Постанова

від 04.12.2008 по справі 4299.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4299.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.12.2008Справа №2-21/4299.1-2008

04 грудня 2008 р. о 14 годині 30 хвилин Господарським судом Автономної республіки Крим у складі

Головуючого – судді                                                              Чонгової С.І.

Суддів                                                                                   Осоченко І.К.

                                                                                             Привалової А.В.

при секретарі судового засідання                                        Останіної В.С.

розглянута адміністративна справа № 2-21/4299.1-2008А

За позовом Державного підприємства Радгосп-завод «Алушта», м. Алушта (98510, АР Крим, м. Алушта, пров. Іванова, 3);

до відповідачів Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим, м. Алушта (98500, м. Алушта, вул. Леніна, 22-а);

За участю прокуратури АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.  

У судовому засіданні приймали участь представники:

Позивач Люблінська О.В., представник, паспорт № ЕС 526976 від 10.11.1997 р.;

Відповідач Патраш В.І., довіреність № 3232/10 від 31.05.07, головний державний податковий інспектор; Волкова А.В., довіреність № 6664/13/10 від 15.08.2008 р.,  старший державний податковий ревізор-інспектор; Вінник М.Ю., довіреність № 1597/9/10-0 від 24.07.2007 р., головний державний податковий інспектор;

Прокурор Тітков К.С., посвідчення №08153;

Сутність спору: Державне підприємство Радгосп-завод «Алушта», м. Алушта, звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим, м. Алушта, Державної податкової адміністрації в АР Крим, м. Сімферополь, у якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта № 611/23/2/8/00412694/1424 від 02.06.2003 р., рішення ДПІ в м. Алушта про результати розгляду скарги № 1977/10/23 від 23.07.2003 р., а також рішення ДПІ в АР Крим про результати розгляду скарги № 2555/10/25-007 від 25.09.2003 р.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 22.01.-23.03.2004 р. позовні вимоги були задоволені частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта № 611/23-2-8/00412694/1424 (0001002301/0) від 02.06.2003 р. в частині донарахування ПДВ у сумі 473433 грн. 07 коп. та фінансові санкції по ПДВ у сумі 473433 грн. 07 коп.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта № 0001002301/2/1478 від 13.10.2003 р. у частині основного платежу і сумі 672624 грн. та фінансові санкції у розмірі 672624 грн.; стягнуто з ДПІ в м. Алушта 72 грн. 15 коп. держмита та 100 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.2004 р. рішення Господарського суду АР Крим від 22.01.-23.03.2004 р. по справі було змінено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта № 0001002301/0 (№ 611/23-2-8/00412694/1424) від 02.06.2003 р. у частині донарахування податку на додану вартість в сумі 21744 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 21914 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта № 0001002301/2/1478 від 13.10.2003 р. у частині донарахування податку на додану вартість в сумі 587732 грн.; стягнуто з ДПІ в м. Алушта на користь ДП Радгосп-заводу «Алушта» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.; стягнуто з ДП Радгосп-заводу «Алушта» у дохід Державного бюджету України державне мито на апеляційне оскарження  у розмірі 21,25 грн.                     

Постановою Вищого Господарського суду України від 25.11.2004 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.2004 р. було змінено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушта АР Крим № 0001002301/0 (№ 611/23-2-8/00412694/1424) від 02.06.2003 р. в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 42476 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 42646 грн. В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.2004 р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 15.01.2008 р. постанови Вищого Господарського суду 25.11.2004 р., Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.2004 р. та рішення Господарського суду АР Крим від 22.01.-23.03.2004 р. скасовані. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

Відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим від 12 червня 2008 р. було вирішено подальший розгляд справи № 2-21/4299.1-2008 за позовом ПД. Радгосп-завод «Алушта» до Державної податкової інспекції в м. Алушта, Державної податкової адміністрації в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення здійснювати за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим від 12 червня 2008 р. справу № 2-21/4299.1-2008А було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чонговою С.І.

20 липня 2008 р. на адресу суду від Прокуратури АР Крим надійшло клопотання про вступ до участі в справі.

05 листопада 2008 р. позивачем до матеріалів справи було надано заяву про змінення предмету позову, у якій позивач просить: визнати нечинними податкові повідомлення-рішення: від 13.10.2003 р. № 0001002301/2/1478 в сумі основного платежу 672624,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 672794,00 грн., всього в сумі 1345418,00 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13 листопада 2008 р. було прийнято відмову позивача від позовних вимог до Державної податкової адміністрації в АР Крим. Провадження по справі у частині позовних вимог до Державної податкової адміністрації в АР Крим було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, у зв'язку з клопотання відповідача, ухвалою заступника голови Господарського суду АР Крим від 13 листопада 2008 р. було призначено колегію суддів для розгляду справи № 2-21/4299.1-2008А у складі -  Головуючого – судді Господарського суду АР Крим Чонгової С.І., суддів Господарського суду АР Крим – Мокрушина В.І., Привалової А.В.

Відповідно до ухвали заступника голови Господарського суду АР Крим від 04 грудня 2008 р. було змінено склад суду для розгляду справи № 2-21/4299.1-2008А, було виведено суддю Господарського суду АР Крим Мокрушина В.І. зі складу колегії по справі № 2-21/4299.1-2008А, та введено до складу колегії суддю Господарського суду АР Крим Осоченко І.К.

У судове засідання з'явився представник позивача, надав заяву про змінення предмету позову, у якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта: від 02.06.2003 р. № 0001002301/0 в сумі основного платежу 473433,07 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 473433,07 грн., всього в сумі 946866,14 грн.; від 13.10.2003 р. № 0001002301/2/1478 в сумі основного платежу 672624,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 672794,00 грн., всього в сумі 1345418,00 грн.

Представник відповідача у засідання суду з'явився, позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, відповідачем у процесі розгляду справи були заявлені клопотання про залучення до участі в справі Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України, Центральної дегустаційної комісії виноробної промисловості та повторно викликати спеціалістів Торгово-промислової палати Криму.

Вказані клопотання судом задоволені не були, оскільки такі клопотання суд не вважає обґрунтованими.

Сторони відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам, які беруть участь у справі, були вручені пам'ятки про права та обов'язки.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення та заперечення представника позивача, відповідача, висновок прокурора, дослідивши надані сторонами докази, судова колегія

          ВСТАНОВИЛА:          

Державною податковою інспекцією в м. Алушта з 28.02.2003 р. по 29.05.2003 р. проводилась планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства Державним підприємством радгоспом-заводом «Алушта», ідентифікаційний код 00412694 за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2002 р., за результатами якої 29.05.2003 р. складено акт № 40/23-2-8/00412694/758.

На час проведення перевірки позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію № 00243855 від 11.12.2002 р., індивідуальний податковий номер 0041269001026.

Відповідно даним звітності за формою № 7 АПК за 2000 р. сума, яка була одержана позивачем від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки склала 51,4 %загальної суми валового доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), у 2001 р. відповідно – 50,1 %.

Таким чином, сума, яка одержана позивачем від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередні податкові періоди (2000 р., 2001 р.) склала більше 50 % загальної суми валового доходу від реалізації товарів (робіт, послуг. У зв'язку з чим, підприємством використовувався спеціальний режим оподаткування, щомісячно подавалися до ДПІ в м. Алушта дві декларації з ПДВ: - декларація № 2 (сільськогосподарська, пункт 11.29. Закону України «Про податок на додану вартість»), у якій підприємство декларує операції продажу продукції власного виробництва (крім тваринництва), по скороченій формі; декларація № 3 (загальна), у якій підприємство декларує операції продажу іншої продукції

Відповідно акту перевірки ДПІ були встановлені порушення пункту 11.29. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині зарахування суми ПДВ від реалізації виноматеріалів у декларацію № 2 (сільськогосподарська) для перерахування суми ПДВ на спеціальний рахунок, а також порушення щодо складання декларації № 3 (загальна) у частині заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ та завищення податкового кредиту за період з 01.12.2000 р. по 31.12.2002 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0001002301/0 від 02.06.2003 р. на загальну суму 1090232 грн., у тому числі 502500 грн. – основний платіж і 587732 грн. – штрафні санкції, яке було оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації в АР Крим.

За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією в АР Крим прийнято рішення «Про результати розгляду скарги» від 25.09.2003 р. № 2555/10/25-007, відповідно якому було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта № 0001002301/0 від 02.06.2003 р. (реєстраційний № 61/23-2-8/00412694/1424), яке прийняте відносно Державного підприємства радгосп-заводу «Алушта», донараховано ПДВ в розмірі 170124 грн. та штрафні санкції з ПДВ в сумі 85062,00 грн.; крім того, Державній податковій інспекції в м. Алушта було приписано у відповідності з п.п. 6.6. статті 6 Закону України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направити Державному підприємству радгосп-завод «Алушта» окреме податкове повідомлення-рішення на загальну суму 255186 грн. (170124 грн. – податок на додану вартість та 85062 грн. – штрафні санкцій з податку на додану вартість).

Проте, ДПІ у м. Алушта направила платнику податку  податкове повідомлення-рішення від 13.10.2003 р. на загальну суму 1345418 грн. з урахуванням донарахованого ДПА в АР Крим ПДВ в загальній сумі 255186 грн. При цьому, первісне податкове повідомлення-рішення від 02.06.2003 р. відкликано не було. Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 1090232 грн. визначені позивачу двічі.

У відповідності з підпунктом 6.6. статті 6 Закону України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження,  раніше  надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме  податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов'язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути  сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою,  передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта № 0001002301/2/1478 від 13.10.2003 р. у частині визначення податкового обов'язку з ПДВ у загальній сумі 109232 грн., у тому числі 502500 грн. – основного платежу та 587732 грн. штрафних санкцій визнається судом таким, що суперечить вимогам підпункту 6.6. статті 6 Закону України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Матеріали справи свідчать про те, що підставою донарахування ПДВ в сумі 170124 грн. та штрафних санкцій з ПДВ в сумі 85062 грн. за результатами розгляду скарги платника податків ДПА в АР Крим були висновки ДПІ в м. Алушта про завищення негативного значення ПДВ на суму 75003 грн., у тому числі  за грудень 2000 р. в сумі 4818 грн., за березень 2001 р. – в сумі 14257 грн., за листопад 2001 р. – в сумі 20793 грн., за травень 2002 р. в сумі 13933 грн., за жовтень 2002 р. – в сумі 19027 грн., за грудень 2002 р. – в сумі 1906 грн.

Вказані висновки засновані на висновках про заниження ПДВ за операціями з реалізації виноматеріалів (перерозподілення ПДВ між деклараціями з ПДВ по сільськогосподарській діяльності та по загальній діяльності).

Розглянувши підстави донарахування податкового обов'язку з ПДВ за операціями позивача з реалізації виноматеріалів, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.06.2003 р. № 0001002301/0, у частині основного платежу у сумі 473433,07 грн. і штрафних (фінансових) санкцій у сумі 473433,07 грн., усього загальною сумою 946866 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001002301/2/1478 від 13.10.2003 р. у частині суми донарахування ПДВ 170124 грн. та штрафних санкцій в сумі 84892 грн. також не відповідають діючому законодавству виходячи з наступного.

Основну суму донарахованого податкового обов'язку з ПДВ, який належить сплаті до бюджету – 465227,00 грн., відповідач – ДПІ в м. Алушта донарахував за операціями позивача з реалізації виноматеріалів. При цьому, відповідач дійшов висновку про порушення Державним підприємством радгосп-заводом «Алушта» п. 11.29. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані висновки відповідача засновані на тому, що виноматеріали, які виробляються позивачем, є підакцизною продукцією.

Відповідно Статуту, довідки про включення до ЄДРПОУ, позивач відноситься до числа  сільськогосподарських товаровиробників, вказаних у  пункту 11.29. статті 11, що також підтверджено розрахунками встановлення питомої ваги доходів від реалізації сільгосппродукції власного виробництва і продуктів її переробки у загальному обсязі валового доходу підприємства, яка за 2000 р. склала 51,4 %, за 2001 р. склала 50,1 %, що не заперечується відповідачем.

Позивач є підприємством первинного виноробства та здійснює операції з продажу товарів власного виробництва, виготовлених з власної сільськогосподарської сировини, підприємствам вторинного виноробства, які з цієї сировини виробляють алкогольні напої – акцизні товари.  

В своєї діяльності позивач керується галузевими стандартами України на виноматеріали оброблені та необроблені, технічними умовами “виноматеріали шампанські” та технічними умовами “виноматеріали коньячні”.

Згідно галузевих стандартів України ГСТУ 202001 – 96, ГСТУ 45.1001-96 позивач оброблює виноматеріали, що призначені для випуску вин, які по типовості і фізико–хімічним показникам відповідають вину даного найменування і пройшли встановлений для нього цикл технічної обробки згідно до чинної нормативної документації.

Пунктом 33 Державного стандарту України 2163-93 “Виноробство “Терміни та визначення” визначено поняття виноматеріалу – це збродене повністю або частково виноградне сусло, призначене для виготовлення вина або коньячного спирту, тобто це сировина – предмети праці та природні компоненти, що підлягають подальшої переробці (ч. 10 ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”) для виробництва вин, які є підакцизним продуктом.

Згідно Закону України № 1352-IV від 28.11.2003 р. зі змінами та доповненнями, до 01.01.2006 р. зупинено дія п. 7.7. ст.. 7 і п. п. 10.1, 10.2 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997 р. – в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робот, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської  сировини, за виключенням операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса живою вагою, які здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно–правової форми та форми власності, в яких сума отримана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний податковий період, складає не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства. Дія п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”  продовжено до 01.01.2009 р.

Постановою Верховної Ради № 365 від 12.09.1996 р. вказано, що перелік товарів (продукції) на які встановлено акцизний збір, визначається та обмежується переліком підакцизних товарів, які ввійшли до Закону України від 07.05.1996 р. “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” № 178/96-ВР.

Даний Закон встановлює ставки акцизного збору на вино, шампанське та коньячний спирт. Ч. 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що ставки акцизного збору встановлені на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно УКТ ВЗД 2204ЗО), які реалізуються посередницьким організаціям і населенню, а також виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, які не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції 1.00 грн. за 1 літр.

Позивач реалізовував виноматеріали виключно підприємствам вторинного виноробства. Отже, виноматеріали, які виготовляє позивач, є лише сировиною для  виробництва підакцизних товарів. До того ж, позивач не є виробником виноматеріалів під кодом 220430, що підтверджується висновком торгово–промислової Палати АР Крим, а саме, виноматеріалам, які виробляє позивач, код 224030 не присвоєно.

Таким чином, виноматеріали, які знаходяться в стадії незавершеного виробництва до завершення повного технологічного процесу у будь-якій фазі обробки, не відносяться до алкогольної готової продукції і не можуть сертифікуватися, як готова продукція, для реалізації кінцевому споживачу.

Відповідно до Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» до підакцизної продукції може бути віднесено лише спирт та алкогольні напої. Отже, зазначене у Законі словом продукція «Виноматеріали» може вважатися підакцизною у разі її призначення для пиття і за наявності алкоголю у її складі.

Факт реалізації виноматеріалів тільки заводам вторинного виноробства відповідачем – ДПІ в м. Алушта у процесі документальної перевірки не спростований. В акті документальної перевірки вказано лише про реалізацію виноматеріалів підприємствам вторинного виноробства.

Відповідач не надав належних доказів щодо реалізації відповідачем виноматеріалів як напоїв, або інших доказів на підтвердження виготовлення виноматеріалів з їх призначенням для пиття.

Статтею 3 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби” № 329\95-ВР від 15 вересня 1995 року (з подальшими доповненнями і змінами) передбачені об'єкти оподаткування акцизним збором і об'єкти, які  не підлягають оподаткуванню, зокрема підпунктом “в” частини 2 цієї статті передбачено, що обороти від реалізації української сировини, що використовується для виробництва підакцизних товарів оподаткуванню не підлягають.

Крім того, у частині завищення платником податку податкового кредиту у лютому 2001 р. на суму 8011 грн. та в березні 2001 р. на суму 195 грн. за податковими накладними, які виписані Фірмою «Парадіз», висновки Державної податкової інспекції в м. Алушта визнаються судом необґрунтованими, оскільки вказані висновки документально відповідачем не підтверджені та спростовуються відомостями книги придбання товарів (робіт, послуг) та податковими деклараціями з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,  дії чи бездіяльності покладається на відповідача. якщо він заперечує проти адміністративного позову.   

Відповідач не надав суду належних доказів щодо заперечень на позовні вимоги.        

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Алушта: від 02.06.2003 р. № 0001002301/0 в сумі основного платежу 473433,07 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 473433,07 грн., всього в сумі 946866,14 грн.; від 13.10.2003 р. № 0001002301/2/1478 в сумі основного платежу 672624,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 672794,00 грн., всього в сумі 1345418,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем у матеріали справи надана довідка Головного управління статистики в АР Крим № АБ 050667 з Державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ), відповідно якої 08.02.2006 р. Державне підприємство радгосп-завод «Алушта» перереєстроване як Державне підприємство «Алушта».

Відповідно до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне замінити Державне підприємство радгосп-завод «Алушта» на Державне підприємство «Алушта».

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 04 грудня 2008 року. У повному обсязі постанову складено 12 грудня 2008 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 11, 12, 70, 79, 82, 86, пунктом 4 статті 92, статтями 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Здійснити заміну позивача - Державне підприємство радгосп-завод «Алушта» на Державне підприємство «Алушта».

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта:

від 02.06.2003 р. № 00010023\0 в сумі основного платежу в сумі 473433,07 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 473433,07 грн., всього в сумі 946866 грн.; від грн., № 0009251502 від 14.12.2006 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 9204,38 грн.

від 13.10.2003 р. № 0001002301\2\1478 в сумі основного платежу 672624,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 672794,00 грн., всього в сумі 1345418,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Алушта», м. Алушта (98510, АР Крим, м. Алушта, пров. Іванова, 3; п/р 2600051087 в АППБ «Аваль» м. Київ, МФО 380805, інші банківські рахунки не відомі; ЗКПО 00412694) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова суду може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 185-187 Кодексу Адміністративного судочинства України протягом 10 днів з дня  її проголошення або з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий

Суддя Господарського Суду АРК                           С.І. Чонгова

Судді Господарського суду АРК                            І.К. Осоченко

                                                                           А.В. Привалова

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.