Постанова

від 26.09.2012 по справі 5015/7137/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 5015/7137/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року у справі№ 5015/7137/11 за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Приорітет" Приватного підприємства "Альте" пробанкрутство в судовому засіданні взяли участь представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Львівської області від 03.04.2012 року по справі № 5015/7137/ 11 (суддя Чорній Л.З.) приватне підприємство "Альте" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ПП "Альте" -арбітражного керуючого Гупала Т.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року (колегія суддів: Михалюк О.В., судді: Малех І.Б., Мельник Г.І.) апеляційне провадження у справі №5015/7137/11 на постанову господарського суду Львівської області від 03.04.2012 року, порушене за апеляційною скаргою ДПІ у Личаківському районі м. Львова -припинено.

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова не погодилась з рішенням суду апеляційної інстанції та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року введено процедуру розпорядження майном боржника ПП "Альте" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гупала Тараса Вальдемаровича, зобов'язано ініціюючого кредитора подати оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Альте".

18.01.2012 року в газеті "Голос України" було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Альте".

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова звернулась з заявою про наявність кредиторських вимог до боржника в сумі 8 795 692,50 грн.

28.02.2012 року ухвалою господарського суду Львівської області відмовлено Державній податковій інспекції у Личаківському районі м. Львова у включенні грошових вимог в сумі 8 795 692,50 грн. до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) до господарського суду протягом тридцяти денного строку після офіційної публікації про порушення справи про банкрутство боржника конкурсні кредитори зобов'язані звернутися з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Грошовим зобов'язанням, як визначено в цій же статті Закону, є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Ухвала господарського суду Львівської області від 28.02.2012 року про відмову в задоволенні кредиторських вимог інспекції до боржника в законному порядку не скасована, тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що так як Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова не являється кредитором у справі про банкрутство Приватного підприємства "Альте" і скаржник не має статусу сторони у справі, тому останій не має право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова у справі № 5015/7137/11 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року у справі № 5015/7137/11 залишити без змін.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич