Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10450/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:50
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Куденков К.О.
при секретарі Окрибелашвілі В.О.
за участю:
представника позивача: Чебаненко Є.О.
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Колективного підприємства компанії «Дефа»
про стягнення заборгованості з адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів
ВСТАНОВИВ:
Донецьке міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулось до суду із позовною заявою до Колективного підприємства компанії «Дефа» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості з адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 9 041,67 грн., та пені у розмірі 208,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача у зазначеному році становила 12 осіб, отже, згідно з вимогами частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач у 2011 році повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів. Згідно з даними, наданими відповідачем у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма № 10-ПІ), у рядку 02 - середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві - не зазначено про працевлаштування інвалідів. У зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пеню за несвоєчасну сплату цих санкцій.
Представник позивача у судовому засіданні від 05.09.2012р. адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Представник відповідача у судове засідання від 05.09.2012р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (дата отримання 20.08.2012р.), відповідач не повідомив суд про причини неявки представника відповідача у судове засідання, заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило. Поважності причин неявки представника відповідача у судове засідання судом не встановлено.
На підставі наведеного, враховуючи положення ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи і вирішити її на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Позивач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 13492430, місцезнаходження: 83073, м. Донецьк, вул. Університетська, б. 91, про що зазначено у довідці АА №472529 з ЄДРПОУ.
Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 24640744, місцезнаходження: 86700, Донецька обл., місто Харцизьк, вул. Даргомижського, будинок 17, що також підтверджується інформацією з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (станом на 05.09.2012р.), доступ до якого впроваджено на підставі Наказу Міністерству юстиції України від 19.08.2011р. №2009/5 «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Відповідачем поданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік, у якому відповідачем наведено, що: середньооблікова кількість працівників облікового складу становить 12 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - працівників не мається (про що свідчить відповідний прочерк); кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 217,0 тисяч гривень; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 18 083,33 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - відповідачем не визначена.
На підставі наведеного звіту позивачем здійснено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011р. на 9 041,67 грн. та розрахунок суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011 році на суму 208,15 грн.
Також, у матеріалах справи наявний лист Харцизького міського центру зайнятості від 21.08.2012р. №06/2456, яким Харцизького міський центр зайнятості повідомляє, що протягом 2008-2011 років відповідач не надавав вакансій для інвалідів.
Частиною 1 ст. 18. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Частиною першою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 20 зазначеного Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Також, із ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону вбачається, що вказані адміністративно-господарські санкції та пеня сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, встановлено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за № 1534/11814, затверджена та погодженна з Держкомстатом України форма звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» (місячна), а також затверджено «Інструкцію щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій"», у загальних положеннях якої вказано, що зазначена форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.
Враховуючи надані Харцизьким міським центром зайнятості відомості щодо ненадання відповідачем протягом 2008-2011 років вакансій для інвалідів, суд вбачає відсутність з боку відповідача заходів щодо недопущення порушення.
Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 9 041,67 грн., та відповідну пеню у розмірі 208,15 грн.
За положеннями частин 9 та 10 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що мають достатні підстави для задоволення.
Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити повністю.
Стягнути з Колективного підприємства компанії «Дефа» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році, у сумі 9 041 (дев'ять тисяч сорок одна) гривня 67 (шістдесят сім) копійок та пеню у сумі 208 (двісті вісім) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок (на рахунок №31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, код платежу 50070000).
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 5 вересня 2012 року.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2012 |
Оприлюднено | 03.10.2012 |
Номер документу | 26236357 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Куденков К.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні