cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" вересня 2012 р.Справа № 5017/2051/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі Чебан К.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Балицька О.М. (довіреність б/н від 18.07.2012р.)
від відповідача - Белоусова С.В. (довіреність № 366 від 12.03.2012 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТМХ"
до відповідача - державного підприємства "Одеська залізниця"
про стягнення 607 546,34грн.
встановив:
В липні 2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТМХ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до державного підприємства "Одеська залізниця", в якій просить суд стягнути з відповідача 607 546,34грн. за невиконання вимог договору поставки, а саме: суму основної заборгованості -580 684 грн., пеню в розмірі 16 767,60 грн., 3% річних -6 707,04 грн., інфляційні нарахування в сумі 3 387,70грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2012 року порушено провадження по справі № 5017/2051/2012 за даним позовом із призначенням розгляду справи на 30.07.2012 року.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.2012р. розгляд справи відкладено на 10.08.2012 р. -в зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 10.08.2012 р.:
- строк розгляду справи продовжено до 25 вересня 2012 року - згідно ст. 69 ГПК України -за письмовим клопотанням представника відповідача;
- розгляд справи відкладено на 24.09.2012 року -у зв`язку з задоволенням усного клопотання представника ДП "Одеська залізниця" про перенесення слухання справи у зв'язку з необхідністю підготувати відзив, неподанням витребуваних судом документів.
Представником відповідача ДП "Одеська залізниця" у судовому засіданні 24.09.2012 р. надано відзив на позов, відповідно до змісту якого підприємство визнає заявлені позовні вимоги про стягнення: суми основного боргу в розмірі 580 684грн., суми 3% річних в розмірі 6 707,04грн. та суми пені в розмірі 16 767,60грн., проте, заперечує проти розрахунку суми втрат від інфляції -3 387,70 грн. та просить відмовити позивачу в задоволенні цієї вимоги.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.09.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.
17.06.2011р. між ДП "Одеська залізниця" (Замовником) та ТОВ "Торговий дім ТМХ" (Постачальником) укладено договір поставки № ОД/НХ-11-471НЮ запасних частин до електровозів серії 2ЕЛ5, 2ЕС5К.
У відповідності з умовами Договору, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність замовника товар, визначений у специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.
Згідно п. 7.2. Договору сторони узгодили, що замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.
П. 11.2 Договору встановлено, що замовник, у разі порушення строків оплати, сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 16.2 Договору термін дії Договору: з моменту його підписання до 31.12.2011р., а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами зобов`язань.
Додатковою угодою № 1 від 29.12.2011р. до договору № ОД/НХ-11-471НЮ від 17.06.2011р., серед іншого, сторони встановили, що:
- постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника товар, визначений у специфікаціях (додаток № 1, № 2 до договору), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору;
- термін дії Договору: з моменту його підписання по специфікації № 1 до 31.12.2011р., по специфікації № 2 з 01.01.2012р. до 31.03.2012р.
На виконання умов договору постачальник поставив, а замовник прийняв товар, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними:
- № 0-00000047 від 18.10.2011р. на суму 502 854грн. (у т.ч. ПДВ);
- № 0-00000006 від 29.03.2012р. на суму 97 830грн. (у т.ч. ПДВ).
Також позивачем було виписано відповідачу відповідні рахунки-фактури: № 0-00000102 від 18.10.2011р. -на 502 854грн. та № 0-00000016 від 29.03.2012р. -на 97 830грн.
Ніяких платежів за отриманий товар за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. ДП "Одеська залізниця" не здійснило, відповідно до чого ТОВ "Торговий дім ТМХ" 14.02.2012р. звернулось до підприємства з претензію №12-057, в якій просило погасити заборгованість в сумі 502 854грн., у відповідь на яку ДП "Одеська залізниця" (№ НХ-13/051 від 13.03.2012р.), погоджуючись з наявністю заборгованості, повідомило, що оплата заборгованості буде здійснюватись по мірі надходження фінансування протягом березня 2012р.
15.03.2012р. відповідачем було сплачено 20 000грн. -в рахунок оплати отриманого товару за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. -за рахунком № 102 від 18.10.2011р. -за лобове скло, що підтверджується банківською випискою, доданою до матеріалів справи.
В порушення умов договору, ДП "Одеська залізниця" - за отриманий товар - згідно видаткової накладної № 0-00000006 від 29.03.2012р. -взагалі не розрахувалось, що і стало підставою для звернення ТОВ "Торговий дім ТМХ" до господарського суду з даним позовом, в якому окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості -580 684грн. (482 854грн. -за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. та 97 830грн. - за видатковою накладною № 0-00000006 від 29.03.2012р.), просить стягнути з ДП "Одеська залізниця" 16 767,60 грн. - пені, 6 707,04 грн. - 3% річних та інфляційні нарахування в сумі 3 387,70грн.
Відповідач у судових засіданнях наявність заборгованості по розрахункам за поставлений товар підтвердив, суму основної заборгованості та розрахунок трьох процентів річних визнав, при цьому, заперечив щодо стягнення інфляційних нарахувань, з огляду на наявність дефляції за період: з березня 2012р. по червень 2012р.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який, в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Водночас, вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір поставки № ОД/НХ-11-471НЮ від 17.06.2011р., згідно з яким, позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору, а саме у строки, які визначені сторонами у п. 7.2 Договору.
Згідно накладної № 0-00000047 від 18.10.2011р. вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму -502 854грн., який відповідач оплатив лише частково - в сумі 20 000грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що у встановлений договором строк (60 днів з дати отримання товару) відповідач за поставлений згідно договору № ОД/НХ-11-471НЮ від 17.06.2011р. товар за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. на загальну суму 482 854грн. не розрахувався.
Таким чином, станом не день подання позову за відповідачем рахується основна заборгованість за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. згідно договору № ОД/НХ-11-471НЮ від 17.06.2011р. в сумі 482 854грн.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
П. 11.2 Договору сторонами узгоджено, що замовник, у разі порушення строків оплати, сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем:
- пені за прострочку виконання зобов'язання за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. згідно договору № ОД/НХ-11-471НЮ від 17.06.2011р. (482 854грн.) у розмірі 16 767,60грн.
- 3% річних за прострочку виконання зобов'язання за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. згідно договору № ОД/НХ-11-471НЮ від 17.06.2011р. (482 854грн.) у розмірі 6 707,04грн.
за період, заявлений позивачем, а саме: з 16.01.2012 до 03.07.2012р., встановив їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також умовам чинного законодавства.
При цьому, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних нарахувань за прострочку виконання зобов'язання за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. у розмірі 3 387,70грн., встановив його помилковість та здійснив власний розрахунок інфляційних нарахувань за допомогою системи „Ліга-Закон" за період, заявлений позивачем, а саме: з 16.01.2012 до 30.04.2012р., згідно якого сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню з відповідача становить 2 414,27грн.
Також, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару за видатковою накладною № 0-00000006 від 29.03.2012р. на суму 97 830грн. згідно договору № ОД/НХ-11-471НЮ від 17.06.2011р. та підтверджено факт існування заборгованості за поставлену продукцію, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 580 684грн. (482 854грн. -за видатковою накладною № 0-00000047 від 18.10.2011р. та 97 830грн. - за видатковою накладною № 0-00000006 від 29.03.2012р.) є обґрунтованою.
Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за договором № ОД/НХ-11-471НЮ від 17.06.2011р. у розмірі 580 684грн., пені у розмірі 16 767,60грн., 3% річних у розмірі 6 707,04грн. та 2 414,27грн.- інфляційних нарахувань.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, вирішив:
1 . Позов задовольнити частково.
2 . Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ТМХ" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34, код ЄДРПОУ 33403042) 580 684 (п'ятсот вісімдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. -основної заборгованості, 16 767 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 60 коп. -пені, 6 707 (шість тисяч сімсот сім) грн. 04 коп. - 3 % річних, 2 414 (дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 27 коп. - інфляційних нарахувань, 12 131 (дванадцять тисяч сто тридцять одну) грн. 49 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 01.10.2012 року.
Суддя Мостепаненко Ю.І.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2012 |
Оприлюднено | 02.10.2012 |
Номер документу | 26212026 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Мостепаненко Ю.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні