Рішення

від 09.12.2008 по справі 4608-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4608-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2008Справа №2-15/4608-2008

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506)

До відповідача  Житлово – експлуатаційного об'єднання співвласників будинків «Комплекс» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гоголя, 68; ідентифікаційний код 25630682)

Про спонукання укласти договір

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Міркін А.Л., довіреність № 18 від 07.08.2008 р., у справі

Від відповідача  - не з'явився

        Обставини справи: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось  до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, в якій просить зобов'язати Житлово – експлуатаційне об'єднання співвласників будинків «Комплекс» укласти договір № 1799 від 01.10.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було направлено на адресу відповідача проект договору № 1799 від 01.10.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації. 20.03.2008 р. до позивача надійшов підписаний відповідачем Договір № 1799 з протоколом розбіжностей. Позивач з умовами, викладеними у протоколі розбіжностей не згоден, що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до господарського суду АР Крим в порядку статті 187 Господарського кодексу України.

Відповідно до резолюції В.о. Голови господарського суду АР Крим від 29.09.2008 р. у зв'язку  призначенням судді Господарського суду АР Крим Курапової З.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду, справа була передана на розгляд судді господарського суду АР Крим Іщенко І.А.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29.09.2008 р. справа була прийнята до провадження суддею Іщенко І.А.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У судовому засіданні надав заяву про розгляд справи з урахуванням нових Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлкомунгоспу України № 190 від 27.06.2008 р.

          Відповідач явку представника жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином  рекомендованою кореспонденцією.

          Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з наведеним суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

          Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІУ від 24.06.2004 р.

          Предметом регулювання цього Закону, згідно зі статтею 3, є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

          Відповідно до статті 16 цього Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Наказом Мінжитлкомунгоспу України № 190 від 27.06.2008 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 936/15627 від 07.10.2008 р., визнаний таким, що втратили чинність, наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.94 N 65 "Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.94 за N 165/374.

Цим же наказом затверджена нова редакція Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що діє з 18.10.2008 р.

У зв'язку з наведеним суд вважає за можливе розглянути даний спір з урахуванням нової редакції Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Мінжитлкомунгоспу України № 190 від 27.06.2008 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 936/15627 від 07.10.2008 р.

          Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до Житлово – експлуатаційного об'єднання співвласників будинків «Комплекс»  з пропозицією укласти договір № 1799 від 01.10.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації.

          20.03.2008 р. за вх. № 2318 до позивача надійшов підписаний відповідачем вказаний Договір № 1799 з протоколом розбіжностей з супровідним листом № 06 від 19.03.2008 р.

          Не погодившись з запропонованим відповідачем протоколом розбіжностей позивач звернувся до суду з позовом щодо їх врегулювання.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.

          Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).

          Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що розбіжності сторін виникли, у тому числі, відносно пункту 4.2.1 проекту Договору №1799 від 01.10.2007 р., яким передбачено, що протягом звітного місяця оплачуються платіжні документи (рахунки) у розмірі: 1-ша декада місяця – 30 % від вартості споживчих послуг по водопостачанню у попередньому місяці. Остаточний розрахунок за отриманні послуги по водопостачанню та водовідведенню виконуються до закінчення поточного звітного місяця. Звітним вважається місяць, в якому безпосередньо надавались послуги з дійсного Договору.

Відповідно до протоколу розбіжностей, відповідач просить зазначений пункт договору викласти у наступній редакції: «Абонент» сплачує платіжні документи (рахунки) не пізніше 20-го числа місяця, що слідує за звітним. Звітним вважається місяць, у якому безпосередньо надавались послуги з дійсного Договору.

Суд вважає, що запропоновані сторонами редакції пункту 4.2.1 договору  не в повній мірі відповідають пункту 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені Наказом Мінжитлкомунгоспу України № 190 від 27.06.2008 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 936/15627 від 07.10.2008 р. (надалі — Правила) та набрали чинності з 18.10.2008 р.

Згідно пункту 3.7. вказаних нових Правил розрахунки за спожиту питну воду  та  скид  стічних  вод здійснюються   усіма  споживачами  щомісячно  відповідно  до  умов договору.

Отже, зазначений пункту 3.7  Правил передбачає щомісячну оплату за надані послуги (тобто не пізніше спливу останнього дня відповідного місяця).

Таким чином, суд вважає за необхідне викласти пункт 4.2.1 Договору в наступній редакції: «Абонент» зобов'язаний здійснювати розрахунок за отримані послуги з водопостачання та водовідведення щомісячно до припинення поточного звітного місяця на підставі рахунку на оплату за надані послуги. Звітним місяцем вважається місяць в якому безпосередньо надавалися послуги за цим договором».

Пунктом 6.2.7 Договору передбачено, що  «Абонент» зобов'язаний для безперебійного водопостачання, у випадку аварій на магістральних трубопроводах та розвідних мережах, мати резервуари добового запасу води.

Відповідач просить зазначений пункт Договору виключити.

Суд погоджується з умовою відповідача стосовно виключення з тексту Договору пункту 6.2.7, оскільки пункт 7.9. Правил, що діють з 18.10.2008 р.,  визначає, що витрата води на гасіння пожеж, проведення учбових занять з  пожежної  безпеки,  ліквідацію  аварій   та   стихійного   лиха визначається  відповідно  до  оформленого акта із зазначенням часу користування  водою  за  участю  представників  органів   пожежної охорони, споживача та виробника, тобто не містить обов'язкової вказівки на зберігання резервуарів добового запасу води Абонентом.

Відповідач також просить виключити з  тексту Договору пункт 6.2.8, відповідно до якого Абонент зобов'язаний забезпечувати очищення стічних вод на локальних очисних спорудах до рівня, при якому допускається скидання у міську каналізацію.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до абзацу 4 пункту 2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, що затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р. та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за  № 403/669, абзацу 4 пункту 2.4  Правил приймання стічних водопідприємств у систему каналізації міста Сімферополя, які затверджені  Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 469 від 26.03.2004 р., погоджені   з Держекоінспекцією по Центрально-Кримському регіону та СЕС м. Сімферополя згідно яким підприємства зобов'язані виконувати на вимогу Водоканалу  попереднє очищення забруднених стічних вод на локальних  очисних спорудах.

Зазначені Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що пункт 6.2.8 Договору № 1799 від 01.10.2007 р. підлягає затвердженню в редакції, запропонованій позивачем.

Пунктом 6.2.16 Договору передбачено, що Абонент зобов'язаний: «Отримати у «Водоканалу» дозвіл на скидання стічних вод у міську каналізаційну мережу. У випадку неотримання дозволу або закінчення строку його дії, здійснювати плату за послуги водовідведення за весь період відсутності дозволу по підвищеному  розміру у відповідності з Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя».

Відповідачем запропоновано викласти вказаний пункт у такій редакції: «Отримати у «Водоканалу» дозвіл на скидання стічних вод у міську каналізаційну мережу».

Пункт 6.2.16 проекту Договору в редакції позивача відповідає вимогам пунктів 1.2, 1.5, 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, що затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р. та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за   № 403/669, пунтку 6.2 Правил приймання стічних водопідприємств у систему каналізації міста Сімферополя, які затверджені  Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 469 від 26.03.2004 р., погоджені   з Держекоінспекцією по Центрально-Кримському регіону та СЕС м. Сімферополя зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Виконкому Сімферопольської міської ради № 3334 від 12.12.2007 р. (надалі – Місцеві правила приймання) у зв'язку з наступним.

Згідно з пунтком 1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України дані правила    поширюються    на   комунальні   підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України  та інші   підприємства,   що   мають  на  балансі  системи  місцевого водопроводу  та  каналізації  (далі  -  Водоканали),  та  на   всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності,  які скидають  свої  стічні  води  в  системи каналізації населених пунктів (далі – Підприємства).

Згідно з пунктом 1.5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення   плати  за  скид  промислових  стічних  вод  у  системи каналізації населених пунктів (далі  -  Інструкція) Водоканали  розробляють  місцеві  Правила  приймання  стічних  вод підприємств  у  систему  каналізації  населеного  пункту  (далі  - місцеві   Правила  приймання),  у  яких  установлюються  допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися   Підприємствами   в   систему   каналізації,   а  також відображаються   місцеві   особливості   приймання   стічних   вод Підприємств у міську каналізацію.

До того ж відповідно до пунтку 1.6  Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України  місцеві Правила приймання згідно з Законом України  "Про місцеве  самоврядування  в  Україні"  затверджують виконавчі  органи  місцевих  рад  за  поданням  Водоканалів  після погодження    з   територіальними   органами   Мінекоресурсів   та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила    приймання   є   обов'язковими   для   всіх Підприємств,  яким Водоканали надають послуги з водовідведення  та які розташовані на території даної місцевої ради.

Згідно останньому абзацу пункту 6.2 Місцевих правил приймання (зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Виконкому Сімферопольської міської ради № 3334 від 12.12.2007 р.) абонент не має права скидати стічні води без одержання дозволу на скидання. За скидання стічних вод без дозволу (або скінчення строку його дії), абонент сплачує підвищений тариф до оформлення відповідного дозволу, згідно з пунтком 8.2 даних місцевих Правил.

Крім того, абзацом 4 пункту 8.2 Місцевих правил приймання (зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Виконкому Сімферопольської міської ради № 3334 від 12.12.2007 р.) передбачено, що підприємства, які здійснюють скидання стічних вод і не мають дозволу (або по закінченню строку його дії), оплачують Водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих стічних вод за час відсутності дозволу, згідно даним місцевим Правилам.

Таким чином, пункт 6.2.16 проекту договору в редакції позивача відповідає вимогам Місцевих правил приймання, які прийняті відповідно до Правил приймання  стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України і є обов'язковими (місцеві правила) для виконання абонентом, а отже підлягає затвердженню у редакції позивача.

Відповідач просить виключити  з Договору пункт 6.5.6, відповідно до якого «Водоканал» має право: «Припинити надання послуг на водоспоживання та водовідведення на всіх або на окремих об'єктах «Абонента» на період тимчасової відсутності «Абонента» або по заяві «Абонента», якщо це не вплине на водоспоживання інших осіб (абонентів, субабонентів), з опломбуванням запірних вентилів на воді, від якого відбувається  живлення водою «Абонента» та з відключенням каналізаційних мереж «Абонента», при умовах письмової заяви про це «Абонентом» в порядку та у строки, встановлені пунктом 6.2.5 дійсного Договору, а також при виконані їм пункту 6.2.17 дійсного Договору. Припинення надання води та відключення від каналізації у випадках, встановлений дійсним пунктом виконується протягом п'яти днів з дати отримання «Водоканалом» повідомлення «Абонента» про припинення користування водопроводом та каналізацією. При цьому у випадку, коли припинення надання послуг по водоспоживанню та водовідведенню «Абоненту» вплине на водоспоживання та водовідведення інших осіб ( абонентів, субабонентів), «Водоканал» може відмовити у відключенні «Абоненту». У такому випадку «Водоканал» виставляє рахунки за споживчі послуги «Абоненту», який зобов'язаний ці рахунки прийняти та сплатити, крім випадків, коли субабонент самостійно повністю сплатить послуги по водоспоживанню та водовідведенню по відокремленому, раніш укладеному договору «Водоканалу» з субабонентом на надання послуг по водоспоживанню та водовідведенню».

Зазначений пункт Договору частково кореспондується з приписами пункту 6 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач має право на  несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача  та/або  членів  його  сім'ї  при відповідному   документальному   оформленні,  а  також  за  період фактичної  відсутності  житлово-комунальних   послуг,   визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд вважає за необхідне пункт 6.5.6 Договору викласти у редакції, яка повністю відповідає зазначеним приписам закону, а саме: «Припинити надання послуг на водоспоживання та водовідведення на всіх або на окремих об'єктах «Абонента» на період тимчасової відсутності «Абонента» по заяві «Абонента», якщо це не вплине на водоспоживання інших осіб (абонентів, субабонентів), з опломбуванням запірних вентилів на воді, від якого відбувається  живлення водою «Абонента» та з відключенням каналізаційних мереж «Абонента», при умовах письмової заяви про це «Абонентом» в порядку та у строки, встановлені пунктом 6.2.5 дійсного Договору, а також при виконані їм пункту 6.2.17 дійсного Договору. Припинення надання води та відключення від каналізації у випадках, встановлений дійсним пунктом виконується протягом п'яти днів з дати отримання «Водоканалом» повідомлення «Абонента» про припинення користування водопроводом та каналізацією. При цьому у випадку, коли припинення надання послуг по водоспоживанню та водовідведенню «Абоненту» вплине на водоспоживання та водовідведення інших осіб ( абонентів, субабонентів), «Водоканал» може відмовити у відключенні «Абоненту». У такому випадку «Водоканал» виставляє рахунки за споживчі послуги «Абоненту», який зобов'язаний ці рахунки прийняти та сплатити, крім випадків, коли субабонент самостійно повністю сплатить послуги по водоспоживанню та водовідведенню по відокремленому, раніш укладеному договору «Водоканалу» з субабонентом на надання послуг по водоспоживанню та водовідведенню».

Крім того, відповідач просить  виключити з проекту Договору пункт 6.5.7, відповідно до якого «Водоканал» має право: «Поновити надання послуг з дійсного Договору у п'ятиденний строк після ліквідації заборгованості, усунення порушень та надходження до «Водоканалу» від «Абонента» заяви про поновлення надання послуг по водопостачанню та водовідведенню з доказами виконання умов дійсного Договору, складеної та направленої у відповідності з пунктом 6.2.5 дійсного Договору та оплати «Абонентом» робіт по припиненню та поновленню надання послуг».

Зазначений пункт проекту Договору зобов'язує відповідача оплатити роботи позивача по припиненню та поновленню надання послуг у разі порушення відповідачем умов договору, зокрема не сплати наданих послуг або скоєння інших порушень.

Суд вважає, що умови пункту проекту Договору кореспондуються із положеннями статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (стаття 225 Господарського кодексу України).

За змістом статті 218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої статтею 224 Господарського кодексу України, є правопорушення, що було скоєно учасником господарських відносин, наприклад – порушення умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг з водопостачання і як слідство – припинення надання послуг  водопостачання.

Як зазначено вище, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено – у даному випадку оплатити  роботи по припиненню та поновленню надання послуг у зв'язку з порушенням умов договору.

 Таким чином, спірний пункт проекту Договору передбачає умови, які прямо передбачені Господарським кодексом України, який, в свою чергу, встановлює у відповідності з Конституцією України правові основи господарської діяльності, яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності, зокрема порядок укладення та умови господарських договорів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що пункт 6.5.7 Договору № 1799 від 01.10.2007 р. підлягає затвердженню в редакції, запропонованій позивачем.

В протоколі розбіжностей відповідачем запропоновано пункт 6.5 доповнити пунктом наступного змісту: «Водоканал» оплачує «Абоненту» комісійну винагороду 2 % та 3 % банківського обслуговування від перерахованих «Водоканалу» грошових коштів, що надійшли «Абоненту» від населення, що споживає послуги з водопостачання та водовідведення. Оплата виконується на підставі рахунку, наданого «Абонентом» до 28 числа місяця, у якому виклюється перерахування грошових коштів «Абонентом».

Частина 1 статті 174 Господарського кодексу України передбачає, що під ставами виникнення господарських зобов'язань можуть бути закон або інший нормативно-правовий акт, що регулює господарську діяльність, господарський договір та інші угоди.

Чинне законодавство не передбачає обов'язок позивача сплачувати  відповідачу комісійну винагороду 2% від зібраної суми за послуги по водопостачанню та відводу стоків, та від шкодовувати 3% за банківське обслуговування. Тобто немає правової підстави для  виникнен ня господарських зобов'язань позивача сплачувати  відповідачу комісійну винагороду 2% від зібраної суми за послуги по водопостачанню та відводу стоків, та відшкодовувати 3% за банківське обслуговування.

          До того ж статтею 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” закріплено, що у багатоквартирному будинку договір на надання житлово-комунальних послуг укладається між відповідним власником, квартиронаймачем, орендарем квартири та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

          Відповідач є балансоутримувачем відповідних багатоквартирних будинків і самостійно укладає зі своїм населенням (мешканцями цих будинків) договори на надання житлово-комунальних послуг, в тому числі на водопостачання та водовідведення. Отже отримання відповідачем плати за водопостачання та водовідведення на його (відповідача) рахунок є отриманням плати за надання цих послуг своїми мешканцями.

          В свою чергу плата за водопостачання та водовідведення відповідачем позивачу є платою власне Житлово – експлуатаційного об'єднання співвласників будинків «Комплекс» (юридичної особи - “Абонента”) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (Юридичної особи - “Водоканалу”).

          Отже, позивач у цій справі надає послуги саме відповідачу (юридичній особі – об'єднанню співвласників). Тобто подальше надання чи ненадання водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків, стягнення плати за ці послуги з мешканців цього будинку що знаходяться на балансі відповідача не є предметом цього спору та не стосується умов спірного проекту договору.

Окрім того, відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що переказ коштів – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

В свою чергу пунктом 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» закріплено, що відкриття ведення поточних рахунків клієнтів і банків – кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них є банківською операцію, які здійснюють виключно банки (фінансові установи) на підставі банківських ліцензій.

Також і пункт 8 статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” встановлює, що переказ грошей це фінансова послуга, яка згідно змісту цього закону здійснюється фінансовими установами.

Відповідач не є фінансовою установою, зокрема банком, не має відповідної ліцензій на здійснення такої операції як переказ грошей, а тому запропонований ним пункт суперечить і спеціальним законам з питань фінансових послуг і банківських операцій.

Відповідно до пункту 11.1.9 проекту Договору у редакції позивача строк позовної давності, в який «Водоканал» має право звернутися з позовом до «Абоненту» з питання виконання будь-яких умов дійсного Договору, становить п'ять років.

Відповідач у протоколі розбіжностей до Договору № 1799 від 01.10.2007 р. просить строк «п'ять» замінити на «три».

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

У зв'язку з недосягненням домовленості між сторонами щодо збільшення строку позовної давності, суд вважає необхідним спірний пункт договору викласти у редакції позивача, тобто строк «п'ять» замінити на «три», що не суперечити загальним правилам тривалості строку позовної давності, встановленим статтею 257 Цивільного кодексу України.

Пункт 15.8 Договору в редакції позивача передбачає, що в тримісячний строк від дати укладення  даного договору «Абонент» зобов'язаний надати в абонентську службу “Водоканалу” наступні документи:

1.   Схему або план всіх об'єктів “Абонента” в масштабі 1:500 з нанесенням внутрішньоплощадочних мереж водопроводу та каналізації, випусків в міську систему каналізації з позначенням контрольних колодязів.

2.   Паспорт(и) водного господарства “Абонента”.

          У випадку ненадання вищезазначених документів у встановлений строк «Абонент» зобов'язаний проводити оплату за скидання всіх стічних вод в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу, а “Водоканал” має право в будь який час в односторонньому порядку розірвати даний Договір.

Відповідно до протоколу розбіжностей до проекту Договору, відповідач просить виключити абзац, який передбачає, що у випадку ненадання вищезазначених документів у встановлений строк «Абонент» зобов'язаний проводити оплату за скидання всіх стічних вод в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу, а “Водоканал” має право в будь який час в односторонньому порядку розірвати даний Договір.

Суд вважає, що редакція позивача та відповідача вказаного пункт 15.8 Договору не повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, а тому повинна бути викладена в уточненій редакції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, що затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р. та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за   № 403/6691  дані правила    поширюються    на   комунальні   підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України  та інші   підприємства,   що   мають  на  балансі  системи  місцевого водопроводу  та  каналізації  (далі  -  Водоканали),  та  на   всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності,  які скидають  свої  стічні  води  в  системи каналізації населених пунктів (далі – Підприємства).

            Згідно пункту 1.5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення   плати  за  скидання  промислових  стічних  вод  у  системи каналізації населених пунктів (далі  -  Інструкція) Водоканали  розробляють  місцеві  Правила  приймання  стічних  вод підприємств  у  систему  каналізації  населеного  пункту  (далі  - місцеві   Правила  приймання),  у  яких  установлюються  допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися   Підприємствами   в   систему   каналізації,   а  також відображаються   місцеві   особливості   приймання   стічних   вод Підприємств у міську каналізацію.

            До того ж відповідно до пункту 1.6  Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України  місцеві Правила приймання згідно з Законом України  "Про місцеве  самоврядування  в  Україні"  затверджують виконавчі  органи  місцевих  рад  за  поданням  Водоканалів  після погодження    з   територіальними   органами   Мінекоресурсів   та Міністерства охорони здоров'я України.

Місцеві Правила    приймання   є   обов'язковими   для   всіх Підприємств,  яким Водоканали надають послуги з водовідведення  та які розташовані на території даної місцевої ради.

Відповідно до змісту пункту 6.2 Правил приймання стічних вод підприємств в міську систему каналізації м. Сімферополя, що затверджені Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 469 від 26.03.2004 р., погодженим з Держекоінспекцією по Центрально-Кримському регіону та СЕС м. Сімферополя (зі змінами та доповненнями внесеними Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 3334 від 12.12.2007 р.)  передбачено, що  підприємства, які вперше приєднуються до міської системи каналізації, а також приєднані до неї і/або які мають вигрібні ями, для укладення договору про приймання стічних вод подають до Водоканалу не менш ніж за місяць до початку скидання стічних вод або скінчення строку попереднього договору, зокрема наступні документи: схему або план всіх об'єктів “Абонента” в масштабі 1:500 з нанесенням внутришьоплощадочних мереж водопроводу та каналізації, випусків в міську систему каналізації з позначенням контрольних колодязів.

          Для отримання  дозволу на скидання (вивезення) стічних вод (додаток 7) абонент надає, зокрема, паспорт водного господарства (додаток 8) та паспорт водного господарства субабонентів.

          Абонент не має права скидати стічні води без отримання дозволу на скидання стічних вод.

          За скидання стічних вод без дозволу (або скінчення строку його дії), абонент оплачує підвищений тариф до оформлення відповідного дозволу, згідно пункту 8.2 цих місцевих Правил.

          В свою чергу останнім абзацом пункту 8.2 місцевих Правил приймання передбачено, що у разі відсутності дозволу на скидання стічних вод (або скінчення строку його дії) підприємство (відповідач) оплачує водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих стічних вод за час відсутності дозволу.

Таким чином, пункт 15.8 Договору підлягає затвердженню в наступній редакції: «Не менш ніж за місяць до закінчення строку дії даного Договору «Абонент» зобов'язаний отримати дозвіл на скидання (вивезення) стічних вод (за всіма територіями) у разі його відсутності або скінчення строку дії такого дозволу,  для чого необхідно надати в абонентську службу “Водоканалу” наступні документи:

1.   Схему або план всіх об'єктів “Абонента” в масштабі 1:500 з нанесенням внутрішньоплощадочних мереж водопроводу та каналізації, випусків в міську систему каналізації з позначенням контрольних колодязів.

2.   Паспорт(и) водного господарства “Абонента”.

          У випадку не отримання дозволу на скидання (вивезення) стічних вод у встановлений строк, «Абонент» зобов'язаний проводити оплату за скидання всіх стічних вод  в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу.»

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918-ІІІ від 10.01.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Також відповідно до пункту 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

До того ж, згідно з положеннями Закону України «Про природні монополії», зокрема, статті 5 зазначеного закону, позивач відноситься до природних монополістів, які надають послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до частини 7 статті 181 Господарського кодексу України якщо, зокрема, сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Частиною 1 статті 628, частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст  господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,  спрямованою на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань,  як погоджені сторонами, так і ті,  що  приймаються  ними  як  обов'язкові  умови  договору відповідно до законодавства. Зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  істотними умовами договору на надання  житлово-комунальних послуг є:

    1) найменування сторін (наявне в проекті договору, який є предметом спору);

    2) предмет договору (наявний - Розділ 2 проекту договору) ;

    3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг (наявний – Розділ 2 проекту договору);

    4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги (наявні – розділ 4 проекту договору);

    5) порядок  перерахунків  розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання  або  надання  не  в  повному  обсязі, зниження їх якості (наявні – розділ 5 проекту договору);

    6) права та обов'язки сторін (наявні – розділ 6 проекту договору);

    7) порядок контролю та звіту сторін (наявні – розділ 6 проекту договору) ;

    8) порядок  вимірювання  обсягів та визначення якості наданих послуг (наявні – розділ 2 та 7 проекту договору;

    9) визначення точок розподілу,  в яких відбувається  передача послуг від виконавця/виробника споживачу (наявні – розділ 8 проекту договору);

    10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту) (наявні – розділ 9 проекту договору);

    11) умови  доступу  в  квартиру,  будинок,   приміщення,   на земельну  ділянку  для усунення аварій,  неполадок,  огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку (наявний – розділ 6 проекту договору);

    12) порядок здійснення ремонту (наявний – розділ 10 проекту договору);

    13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору (наявний – розділ 11 проекту договору);

    14) порядок вирішення спорів (наявний – розділ 12 проекту договору);

    15) перелік форс-мажорних обставин (наявний – розділ 13 проекту договору);

    16) строк дії договору (наявний – розділ 14 проекту договору) ;

    17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору (наявний – розділ 14 проекту договору);

    18) дата і місце укладення договору (наявне – м. Сімферополь, 20.05.2008 р.).

Отже, судом встановлено, що всі істотні умови передбачені законом «Про житлово-комунальні послуги», а також умови, які є обов'язковими відповідно до вимог Правил № 190 у вищезазначеному Договорі наявні.

Таким чином, договір № 1799 від 01.10.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації  підлягає укладенню в редакції Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» з урахуванням виключень та змін, зазначених вище.

Судові витрати у вигляді сплаченого Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Житлово – експлуатаційне об'єднання співвласників будинків «Комплекс» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гоголя, 68; ідентифікаційний код 25630682) укласти з Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506) Договір № 1799 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію в редакції Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» за винятком пунктів 4.2.1, 6.2.7,6.5.6, 11.1.9, 15.8.

3.          Пункт 4.2.1 Договору викласти в наступній редакції: «Абонент» зобов'язаний здійснювати розрахунок за отримані послуги з водопостачання та водовідведення щомісячно до припинення поточного звітного місяця на підставі рахунку на оплату за надані послуги. Звітним місяцем вважається місяць в якому безпосередньо надавалися послуги за цим договором».

4.          Виключити з тексту Договору пункт 6.2.7.

5.          Пункт 6.5.6 Договору викласти у наступній редакції: «Припинити надання послуг на водоспоживання та водовідведення на всіх або на окремих об'єктах «Абонента» на період тимчасової відсутності «Абонента» по заяві «Абонента», якщо це не вплине на водоспоживання інших осіб (абонентів, субабонентів), з опломбуванням запірних вентилів на воді, від якого відбувається  живлення водою «Абонента» та з відключенням каналізаційних мереж «Абонента», при умовах письмової заяви про це «Абонентом» в порядку та у строки, встановлені пунктом 6.2.5 дійсного Договору, а також при виконані їм пункту 6.2.17 дійсного Договору. Припинення надання води та відключення від каналізації у випадках, встановлений дійсним пунктом виконується протягом п'яти днів з дати отримання «Водоканалом» повідомлення «Абонента» про припинення користування водопроводом та каналізацією. При цьому у випадку, коли припинення надання послуг по водоспоживанню та водовідведенню «Абоненту» вплине на водоспоживання та водовідведення інших осіб ( абонентів, субабонентів), «Водоканал» може відмовити у відключенні «Абоненту». У такому випадку «Водоканал» виставляє рахунки за споживчі послуги «Абоненту», який зобов'язаний ці рахунки прийняти та сплатити, крім випадків, коли субабонент самостійно повністю сплатить послуги по водоспоживанню та водовідведенню по відокремленому, раніш укладеному договору «Водоканалу» з субабонентом на надання послуг по водоспоживанню та водовідведенню».

6.          Пункт 11.1.9 Договору викласти в наступній редакції: «Строк позовної давності, в який «Водоканал» має право звернутися з позовом до «Абоненту» з питання виконання будь-яких умов дійсного Договору, становить три роки».

7.          Пункт 15.8 Договору викласти в наступній редакції: «Не менш ніж за місяць до закінчення строку дії даного Договору «Абонент» зобов'язаний отримати дозвіл на скидання (вивезення) стічних вод (за всіма територіями) у разі його відсутності або скінчення строку дії такого дозволу,  для чого необхідно надати в абонентську службу “Водоканалу” наступні документи:

               1.   Схему або план всіх об'єктів “Абонента” в масштабі 1:500 з нанесенням внутрішньоплощадочних мереж водопроводу та каналізації, випусків в міську систему каналізації з позначенням контрольних колодязів.

               2.   Паспорт(и) водного господарства “Абонента”.

           У випадку не отримання дозволу на скидання (вивезення) стічних вод у встановлений строк, «Абонент» зобов'язаний проводити оплату за скидання всіх стічних вод  в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу.»

8.          Стягнути з Житлово – експлуатаційного об'єднання співвласників будинків «Комплекс» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гоголя, 68; ідентифікаційний код 25630682) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506, п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021)  державне мито у розмірі 42,50 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.