Постанова

від 03.08.2012 по справі 2а/0470/7616/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7616/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Степаненко В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про погашення боргу по страховим внескам на суму 1540, 80 грн , -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1540,80 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не виконав обов'язків, покладених на нього законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1540,80 грн.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали від 12 липня 2012 року, яку отримав 21.07.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач заперечення проти позову в десятиденний строк з дня одержання ухвали до суду не надав, позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області та протягом 2010 року була платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Також ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, який протягом 2010 року перебував на особливому способі оподаткування та був платником єдиного податку.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на час виникнення спірних правовідносин передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також керуватися номативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Суд зазначає, що у зв'язку з набранням чинності з 17.07.2010 року (опубліковано в газеті «Голос України» від 17.07.2010 року за N 131) Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), підпункт 4 пункту 8 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладений в такій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить: у липні - вересні 2010р.- 294,82 грн.; у жовтні - листопаді 2010р. - 301,12 грн.; у грудні 2010р.- 306,10 грн. Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень - вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року; за жовтень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року.

За підсумками року зазначені особи подають до органів Пенсійного фонду за місцем взяття на облік звіт (до 1 квітня, наступного за звітним роком), за формою згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 31.03.2011 року поданий до позивача Звіт за 2010р. (а.с.18), в якому суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 самостійно зазначила суму нарахованих страхових внесків в розмірі 2044,80 грн., з яких фактично було сплачено 504,00 грн.

Таким чином відповідач в період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. не здійснював доплату мінімального страхового внеску, в результаті чого, згідно картки особового рахунку (а.с.16-17), утворилась заборгованість у сумі 1540,80 грн.

Платникам, які не сплатять суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску у терміни до 20 жовтня 2010 року та 20 січня 2011 року, надсилається розрахунок сум, які підлягають сплаті за квартал з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків разом з вимогою про їх сплату для узгодження.

Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: виставлялись вимоги про сплату боргу № Ф-120 від 05.11.2010 року на суму 758,46 грн. (а.с.12) та № Ф-196 від 24.06.2011 року на суму 782,34 грн. (а.с.14), які направлялися на адресу відповідача (а.с.13, 15). Проте в добровільному порядку заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1540 грн. 80 коп. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не сплачена, а вимогу про сплату боргу ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено.

Суд відмічає, що суми несплачених страхових внесків стягуються в порядку, встановленому статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно абзацу 5 статті 7 прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набув чинності з 01.01.11 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 106 Закону та пункту 8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.04 за № 64/8663, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі суму сплати боргу та суму фінансових санкцій. Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Отже, судом встановлено, що факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 1540,80 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про погашення боргу по страховим внескам на суму 1540,80 грн. - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області (51500, Дніпропетровська область, м.Тернівка, вул.Курська, 2-а, р/р 25602040218581 в ДОУ АТ «Ощадбанк» МФО 305482) заборгованість в розмірі 1540,80 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок грн. 80 коп.).

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.В. Степаненко