державної виконавчої служби Головного
управління юстиції у Херсонській області вказав на законність та
обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просив залишити її без
змін, а касаційну скаргу ТОВ "Украгроекспорт" - без задоволення
Заслухавши
суддю-доповідача Швеця В.О., розглянувши та обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та
встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання рішення Господарського
суду Херсонської області від 24 квітня
2007 року у справі № 15/103-07 видано відповідний наказ від 30.05.07 № 15/103-07, на підставі
якого відкрито виконавче провадження.
Відділом державної виконавчої служби
Головного управління юстиції у Херсонській області 03.07.07 винесено постанову,
згідно з якою накладено арешт на все
майно, що належить ОСОБА_1. на праві власності та оголошено заборону на його
відчуження.
На підставі прийнятої начальником
ВДВС Головного управління юстиції у Херсонській області Вересенко В.М.
постанови від 08.11.07, здійснено перевірку законності проведення виконавчих
дій з примусового виконання наказу суду № 15/103-07 від 30.05.07, за
результатами якої скасовано постанову про накладення арешту на майно боржника
та оголошення заборони на його відчуження від 03.07.07 як таку, що винесена з
порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження”. Зазначеною
постановою надана вказівка начальнику Дніпровського ВДВС Херсонського
МУЮ в порядку, передбаченому частиною 3 статті 59 Закону України “Про виконавче
провадження” у встановлені строки провести відповідні дії щодо звільнення майна
з-під арешту, яке належить ОСОБА_1., а саме: домоволодіння під літерами: “П”,
“Ч”, “Е”, “Д”, “Ж”, “К”, “Л”, № 5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова вмотивована тим, що в порушення вимог статей 1, 7, 11, 50, 621 Закону
України “Про виконавче провадження”
постановою від 03.07.07 без відповідних
правових підстав накладено арешт на
майно боржника, яке є предметом іпотеки згідно з договором від 14.03.05, чим
порушуються права Херсонської філії ВАТ “Кредобанк” як іпотекодержателя.
Дніпровським ВДВС Херсонського МУЮ
12.11.07 прийнято постанову, згідно з якою скасовано постанову про арешт майна
боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.07.07.
При розгляді даної справи судами
попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі укладеного між ПП
ОСОБА_1. і АТ “Кредит Банк (Україна), правонаступником якого є ВАТ “Кредобанк”
в особі Херсонської філії договору іпотеки від 14.03.05, останньому в іпотеку
було передано нерухоме майно, у тому числі домоволодіння під літерами: “П”,
“Ч”, “Е”, “Д”, “Ж”, “К”, “Л”, № 5, розташованими по АДРЕСА_1 та які належать
ОСОБА_1. на праві власності. Господарські суди дійшли висновку про відсутність
законних підстав для зняття арешту майна ОСОБА_1. на домоволодіння під літерою
"О" (частина майнового комплексу в м. Херсоні поАДРЕСА_1), як такого,
що не ввійшло до складу майна, що перейшло в іпотеку ВАТ “Кредобанк” в особі
Херсонської філії на умовах зазначеного вище договору. У зв'язку з чим,
вважають незаконною постанову ВДВС Головного управління юстиції у
Херсонській області від 08.11.07 в частині звільнення з-під арешту зазначеного
майна.
Відповідно до статті 621 Закону
України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на предмет іпотеки і
його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до
умов іпотечного договору. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено
заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог
стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України “Про іпотечне
кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні
сертифікати”.
Суд
касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій,
виходячи з наступного.
Згідно
зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче
провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання
рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових
осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень
судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у
спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших
законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають
примусовому виконанню. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані
йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності
порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, а дії
державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у
виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у
встановленому законом порядку. Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що за
заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення,
державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі
накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його
відчуження. Одночасно, з винесенням такої постанови, державний виконавець може
провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному законом.
Частиною
2 статті 621 Закону України "Про виконавче провадження"
передбачено, що на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону
на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог
стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про
іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні
сертифікати".
Відповідно
до частині 1 статті 575 Цивільного кодексу України, статті 1 закону України "Про
іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим
майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким
іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою
зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки
переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим
Законом. Згідно зі статтею 33 даного Закону у разі невиконання або неналежного
виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити
свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет
іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також
виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на
предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису
нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п.5.13.2 зазначеної Інструкція про проведення виконавчих дій,
затверджена Наказом Мін'юсту України №74/5 від 15.12.1999 року на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи
накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для
задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями, згідно з Законом
України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним
боргом та іпотечні сертифікати".
Отже,
звернення стягнення на предмет іпотеки є можливим виключно для задоволення
вимог іпотекодержателя.
Враховуючи
те, що належні на праві власності ОСОБА_1. домоволодіння під літерами: “П”,
“Ч”, “Е”, “Д”, “Ж”, “К”, “Л”, № 5, розташованими поАДРЕСА_1 входять до складу
предмету іпотечного договору від 08.11.07, а іпотекодержателем згідно вказаного
договору виступає ВАТ “Кредобанк” в особі Херсонської філії, суди попередніх інстанцій
дійшли вірного висновку про неможливість стягнення вказаного майна в рахунок
задоволення вимог ТОВ “Украгроекспорт”. Крім того, колегія суддів касаційної
інстанцій погоджується з висновком судів про незаконність постанови ВДВС
Головного управління юстиції у Херсонській області від 08.11.07 в частині
зняття арешту з належного боржнику домоволодіння під літерою "О"
(частина майнового комплексу в м. Херсоні поАДРЕСА_1), з огляду на те, що
зазначений об'єкт не є предметом іпотеки за договором від 14.03.05.
Зважаючи
на викладене, постанова апеляційного суду прийнята у відповідності до вимог
статті 43 Господарського процесуального кодексу України, є такою, що
ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору і відповідає нормам матеріального та
процесуального права.
Доводи
касаційної скарги не спростовують вказаних висновків апеляційного суду, у
зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови
Запорізького апеляційного господарського суду відсутні.
На
підставі наведеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119,
11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроекспорт" залишити
без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
14 травня 2008 року у справі № 15/103-07 - без
змін.
Головуючий суддя
Т.
Добролюбова
Судді
Т. Гоголь
В. Швець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2008 |
Оприлюднено | 05.01.2009 |
Номер документу | 2621026 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Швець В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні