Ухвала

від 28.09.2012 по справі 5017/2012/1910

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"28" вересня 2012 р.№ 5017/2012/1910

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 25.09.2012 р. за №4394/2012 за заявою: Приватного підприємства (далі -ПП) „ЮГІНТРЕРТРЕЙД" (03061, м. Київ, вул. Суздальська буд. 3. Код ЄДРПОУ 37415643) про визнання банкрутом відсутнього боржника Приватного підприємства (далі - ПП) „ЛИТ-УКРАЇНА" (61072, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд.291, кв.1. Код ЄДРПОУ 32237915);

ВСТАНОВИВ: 25.09.2012 р. ПП „ЮГІНТРЕРТРЕЙД" звернулося до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ПП „ЛИТ-УКРАЇНА" банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання у сумі 72 000 грн. за договором постачання від 19.08.2011 р. після настання встановленого строку їх сплати та визнаної претензії боржником.

Заява ПП „ЮГІНТРЕРТРЕЙД" про порушення провадження справи про банкрутство ПП „ЛИТ-УКРАЇНА" у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є: не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати судового збору та неподання доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Згідно з підпунктом 13, пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" з 19.01.2012 р. за подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлена ставка судового збору у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" з 1 січня 2012 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 073 грн. 00 коп., а отже при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, заявником необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 5 365 грн. 00 коп.

Ініціюючий кредитор до заяви про визнання банкрутом не надав докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Ініціюючий кредитор, в підтвердження незнаходження боржника -ПП „ЛИТ-УКРАЇНА" за адресою державної реєстрації надав акти від 31.10.2011р. та від 22.11.2011р., огляду місцезнаходження за юридичною адресою боржника (61072, м. Харків, пр-кт Леніна, буд. 50-А, оф. 31) складеного представником заявника, що не являється належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням. Крім того дана адреса не співпадає з адресою вказаною в заяві про порушення про банкрутство, що викликає сумніви щодо правильності даних про державну реєстрацію.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (далі - Закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство".

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника у сумі 72 000 грн. за договором постачання від 19.08.2011 р. після настання встановленого строку їх сплати та визнаної претензії боржником.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч.1,8 ст.7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" визнана претензія не є виконавчим документом. Отже, заява ініціюючого кредитора про визнання ПП „ЮГІНТРЕРТРЕЙД" банкрутом, подана за відсутності безспірних вимог до боржника.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006р. у справі № 3/157.

Крім того, заявником не надано господарському суду відомостей податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника -ПП „ЛИТ-УКРАЇНА".

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, а тому заява ПП „ЮГІНТРЕРТРЕЙД", підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону (№ 2343-ХІІ) та ст. 63 ГПК України.

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами ".

Відповідно до системи діловодства господарського суду ПП „ЮГІНТРЕРТРЕЙД" з 28.03.2012р. по 25.09.2012р. одинадцять раз звертався до господарського суду із аналогічними безпідставними заявами про порушення провадження справи про банкрутство ПП „ЛИТ-УКРАЇНА" у зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, шахрайство з фінансовими ресурсами, службове підроблення документів, службова недбалість , тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Таким чином, суд зазначає, що директор ПП „ЮГІНТРЕРТРЕЙД" Ігнат В.В. в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України зловживає процесуальними правами, подаючи до господарського суду в порушення вимог діючого законодавства безпідставні заяви, а тому в подальшому господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Керуючись п. п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного підприємства „ЮГІНТРЕРТРЕЙД" (03061, м. Київ, вул. Суздальська буд. 3. Код ЄДРПОУ 37415643) про визнання банкрутом відсутнього боржника Приватного підприємства „ЛИТ-УКРАЇНА" (61072, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 291, кв.1. Код ЄДРПОУ 32237915) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження справи про банкрутство на 15 аркушах.

Суддя Зеленов Г.М.