Рішення

від 25.09.2012 по справі 28/5014/2165/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.12 Справа № 28/5014/2165/2012

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Антоновій І.В, розглянувши матеріали за позовом

Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м. Алчевськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Романтіка», м. Алчевськ

про стягнення 15 899 грн. 22 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Пасічник О.Ю.; довіреність № 1090 від 14.09.2012; юрисконсульт КТП "Алчевськтеплокомуненерго";

від відповідача представник не прибув.

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13 986 грн. 22 коп. за договором про надання послуг з централізованого теплопостачання № 24/2 від 20.09.2006, пені у сумі 1386 грн. 31 коп., інфляційних втрат у сумі 218 грн. 46 коп., 3% річних у сумі 308 грн. 23 коп.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою. Неподання відповідачем відзиву також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між сторонами у справі укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання № 24/2 від 20.09.2006, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачеві (відповідач) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.3 договору усі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 20 числа наступного місяця.

За умовами п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримання надходження коштів за спожиті послуги, споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

Згідно п. 8.1 договору він укладається до 31.12.2006 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Відомості щодо припинення строку дії договору згідно п. 8.1 договору сторони не надали.

Додатковими угодами від 07.10.2008, 28.03.2007, 25.03.2009, 05.10.2011, до договору змінені тарифи на послуги з централізованого опалення.

На оплату наданих позивачем послуг останній виставив відповідачу рахунки за лютий 2011 року у сумі 5721 грн. 12 коп., за березень 2011 року у сумі за мінусом 943 грн. 13 коп., квітень 2011 року у сумі 1071 грн. 36 коп., листопад 2011 року у сумі 1338 грн. 77 коп., грудень 2011 року у сумі 1289 грн. 42 коп., січень 2012 року у сумі 1503 грн. 73 коп., лютий 2012 року у сумі 1845 грн. 73 коп., березень 2012 року у сумі 1381 грн. 16 коп., квітень 2012 року у сумі 778 грн. 06 коп., усього на суму 13 986 грн. 22 коп.

Відповідач рахунки своєчасно не оплачував, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання ними договору про надання послуг з централізованого теплопостачання № 24/2 від 20.09.2006.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 13986 грн. 22 коп. за період з 21.03.2011 по 01.08.2012, тому ці вимоги про стягнення заборгованості у сумі 13986 грн. 22 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 1386 грн. 31 коп., інфляційних втрат у сумі 218 грн. 46 коп., 3% річних у сумі 308 грн. 23 коп.

Оскільки матеріалами справи доведено прострочення виконання зобов'язань відповідача по оплаті наданих послуг, нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Позивачем у судовому засіданні 25.09.2012 на вимогу суду надані розрахунки пені у сумі 1575 грн. 37 коп., 3% річних у сумі 336 грн. 68 коп., інфляційних втрат у сумі 135 грн. 67 коп. Суд при перевірці даних нарахувань враховує надані позивачем у судовому засіданні 25.09.2012 розрахунки, в той же час дані суми є іншими, ніж ті, що заявлені у позові. Позивач ціну позову не змінював, тому суд перевіряє надані розрахунки, але при вирішені обґрунтованих сум цих нарахувань виходить саме з вимог позову.

Так, позивачем пеня нарахована у відповідності до п. 3.1 договору за кожним рахунком з урахуванням щомісячного збільшення суми боргу, а саме:

- за лютий 2011 року за період з 21.03.2011 по 20.04.2011 у сумі 75,32 грн. (сума боргу 5721 грн. 12 коп.),

- за березень 2011 року за період з 21.04.2011 по 20.05.2011 у сумі 60 грн. 87 коп. (сума боргу 4777 грн. 99 коп.),

- за квітень 2011 року за період з 21.05.2011 по 20.12.2011 у сумі 531 грн. 57 коп. (сума боргу 5849,35 грн.),

- за листопад 2011 року за період 21.12.2011 по 30.01.2012 у сумі 94 грн. 63 коп. (сума боргу 7188, 12 грн.),

- за грудень 2011 року за період з 21.01.2012 по 20.02.2012 у сумі 111 грн. 61 коп. (сума боргу 8744 грн. 54 коп.),

- за січень 2012 року за період з 21.02.2012 по 20.03.2012 у сумі 122,92 грн. (сума боргу 9981 грн. 27 коп.),

- за лютий 2012 року за період з 21.03.2012 по 20.04.2012 у сумі 160 грн. 72 коп. (сума боргу 11827 грн.),

- за березень 2012 року за період з 21.04.2012 по 20.05.2012 у сумі 168 грн. 27 коп. (сума боргу 13208,16 грн.),

- за квітень 2012 року за період з 21.05.2012 по 01.07.2012 у сумі 249 грн. 46 коп. (сума боргу 13986 грн. 22 коп.), усього 1575 грн. 37 коп.

Даний розрахунок є частково обґрунтований, оскільки позивач нараховував пеню з урахуванням щомісячного збільшення боргу, починаючи з 21.03.2011 і закінчуючи 01.07.2012, чим порушив приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а інше договором не встановлено.

Отже, обґрунтованим розрахунком пені є нарахування її (за кожним рахунком окремо виключно з суми боргу, яка склалась за цим рахунком, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України):

- за лютий 2011 року за період з 21.03.2011 по 21.09.2011 із суми боргу 5721 грн. 12 коп., яка складає 449,46 грн.,

- за березень 2011 року за період з 21.04.2011 по 21.10.2011 із суми боргу 4777 грн. 99 коп., яка складає 373,34 грн.,

- за квітень 2011 року за період з 21.05.2011 по 21.11.2011 із суми боргу 1071 грн. 36 коп., яка складає 84,17 грн.,

- за листопад 2011 року за період 21.12.2011 по 21.06.2012 із суми боргу 1338 грн. 77 коп., яка складає 102,67 грн.,

- за грудень 2011 року за період з 21.01.2012 по 01.07.2012 із суми боргу 1289, 42 грн., яка складає 87,23 грн.,

- за січень 2012 року за період з 21.02.2012 по 01.07.2012 із суми боргу 1503,73 грн., яка складає 81,99 грн.,

- за лютий 2012 року за період з 21.03.2012 по 01.07.2012 із суми боргу 1845,73 грн., яка складає 77,96 грн.,

- за березень 2012 року за період з 21.04.2012 по 01.07.2012 із суми боргу 1381 грн. 16 коп., яка складає 40,76 грн.,

- за квітень 2012 року за період з 21.05.2012 по 01.07.2012 із суми боргу 778,06 грн., яка складає 13,40 грн., усього 1310 грн. 98 коп., яка і підлягає задоволенню; у задоволенні вимог позивача про стягнення пені у сумі 75 грн. 33 коп. слід відмовити (виходячи з суми пені, заявленої у позові).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, наданим суду 25.09.2012, інфляційні нарахування за рахунками обчислені з урахуванням щомісячного збільшення суми боргу за період з квітня 2011 року по березень 2012 року у сумі 135 грн. 67 коп. Даний розрахунок є вірним, тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають до задоволенню у сумі 135 грн. 67 коп., у задоволенні цих вимог у сумі 82 грн. 79 коп. (виходячи з заявленої суми інфляційних втрат 218 грн. 46 коп.).

За розрахунком позивача 3% річних обчислені за кожним рахунком окремо, а саме:

- за лютий 2011 року за період з 21.03.2011 по 01.07.2012 у сумі 220,07 грн.,

- за квітень 2011 року за період з 21.05.2011 по 01.07.2012 у сумі 35,84 грн.,

- за листопад 2011 року за період 21.12.2011 по 01.07.2012 у сумі 21,24 грн.,

- за грудень 2011 року за період з 21.01.2012 по 01.07.2012 у сумі 17,17 грн.,

- за січень 2012 року за період з 21.02.2012 по 01.07.2012 у сумі 16,19 грн.,

- за лютий 2012 року за період з 21.03.2012 по 01.07.2012 у сумі 15,48 грн.,

- за березень 2012 року за період з 21.04.2012 по 01.07.2012 у сумі 8,06 грн.,

- за квітень 2012 року за період з 21.05.2012 по 01.07.2012 у сумі 2,63 грн., усього 336 грн. 68 коп.

Даний розрахунок є вірним, тому вимоги позивача по стягненню 3% річних підлягають задоволенню у заявленій у позові сумі 308 грн. 23 коп., оскільки судом розглядаються саме вимоги позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені у сумі 1310 грн. 98 коп., інфляційних втрат у сумі 135 грн. 67 коп., 3% річних у сумі 308 грн. 23 коп., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню частково. У задоволенні вимог про стягнення пені у сумі 75 грн. 33 коп., інфляційних втрат у сумі 82 грн. 79 коп. слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Романтіка»про стягнення 15 899 грн. 22 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Романтіка», м. Алчевськ, вул. Леніна, 60, ідентифікаційний код 13406471, на користь Комунального теплопостачаючого підприємства «Теплокомуненерго» , м. Алчевськ, вул. Леніна, 126, ідентифікаційний код 02132266, заборгованість у сумі 13986 грн. 22 коп., пеню у сумі 1310 грн. 98 коп., інфляційні втрати у сумі 135 грн. 67 коп., 3% річних у сумі 308 грн. 23 коп., судовий збір у сумі 1593 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

3 У задоволенні позову Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Романтика»про стягнення пені у сумі 75 грн. 33 коп., інфляційних втрат у сумі 82 грн. 79 коп. відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.10.2012 .

Суддя І.В. Семендяєва