Рішення

від 26.09.2012 по справі 1005/3287/2012

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

дата документу :

Справа №2/1005/1078/2012р.

1005/3287/2012

Рішення

Іменем України

26 вересня 2012р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мельника О.О.

при секретарі Швачко О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль справу за позовом ОСОБА_2 до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Управління Держкомзему України в Бориспільському районі про визнання рішення сільської ради, Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, і в судовому засіданні він та його представник підтримали письмовий текст уточненого позову про те, що на підставі рішення Бориспільського міськрайсуду від 15.10.1996р. позивач та відповідачка ОСОБА_3. є співвласниками житлового будинку № 35, з господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1. Тим самим рішенням, останнім було виділено в натурі та встановлено межі земельних ділянок для користування за даною адресою. Однак, рішенням Гнідинської сільради № 208-10-У від 01.03.2007р., частина земельної ділянки, що була виділена в користування позивачу за даним судовим рішенням, без жодних підстав, без врахування встановлених рішенням меж земельних ділянок, незаконно, була передана у власність ОСОБА_3, що призвело до неможливості обслуговування позивачем (проведення ремонту) житлового будинку, внаслідок відстані в 1 см від стіни будинку до суміжної земельної ділянки. На підставі вказаного рішення сільради, на ім»я ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0823 га за вищевказаною адресою. В подальшому, 22.04.2011р. ОСОБА_3 відчужила дану земельну ділянку ОСОБА_4, уклавши з ним договір дарування, що укладений в порушення чинного законодавства України, та є таким, що порушує право користування позивача на земельну ділянку, що була йому виділена судовим рішенням, та був укладений за наявності спору між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3, що вирішувався в судовому порядку щодо земельної ділянки, яка є предметом спірного правочину. Тому, з цих підстав, просить визнати вищевказані рішення сільради, державний акт на право власності на земельну ділянку та договір дарування, недійсними. Крім того, просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Представник Гнідинської сільської ради в судовому засіданні проти позову не заперечував та пояснив, що, за наявності судового рішення, сільрада допустила помилку при передачі у власність земельної ділянки відповідачці ОСОБА_3 Однак, на даний час, можливо лише надання позивачу у власність земельної ділянки, що залишилась, на що останній не погоджується.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представник Управління Держкомзему України в Бориспільському районі в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Встановлено, що позивач та відповідачка ОСОБА_3, на підставі рішення Бориспільського міськрайсуду Київської області від 15.10.1996р., набули право часткової власності на житловий будинок № 35, з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 Київської області.

Відомості щодо передачі, у встановленому законом порядку, позивачу та ОСОБА_3 у користування земельної ділянки за вищевказаною адресою, щодо загального розміру даної ділянки, а також щодо передачі частини даної земельної ділянки позивачу на підставі рішення суду, відсутні та сторонами на пропозицію суду не надані, за наявності такої можливості.

Позивач, жодний дій, спрямованих на набуття ним права користування чи права власності на зазначену у судовому рішенні частину земельної ділянки, у встановленому законом порядку, з моменту прийняття такого рішення, не вчиняв.

Рішенням Гнідинської сільської ради № 208-10-У від 01.03.2007р. відповідачці ОСОБА_3 було безкоштовно передано у власність земельну ділянку, площею 0,0823 га по АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На підставі вищевказаного рішення, на ім»я відповідачки ОСОБА_3, було видано державний акт серії ЯД № 777888 від 30.05.2008р., на право власності на земельну ділянку, площею 0,0823 га в АДРЕСА_1, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832500625, з кадастровим номером земельної ділянки 3220882601:01:016:0041.

22.04.2011р. між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір дарування земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 871, за яким право власності на земельну ділянку, площею 0,0823 га набув відповідач ОСОБА_4

Вищенаведене підтверджується даними копії спірного рішення, копії договору про виконання топографо-геодезичних вишукувальних польових робіт від 04.02.2011р. (а.с.8), копії вищезазначеного судового рішення (а.с.9-10), копії дослідження (а.с.11-12), копії схеми розділу житлового будинку (а.с.13), копії схеми порядку користування земельною ділянкою за вищезазначеною адресою (а.с.14-15), копії спірного державного акту на право власності на земельну ділянку та копії спірного договору дарування (а.с.16,45-46), копії збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів з АС ДЗК (а.с.17-18), копії викопіювання з генерального плану с.Гнідин (а.с.19), копії акту від 13.01.2012р.(а.с.20), копії технічного паспорту на вищезазначений житловий будинок (а.с.21-22), копії витягу з реєстру про право власності на нерухоме майно (а.с.82-83).

Згідно із ст.ст.19,22 Земельного Кодексу України в редакції 1991р., що діяла на момент прийняття судового рішення, на яке посилається позивач, як на підставу виникнення у нього права користування спірною земельною ділянкою, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл та селищ за проектами відведення цих ділянок. При цьому, розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), і одержання документа, що посвідчує право. Приступати до використання земельної ділянки, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею забороняється.

Згідно із ст.12 Земельного Кодексу України в редакції 2003 р., норми якої діяли на момент прийняття спірного рішення сільрадою, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в т.ч. розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до вищевказаного Кодексу.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом ч.1 ст.116 ЗК України у вищевказаній редакції, громадяни набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.6-10 ст.118 ЗК України, що була чинна на момент ухвалення спірного рішення сільрадою, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, в т.ч. для будівництва і обслуговування жилого будинку, у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської або Севастопільської міської державної адмністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходження земельної ділянки, із зазначенням у заяві бажаного розміру та мети її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення, який розробляється на замовлення громадян організаціями, які мають відповідні дозволи(ліцензії) на виконання таких робіт, погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органом архітектури та подається на розгляд органів місцевого самоврядування, які розглядають проект у місячний строк та приймають рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Згідно із ст.ст.125,126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ст.ст.202, 203 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилом ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Однак, позивач ніяким чином, у встановленому законом порядку, не набув право користування на земельну ділянку, що оспорюється, враховуючи, що на підставі судового рішення, на яке посилається позивач, право користування у позивача на землю не виникло, беручи до уваги те, що до повноважень суду не входить передача земельних ділянок у користування громадян. А тому і прийняття сільрадою рішення про передачу земельної ділянки у власність відповідачки ОСОБА_3, ніяким чином не порушує жодного права позивача, враховуючи також, що останній, у встановленому законом порядку, з моменту прийняття рішення судом до теперішнього часу, до сільської ради з заявою про передачу йому у власність або у користування земельної ділянки за вищевказаною адресою не звертався та межі земельної ділянки в натурі на місцевості не встановлював.

Таким чином, при прийнятті спірного рішення сільрадою, ніяких порушень допущено не було, враховуючи, що не можуть бути порушені межі земельної ділянки, що в користування фактично не передавалась, і підстав для визнання такого рішення, державного акту на право власності на землю, виданого на ім»я відповідачки ОСОБА_3 та договору дарування не має, вслід чого у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.19,22 Земельного Кодексу України (в редакції 1991р.), ст.12, ч.ч.6-10 ст.118, ч.1 ст.116, ст.ст.125,126,152 Земельного Кодексу України ( в редакції 2003р.), ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР(із змінами та доповненнями), ст.ст. 8,10,11,60,62,64,212-215 ЦПК України,

суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Управління Держкомзему України в Бориспільському районі про визнання рішення Гнідинської сільської ради № 208-10-\/ від 01.03.2007р., Державного акту серії ЯД № 777888 на право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3220882601:01:016:0041 та договору дарування від 22.04.2011р. земельної ділянки по АДРЕСА_1, недійсними -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Мельник