Рішення
від 28.09.2012 по справі 17/5005/7358/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.12р. Справа № 17/5005/7358/2012 За позовом Приватного підприємства "Кабардаха", м. Сімферополь, АР Крим

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 467,50 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Шляєв І.В., довір. № 80 від 01.01.12р.;

Суть спору :

Приватне підприємство "Кабардаха" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) суму 19 467,50 грн. вартості вагової нестачі вантажу під час залізничного перевезення.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що спірні вагони у технічному стані справні, а відправник несправності у комерційному відношенні бачити міг, проте здійснив завантаження спірною продукцією (дрібні фракції), а тому і повинен нести відповідальність відповідно до умов ст. 31 Статуту залізниць України та п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Однак, позивач про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належним чином (свідченням чого є документи долучені до справи), але не скористався своїми правами і не направив повноважного представника у призначене судове засідання.

Суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника позивача, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

На адресу позивача за залізничною накладною № 51815462 від 12.05.12р. в вагонах № 67683276, № 65883274, за залізничною накладною № 52288149 від 21.05.12р. в вагоні № 63651897 та залізничною накладною № 52494812 від 26.05.12р. в вагоні № 66603952 надійшов вантаж -вугілля марки АМ, за вагою і навантаженням вантажовідправника -ТОВ "Торгівельно-промислова компанія Регіон-Схід".

Відповідно до статей 908 ЦК України, 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

За положеннями статті 129 Статуту залізниць України (далі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно приписів п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або присипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

За положеннями статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається саме відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.

Комерційна справність -це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться. Придатність рухомого складу для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні означає таку його справність, від якої залежить забезпечення збереження конкретного вантажу.

Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею"», а саме приписи п. 3.9 якого вказують на те, що у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу.

Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника. Для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку.

Положення ст.ст. 33, 34 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проведений господарським судом детальний аналіз документів долучених до матеріалів справи відображає наступне:

На вагон № 67683276 складено комерційний акт АА № 042007/14 від 16.05.12р., за змістом якого вбачається, що у вагоні навантаження нижче бортів 50-60 см. В 1, 2 люках маються щілини між хребтовою поперечною балкою. Над 1, 2 люками поглиблення глибиною 40 см, діаметром 150 см. На місці поглиблень маркування відсутнє. Вантажу виявилося на 3500 кг менше ніж зазначено в перевізному документі, де з врахуванням норми природної втрати (1% - 690 кг) кількість втраченого вантажу становить 2,81 т.

На зазначений вище вагон складено акт № 2 про технічний стан вагону від 16.05.12р., у якому зафіксовано його технічну справність, тоді як і зазначено, що відправник до навантаження щілини в люці бачити міг (невідповідність вагону у комерційному відношенні, так як непридатний для перевезення сипучих вантажів). Втрата вантажу можлива.

За таких обставин суд вважає, що відповідальність повинна бути покладена як на залізницю, так і на відправника в рівному розмірі (50 на 50), оскільки обидві сторони не вжили усіх заходів для схороненого перевезення сипучих вантажів, а тому залізниця несе відповідальність за кількість 1,41 т втраченого вантажу.

На вагон № 65883274 складено комерційний акт АА № 042006/13 від 16.05.2012р., за змістом якого вбачається, що у вагоні навантаження нижче бортів 20-30 см. В 2, 3 люках мається щілина широною 2 см довжиною 50 см. Над 2, 3 люками поглиблення глибиною 30 см, діаметром 130 см. На місці поглиблень маркування відсутнє. Вантажу виявилося на 3900 кг менше ніж зазначено в перевізному документі, де з врахуванням норми природної втрати (1% - 710 кг) кількість втраченого вантажу становить 3,19 т.

На зазначений вище вагон складено акт № 1 про технічний стан вагону від 16.05.12р., у якому зафіксовано його технічну справність, тоді як і зазначено, що відправник до навантаження щілини в люці бачити міг (невідповідність вагону у комерційному відношенні, так як непридатний для перевезення сипучих вантажів). Втрата вантажу можлива.

За таких обставин суд вважає, що відповідальність повинна бути покладена як на залізницю, так і на відправника в рівному розмірі (50 на 50), оскільки обидві сторони не вжили усіх заходів для схороненого перевезення сипучих вантажів, а тому залізниця несе відповідальність за кількість 1,60 т втраченого вантажу.

На вагон № 63651897 складено комерційний акт АА № 042009/16 від 28.05.2012р. Із опису комерційного акту вбачається, що у вагоні навантаження на рівні бортів. Вантаж не маркований (відповідно до накладної вантаж марковано вапном). Над 1, 2 люками поглиблення розміром 500x400x300 мм. Не щільне прилягання люків до поперечної балки. Між 1 та 2 люками мається щілина шириною 2 см на довжину люків. Над 4, 5 люками поглиблення 1500x1300x300 мм. Над 6, 7 люками поглиблення 1500x1200x300 мм. Вагон справний, люка, двері закриті на запірні механізми. Вантажу виявилося на 2900 кг менше ніж зазначено в перевізному документі, де з врахуванням норми природної втрати (2% - 1400 кг) кількість втраченого вантажу становить 1,5 т та полягає відшкодуванню повністю за рахунок залізниці.

На вагон № 66603952 складено комерційний акт АА № 042010/17 від 29.05.12р. Із опису комерційного акту вбачається, що у вагоні навантаження нижче бортів 20-30 см. Вантаж марковано вапном. З півдня, над 1, 2 люками поглиблення довжиною 300 см, на всю ширину вагону, глибиною 50 см. З півдня, праворуч над 3, 4, 5, 6, 7 люками поглиблення 750x200x40 см. З півдня, ліворуч над 5, 6, 7 люками поглиблення 450x80-100x40 см. На місці поглиблень маркування відсутнє. Вагон справний, люка, двері закриті на запірні механізми. Вантажу виявилося на 7500 кг менше ніж зазначено в перевізному документі, де з врахуванням норми природної втрати (2% - 1380 кг) кількість втраченого вантажу становить 6,12 т та полягає відшкодуванню повністю за рахунок залізниці.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені у ст. 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яку її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи вищенаведені обставини справи загальна грошова вартість вагової нестачі 10,63 т спірного вантажу складає суму 11 851,92 грн. (1 567,98+1 780,02+1 674,00+6 829,92), оскільки згідно наявного в матеріалах рахунку на відправлену продукцію № 28 від 12.05.12р. вартість однієї тони вугілля марки АМ становить 1 116,00 грн. з врахуванням ПДВ.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) на користь Приватного підприємства "Кабардаха" (95493, м. Сімферополь, АР Крим, вул. Внешня, 2; ЄДРПОУ 25124832) суму 11 851,92 грн. (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна грн. 92 коп.) вартості вагової нестачі вантажу, 979,87 грн. (дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 87 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог -відмовити .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення28.09.2012
Оприлюднено02.10.2012
Номер документу26211805
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —17/5005/7358/2012

Рішення від 28.09.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Суховаров Артем Володимирович

Ухвала від 29.08.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Суховаров Артем Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні