Постанова

від 30.08.2012 по справі 5011-53/3585-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2012 № 5011-53/3585-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «А4 Консалтинг»

на рішення господарського суду міста Києва

від 05.06.2012 року (повний текст підписано - 08.06.2012р.)

у справі № 5011-53/3585-2012 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом приватного підприємства «Деліція», Київська область, м. Буча

до товариства з обмеженою відповідальністю «А4 Консалтинг», м. Київ

про стягнення 40242,96грн.,-

за участю представників:

від позивача: Хасін І.Б. - представник (дов.№251/06.11 від 16.06.2011 р.);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Деліція» (надалі - ПП «Деліція») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «А4 Консалтинг» (надалі - ТОВ «А4 Консалтинг») боргу в сумі 40242,96грн., у т.ч. 25000,00грн. отриманих від позивача коштів, 410,96грн. 3% річних та 14832,00грн. неустойки.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 48042,96грн., у т.ч. 25000,00грн. основного боргу, 22632,00грн. пені та 410,96грн. 3% річних (а.с.101-102). Вимоги в частині стягнення 25000,00грн. мотивовані нездійсненням відповідачем зарахування даних коштів в рахунок договору №2011/5 від 14.06.2011 року, а вимоги в частині стягнення 3% річних та неустойки мотивовані неналежним виконанням договору №2011/24 від 12.07.2011р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року у справі № 5011-53/3585-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25000,00грн. отриманих ним коштів, що підлягали оплаті, 21840,00грн. неустойки та судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «А4 Консалтинг» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року та припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 12.07.2011 року.

В судовому засіданні 12.07.2012 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 30.08.2012 року.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 30.08.2012 року представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважав рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Скаржник в судове засідання своїх представників не направив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши думку представника позивача щодо розгляду справи без участі представника відповідача, колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність відповідача, за наявними у справі матеріалами.

30.08.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14.06.2011 року між приватним підприємством "Деліція" (в тексті договору - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "А4 Консалтинг" (в тексті договору - виконавець) укладено договір № 2011/5 (надалі - договір № 2011/5), за умовами якого виконавець зобов'язався виконати роботи з попереднього ознайомлення з бізнес-процесами замовника з метою підготовки рекомендацій з кількісного та якісного складу підсистем, що впроваджуються, для подальшого виконання проекту побудови автоматизованої системи управління підприємством замовника на базі програмного забезпечення конфігурації на платформі "1С. Підприємство 8", а замовник відповідно зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх (а.с.22-23).

Пунктом 2.1 договору №2011/5 сторони передбачали, що вартість робіт по даному договору складає 25000,00грн. без ПДВ. Оплата робіт по договору здійснюється у вигляді 100% предоплати (п.2.2 договору №2011/5).

Договір №2011/5 укладений на період з 16.06.2011р. по 16.07.2011р. (п.6.1 договору).

На виконання договору № 2011/5 позивач здійснив оплату робіт з попереднього ознайомлення з бізнес-процесами згідно рахунку №20600032 від 16.06.2011 р. в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7519 від 16.06.2011р., вказавши у графі призначення платежу - за передпроектне дослідження (а.с.30).

30.06.2011 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт №20600000036, згідно якого роботи, які є предметом договору №2011/5, на суму 25000,00грн. виконані повністю в узгоджені терміни (а.с.34).

12.07.2011 року між приватним підприємством "Деліція" (в тексті договору - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "А4 Консалтинг" (в тексті договору - виконавець) було укладено договір № 2011/24 (надалі - договір № 2011/24), за умовами якого виконавець зобов'язався виконати проект побудови автоматизованої системи управління підприємством замовника на базі програмного забезпечення конфігурації Управління виробничим підприємством для України, що використовується на платформі "1С. Підприємство 8", а замовник відповідно зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх (а.с.24-29).

Пунктом 2.1 договору №2011/24 сторони передбачали, що вартість робіт по даному договору складає 250000,00грн. без ПДВ. Вартість окремих етапів робіт в розрізі під етапів наведена в Протоколі узгодження договірної ціни, який є додатком № 2 до договору та є його невід'ємною частиною

Оплата робіт по договору здійснюється поетапно на підставі Графіку оплат, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною. Платежі, для яких в Графіку оплат вказано призначення платежу як передоплата, здійснюється суворо у відповідності з Графіком оплат. Платежі для яких в Графіку оплат вказано призначення платежу як остаточна оплата, сплачуються в строки, передбачені Графіком оплат, однак в будь-якому випадку протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами Актів виконаних робіт по відповідним етапам (п.2.2 договору №2011/24).

На виконання договору № 2011/24 позивачем здійнено оплату передпроектного дослідження згідно рахунку №20600038 від 18.07.2011 р. в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7799 від 18.07.2011р. (а.с.31).

29.07.2011 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт №20600000038, згідно якого роботи за етапом №0 Календарного плану договору №2011/24 - підготовчі роботи на суму 25000,00грн. виконані повністю в узгоджені терміни (а.с.35).

Додатком №1 до договору №2011/24 є Проект розробки та впровадження інформаційної системи компанії «Деліція» (а.с.36-54).

До договору №2011/24 сторонами укладено додаткову угоду №1 (а.с.55-58).

Матеріали справи свідчать, що при виконанні зазначених договорів №2011/5 та №2011/24 між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору підряду за яким, в силу статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що нездійснення відповідачем зарахування отриманих коштів в сумі 25000,00грн. (платіжне доручення №7799 від 18.07.2011р.) в рахунок договору №2011/24, є порушенням п.2.3 договору №2011/5. Отже, за твердженням позивача, зазначені кошти в сумі 25000,00грн. підлягають поверненню позивачу.

У відповідності до положень п. 3 частини 1 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.3 договору №2011/5 в разі укладення в подальшому між замовником та виконавцем договору на побудову автоматизованої системи управління зазначена вартість включається у вартість проведених робіт по предпроектному дослідженню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповідно до умов договору №2011/5 виконав підрядні роботи, а позивач їх прийняв на загальну суму 25000,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт №20600000036 від 30.06.2011 року. Даний акт підписаний обома сторонами та завірені печатками підприємств (а.с.34).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач розрахувався за роботи в повному обсязі в порядку п.2.2 договору №2011/5 шляхом 100% предоплати на суму 25000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №7519 від 16.06.2011р. (а.с.30).

Колегія суддів не погоджується з твердженням позивача та висновком місцевого господарського суду про те, що отримані відповідачем на виконання договору №2011/24 кошти в сумі 25000,00грн. (платіжне доручення №7799 від 18.07.2011р.) підлягали зарахуванню в рахунок договору №2011/5 на підставі п.2.3 договору №2011/5.

Згідно платіжного доручення №7799 від 18.07.2011р. кошти в сумі 25000,00грн. сплачені на виконання договору № 2011/24 в оплату передпроектного дослідження (а.с.31), а згідно акту виконаних робіт №20600000038 від 29.07.2011 року обумовлені договором роботи були виконані на суму 25000,00грн. Даний акт підписаний обома сторонами та завірені печатками підприємств (а.с.35).

Листом №4 від 28.11.2011 року відповідач повідомив позивача про подальше призупинення робіт по договору №2011/24 в зв'язку з неоплатою робіт, за результатами яких відповідачем виставлено рахунки та акти виконаних робіт (а.с.59-75). Відповіддю №333/12.11 від 14.12.2011р. позивач повідомив відповідача про заперечення проти прийняття підрядних робіт та підписання актів, обґрунтовуючи це неналежним виконанням відповідачем підрядних робіт (а.с.76-81).

Згідно заяви №11/01.12 від 11.01.2012р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору №2011/24 (а.с.82-86).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що на дату звернення позивача до суду з дійсним позовом у ТОВ «А4 Консалтинг» кошти сплачені згідно платіжного доручення №7799 від 18.07.2011р. в сумі 25000,00грн. не є повторно сплаченими на виконання договору №2011/5.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача також 410,96грн. 3%річних та 22632,00грн. пені, обгрунтовуючи вимоги порушенням строків виконання робіт по договору №2011/24.

Пунктом 7.2. договору № 2011/24 встановлено, що при порушенні виконавцем строків належного виконання робіт більше, ніж на 5 календарних днів по відношенню до дати закінчення робіт, визначеної в Календарному плані, замовник вправі зупинити фінансування робіт, а виконавець зобов'язується сплатити на користь замовника пеню в розмірі 1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення.

Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження позивачем не надано в розумінні статтей 33, 34 ГПК України доказів неналежного виконання відповідачем робіт за договором №2011/24.

Колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставне задоволення вимог про стягнення з відповідача трьох процентів річних, оскільки в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відповідач боржником не є та не має перед позивачем грошових зобов'язань.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням зазначеного, висновок суду про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення пені є хибним.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія находить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду м. Києва від 05.06.2012 року у справі № 5011-53/3585-2012 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «А4 Консалтинг» на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року у справі № 5011-53/3585-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року у справі № 5011-53/3585-2012 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з приватного підприємства «Деліція» (08292, Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 2-В, код ЄДРПОУ 31202174) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А4 Консалтинг» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 33552531) 805,00грн. (вісімсот п'ять гривень 00 коп.) судових витрат за розгляд справи апеляційним господарським судом.

5. Матеріали справи № 5011-53/3585-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Гаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.